ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-64/14492-2012 22.11.12
За позовом приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "Скарбниця"
До публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»
про відшкодування шкоди в порядку регресу 10 176, 61 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники :
Від позивача Матківський Т.О. (дов. від 01.10.2012)
Від відповідача не з'явився
Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" (надалі -ПрАТ АСК " Скарбниця" ) звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення 10 176, 61грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ АСК «Скарбниця» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 4/1420/АТ/10 від 06.04.2010 внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Шевроле Такума», д.н. ВС 7779 АХ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «ВАЗ 21093», д.н. ВС 6258 АВ, яким скоєно ДТП, застрахована ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/8496794), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.10.2012 суддею Зеленіною Н.І. порушено провадження у справі № 5011-64/14492-2012, розгляд справи призначено на 22.11.2012.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду м. Києва Р.В.Бойко від 22.11.2012 справа № 5011-64/14492-2012 у зв'язку з хворобою судді Зеленіної Н.І. та з метою дотримання процесуальних строків передана для розгляду судді Головатюк Л.Д., який ухвалою від 22.11.2012 прийняв дану справу до свого провадження.
Представник позивача в судове засідання 22.11.2012 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 22.11.2012 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Місцезнаходження відповідача є: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 48 А підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Ухвала суду від 17.10.2012 за вказаною адресою отримана відповідачем 25.10.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 22326990.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Між приватним акціонерним товариством АСК "Скарбниця" (надалі- позивач) та Сколівська районна рада(надалі - страхувальник) 06.04.2010 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 4/1420/АТ/10 (далі - договір страхування), згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу «Шевроле Такума», д.н. ВС 7779 АХ (надалі - застрахований автомобіль).
Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання подій, перелік яких наведено у Договорі, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування»Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
19.04.2010 в м. Львові по вул. Личаківська мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП). Громадянинка Білінська Г.Б., керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21093», д.н. ВС 6258 АВ, порушила п.п. 1.5;16.13 Правил дорожнього руху України внаслідок чого вчинила зіткнення зі застрахованим позивачем автомобілем «Шевроле Такума», д.н. ВС 7779 АХ, що призвело до механічних пошкоджень вказаних транспортних засобів.
Згідно з постановою Личаківського районного суду м. Львова від 26.04.2010 (справа №3-1024/10) Білінська Г.Б. за вчинення вказаного ДТП було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст.. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.
Застрахованим майном за вказаним Договором є автомобіль «Шевроле Такума», д.н. ВС 7779 АХ, а страховим випадком крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частини в результаті ДТП та ін..
Згідно Висновку № 0313/10 від 23.04.2010 рахунку № 4/1420/АТ/10 від 06.04.2010, матеріальні збитки спричиненні Страхувальнику даного транспортного засобу складають 10 659 (десять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн., 61 коп.
На підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 19.04.2010, страхового акту № 119/К/10 від 14.06.2010 та № 119/К/10 від 21.06.2010 , розрахунку суми страхового відшкодування, позивач на виконання умов Договору страхування виплатив на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 10 176 (десять тисяч сто сімдесят шість ) грн. 61 копійки, що підтверджується платіжним дорученням № 1802 від 15.06.2010 та № 1845 від 21.06.2010 .
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до приватного акціонерного товариства "Cтрахова компанія "Скарбниця" перейшло в межах суми 10 176, 61грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина Білінської Г.Б. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ 21093», д.н. ВС 6258 АВ відшкодовується Білінською Г.Б.
Цивільно-правова відповідальність Білінської Г.Б., як власника даного автомобіля застрахована ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»згідно із полісом №ВС/ 8496794.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ наданої Моторним(транспортним) страховим бюро України ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза -510,00 грн.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
У зв'язку з наведеним заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу підлягає зменшенню на суму франшизи та становить: 10 176, 61 грн. -510,00 грн. = 9 666,61 грн.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Позивач надіслав претензію про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП від 11.09.2010 звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 10 659,61грн.
Відповідачем доказів виконання зобов'язання не надано, як не надано доказів звільнення його від виконання свого обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:
на позивача в сумі 80 грн. 64 коп., на відповідача -1 528 грн. 86 коп.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01030, м. Київ,Шевченківський р-н, вул. Б.Хмельницького,буд. 48 А,ідентифікаційний код 20113829) на користь приватного акціонерного товариства Акціонерна Страхова компанія "Скарбниця" (79005, м. Львів , вул. Саксаганського , буд. 5 ; ідентифікаційний код 13809430) суму страхового відшкодування у розмірі 9 666 (дев'ять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 61 коп. та судовий збір у розмірі 1 528 (одна тисяча п'ятсот двадцять вісім) грн. 86 коп.
3. В іншій частині позову -відмовити.
4. Видати наказ.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
6. Копію рішення розіслати сторонам..
Cуддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання повного тексту рішення - 26.11.2012