ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 05-5-31/10634-19/243 11.01.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»
до Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»
Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна»
про стягнення 855,00 грн
Суддя Шаптала Є.Ю.
Представники сторін:
Від позивача не з»явився
Від відповідача 1: Майданік В.В. за дов. № 494-НЮ від 31.01.11 р.
Від відповідача 2: не з»явився
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця", Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна»про стягнення вартість недостачі вугілля в розмірі 855,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.11.2011 року порушено провадження у справі № 19/243, розгляд справи призначено на 07.12.11 р.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні 07.12.11 року подав відзив на позовну заяву.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 11.01.12 р.
27.12.2011 р. представником відповідача 2 до відділу діловодства суду відзив на позовну заяву та повідомлено про можливість розгляду справи за відсутності представника.
Представник позивача в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.
Представник відповідача 1 заперечував проти задоволення позовних вимог, щодо стягнення суми заборгованості з залізниці за недостачу вантажу, за підстав наведених у відзиві.
Представники відповідача 2 в судове засідання не з»явився.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів.
Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 11.01.2012 р. та за відсутністю представника позивача та представника відповідача 2, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
На підставі ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, враховуючи процесуальні строки розгляду справи.
В судовому засіданні від 11.01.2012 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
14.05.2010 року між ПАТ «Вінницяоблпаливо»(Покупець) та ТОВ «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна» (Постачальник) укладено договір поставки вугілля кам'яного № 14/05-2010.
Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його обумовлену вартість.
З платіжного доручення № 10887 від 22.04.2011 року вбачається, що ПАТ «Вінницяоблпаливо»оплатило ТОВ «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна»вартість вантажу в розмірі 100 000,00 грн., на підставі виставленого рахунку № 5 від 26.04.2011 р..
Під час слідування вагону № 67611426 через ст. Ниджньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було виявлено, що завантаження рівномірне нижче бортів на 150-200 мм, поверхня вантажу марковано вапном, за документами значиться завантаження рівномірне нижче бортів, розмір відносно висоти бортів не вказано. На поверхні вантажу наявне конусоподібне поглиблення: по середині вагону над 1-2 люками, довжиною 500 мм., шириною 500 мм., глибиною 500 мм. Проглядаються старі залишки течі вантажу. З метою попередження подальшої течі вантажу наявний зазор закрили за допомогою дошки та паклі. В технічному відношенні вагон справний, що підтверджується Актом про технічний стан вагону від 26.04.2011 року № 50 ст. Ниджньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці.
Згідно комерційного акту АА № 034605 від 26.04.2011 року та Акту загальної форми від 25.09.2011 р. № 514/Б недостача вантажу склала 2 280 кг. По прибуттю на станцію призначення Ржевуська Південно -Західної залізниці різниці проти даного комерційного акту не виявлено, про що свідчить відмітка в комерційному акті АА № 034605 від 26.04.2011 року
Загальна недостача вугілля у вагоні складає 2 280 кг на загальну суму 855,00грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В силу статті 306 Господарського кодексу України та статті 908 Цивільного кодексу України, загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо перевезення встановлюється договором, якщо інше не визначено, зокрема, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст.. 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які витупають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремим договором.
Так, згідно ст.. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Відповідно до ст.. 52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі:
Прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій;
Прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Привалами;
Прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах)
Прибуття вантажу, який був завантажений залізницею
Видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею
Прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах передбачених Правилами.
Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
З наданого представником позивача комерційного акту АА № 034605 від 26.04.2011 року року, вбачається, що вагон прибув до станції в справному вагоні із непошкодженими пломбами відправника.
Судом встановлено, що вантаж прибув на станцію у справному вагоні, завантаженому засобами відправника, за відсутності ознак недостачі вантажу, отже в діях залізниці не вбачається вини у незабезпеченості схоронності вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 суми недостачі вантажу є незаконними, не обґрунтованими та не підлягають до задоволення.
Згідно наданих до матеріалів справи накладної та комерційного акту вбачається, що відправником вантажу виступило -ТОВ «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна», з накладної вбачається, що внаслідок перевантаження вантажу на станції призначення залізницею було встановлено, що вага вантажу становить брутто 87 920 кг, тара з бруса 21 200 кг., нетто 66 720,00 кг., по документах значиться: брутто 90 500 кг., тара з бруса 21 200 кг, нетто 66 720 кг, отже недостача становила 2 280 кг, про що свідчить складений комерційний акт, та відмітка залізниці в накладній.
Відповідно до ст.. 24,32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній; залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Відповідно до ст. 31 Статуту залізниця зобов'язана подати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках -продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність вагонів в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснювалось його засобами.
Згідно п. 4 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу можливість транспортування вантажів, зазначених у додатку, які містять дрібні фракції (частки, розмір яких не перевищує 13 мм) визначається відправником.
Пунктом 5 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу встановлено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення. У разі навантаження в вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу.
Згідно з актом про технічний стан вагону від 26.04.2011 р. № 50 ст. Нижньодніпровськ Вузол Придніпровської залізниці -втрата вантажу можлива. Мається зазор між кришкою 1-го люка та поперечною балкою вагону довжиною 170 мм шириною 30 мм. Відправник перед навантаженням зазори бачити міг, але заходів для попередження не прийняв.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відправником не було дотримано вимог пунктів 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу та не вжиті заходи щодо запобігання просипання вантажу під час перевезення.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законодавством порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
Відповідачем ТОВ «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна»не надано належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна», як вантажовідправника суми заборгованості за недостачу вантажу по Договору № 14/05-2010 від 14.05.2010 року в розмірі 855,00 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 49 ГПК України, сплачені позивачем судові витрати відшкодовуються йому за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 908 Цивільного кодексу України, ст.. 306,307 Господарського кодексу України, ст.. 24, 105, 110,111 Статуту залізниць України, ст.. 4. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна»(94607, Луганська область, м. Антрацит, вул.. Старокам»яна, 1, код ЄДРПОУ 35656990, рр 26002060218431 в ЛФ «Приватбанк»м. Луганськ, МФО 304795) суму заборгованості за недостачу вантажу по Договору № 14/05-2010 від 14.05.2010 року в розмірі 855 (вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Є.Ю. Шаптала
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 16.01.2012 р.