Провадження № 22-ц/490/11346/12 Справа № 2-1821/11 Головуючий у 1 й інстанції - Овчаренко Н.Г. Доповідач - Романюк М.М.
Категорія 27
19 грудня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Романюк М. М.
суддів Котушенко С. П., Петренко І. О.
при секретарі Бойко О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2011 року про закриття провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2011 року провадження у справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "УФА "Верус", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, - закрито.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування зазначеної ухвали, як винесеної з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду у справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про закриття провадження у справі, суд посилався на те, що 11 листопада 2010 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області ухвалено рішення, яким стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за кредитною угодою № 0706/093S від 20.06.2007 року, яке набрало чинності, тобто у справі між тими самими сторонами, про той же самий предмет і з тих же самих підстав.
Проте такий висновок суду не відповідає дійсності та матеріалам справи, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Згідно із п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).
Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ТОВ "УФА "Верус", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитною угодою № 0706/093S від 20.06.2007, укладеною 20 червня 2007 року ним з відповідачем ОСОБА_2 Зобов'язання за даним договором забезпечувалися порукою ТОВ "УФА "Верус" та ОСОБА_3
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 листопада 2010 року задоволений позов ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на автомобіль та причіп, шляхом продажу предметів застави за договорами застави № 0706/093S від 20.06.2007 року ПАТ КБ «ПриватБанк».
З огляду на те, що у справі, яка розглядається в Кіровському районному суді м. Дніпропетровська справа, і у справі, яка розглянута Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області, спір виник між різними сторонами та з різного предмету спору, ухвала суду від 16 травня 2011 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 293, 307, 311 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - задовольнити.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2011 року -скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: