Провадження № 22-ц/490/10450/12 Справа № 437/3392/12 Головуючий у 1 й інстанції - Завальнюк О.О. Доповідач - Лаченкова О.В.
Категорія
05 грудня 2012 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Лаченкової О.В.
суддів - Варенко О.П., Григорченка Е.І.
при секретарі - Солод О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»на заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про звернення стягнення,-
ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення.
Заочним рішенням Синельниківського міськрайонного суду від 25 травня 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»задоволені частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором DNG 0АЕ00000089 від 18 травня 2007 року в сумі 21 231, 78 доларів США, звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль МЕRSEDES BENZ, модель: Vito 112 CDI, рік випуску: 2000, тип ТЗ: Пасажирський-В, № кузова (шасі): НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк», розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, вул..Набережна Перемоги,50 код ЄДРПОУ 14360570, з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд неправомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині надання банку права продажу автомобіля з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, не врахувавши, що дана вимога ґрунтується на положеннях статей 25, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", статей 589, 590 ЦК України, а тому є цілком законною та повинна бути задоволена.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 травня 2007 року з метою забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором № DNG0AE00000089 від 18 травня 2007 між відповідачем та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений договір застави рухомого майна, згідно якого в заставу був наданий автомобіль МЕRSEDES BENZ, модель: Vito 112 CDI, рік випуску: 2000, тип ТЗ: Пасажирський-В, № кузова (шасі): НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_3
Згідно п. 7.1 кредитного договору, відповідач зобов'язаний здійснювати погашення заборгованості в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з 21 по 28 число кожного місяця 389,48 доларів США для погашення заборгованості за кредитом, сплачувати відсотки та інші платежі передбачені п.п. 3.7, 6.2, 7.1 договору.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 18 травня 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір застави, відповідно до якого відповідач передав у заставу належний йому автомобіль МЕRSEDES BENZ, модель: Vito 112 CDI, рік випуску: 2000, тип ТЗ: Пасажирський-В, № кузова (шасі): НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань утворилась заборгованість, яка станом на 05 жовтня 2011 року становить 21231,78 доларів США, з яких: заборгованість по кредиту - 13271,13 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 4622,64 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом -622,96 доларів США та пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 2715,05 доларів США.
Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" шляхом звернення стягнення на належний ОСОБА_3 автомобіль суд першої інстанції керувався ст. 20 Закону України "Про заставу" та виходив з того, що останній порушив умови кредитного договору, укладеного з позивачем, внаслідок чого утворилась заборгованість, тому заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 591 ЦК України та ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставної відмови у задоволенні позовних вимог про надання банку права продажу автомобіля з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки ці вимоги фактично зводяться до надання доручення банку від імені позичальника на реалізацію майна, що не входить до повноважень суду.
Крім того, ці доводи суперечать ч. 1 ст. 591 ЦК України, згідно якої реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом, порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом, та статті 21 Закону України "Про заставу", відповідно до якої реалізація заставленого майна здійснюється спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором. Питання про проведення аукціонів регулюється положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 року № 1448.
Статтею 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Позивачем, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України не надано доказів щодо внесення до державного реєстру відомостей про забезпечувальне обтяження транспортного засобу відповідача та про звернення стягнення на цей предмет обтяження.
Інші доводи позивача колегія суддів до уваги не сприймає, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду по їх оцінці і відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України юридичного значення для вирішення справи не мають.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»- відхилити.
Заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді