Справа № 2-3928/12
іменем України
30.11.2012 року
30 листопада 2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Ковальчук Л.М.,
при секретарі Гуменній Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
У жовтні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що 18 червня 2012 року ОСОБА_2 від нього, ОСОБА_1, отримав у позику 10 000 доларів США, які він зобов»язався повернути йому протягом одного місяця, а саме до 18 липня 2012 року. У випадку прострочення повернення згаданої вище суми ОСОБА_2 зобов»язався повернути йому 20 000 доларів США, що підтверджується відповідною розпискою, підписаною ОСОБА_2
В обумовлений строк ОСОБА_2 грошові кошти йому не повернув, що суперечить вимогам ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов»язання має виконуватись належним чином. Тому 7 серпня 2012 року він звернувся до нього з вимогою сплатити 20 000 доларів США, що підтверджується копією поштового чеку і описом вкладення у цінний лист. Зазначена вимога проігнорована ОСОБА_2, грошові кошти не сплачено. Неповернення позики в погоджений строк є порушенням його майнового права, яке відповідно до вимог ст. 16 ЦК України підлягає захисту у судовому порядку.
Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг у розмірі 20 000 доларів США та покласти на нього судові витрати.
У листопаді 2012 року позивач ОСОБА_1 подав суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг у розмірі 20 000 доларів США, що еквівалентно 159 860 грн., і покласти судові витрати на відповідача ОСОБА_2
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з"явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Оскільки представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, а відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, суд вважав за можливе провести заочний розгляд справи.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з»ясувавши дійсні обставин справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 18 червня 2012 року позичив у ОСОБА_1 10 000 доларів США і зобов»язався повернути грошові кошти (вказану вище суму) протягом одного місяця, про що власноручно ОСОБА_2 видав письмову розписку. В даній борговій розписці відповідач ОСОБА_2 також зазначив, що якщо протягом місяця він не зможе повернути грошові кошти, то зобов»язується повернути 20 000 доларів США, про що і розписався.
Однак, як пояснив представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 до даного часу борг добровільно не повернув.
Також як зазначено позивачем у позовній заяві та в матеріалах справи 7 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з вимогою сплатити 20 000 доларів США, що підтверджується копією поштового чеку і описом вкладення у цінний лист, однак зазначена вимога проігнорована ОСОБА_2, грошові кошти відповідачем не сплачено.
Відповідно до вимог ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов"язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не виконує належним чином взяті зобов"язання по поверненню грошових коштів за договором позики, а тому позов підлягає задоволенню частково і з відповідача на користь позивача слід стягнути 10 000 доларів США, що еквівалентно 79 930 грн. (100 доларів США еквівалентно 799 грн. 30 коп.), які взяті ним у борг в позивача ОСОБА_1, про що зазначено в борговій розписці ОСОБА_2 від 18 червня 2012 року.
З наявної в матеріалах справи боргової розписки ОСОБА_2 від 18 червня 2012 року також вбачається, що відповідач вказав у ній про те, що в разі якщо протягом місяця він не зможе повернути грошові кошти, то зобов»язується повернути 20 000 доларів США.
Заявлені вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення ще додатково 10000 доларів США з відповідача, зазначених в борговій розписці, не можуть бути задоволені судом, оскільки хоча в борговій розписці і зазначено зобов»язання відповідача в разі неповернення протягом місяця основного боргу в розмірі 10000 доларів США повернути в загальному 20 000 доларів США, однак, як встановлено судом і вбачається з боргової розписки грошові кошти в розмірі ще 10 000 доларів США не надавались і не були передані в дійсності позивачем відповідачу. За правилами ст. ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позичальник же зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором. За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині заявлених вимог.
Судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. ст. 79, 88 ЦК України, а тому з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 799 грн. 30 коп. і 200 грн. понесених витрат, пов»язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Керуючись ст. ст. 625, 1046, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 60, 79, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за договором позики 10 000 доларів США, що еквівалентно 79 930 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 799 грн. 30 коп. і 200 грн. понесених витрат, пов»язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
У решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.
Суддя Ковальчук Л.М.