0418/6476/2012
2-а/0418/322/2012
04.12.2012 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді -Казака С.Ю.
при секретарі -Ткаченко А.О.
розглянувши в письмовому провадженні в м.Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС РДПС ВДАІ м.Дніпропетровська Топчій Івана Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що постановою відповідача від 19.09.2012 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за ненадання переваги пішоходам, що переходили проїжджу частину. Вважає, що вказана постанова винесена незаконно без достатніх доводів його вини. В зв'язку з цим, просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 19.09.2012 року.
З урахуванням поданих сторонами заяв про розгляд справи у їх відсутності, судом у відповідності до ст.ст.122,128 КАС України було ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.
Перевіривши викладені в позовній заяві доводи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.09.2012 року відповідачем відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП, за фактом порушення п.16.2 ПДР України за ненадання переваги пішоходу, який переходив проїжджу частину (а.с.3).
Також 19.09.2012 року відповідачем було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 грн. (а.с.4).
Відповідно до ст.122 КУпАП відповідальність за частиною 2 вказаної статті настає, зокрема, за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до п.16.2 ПДР України на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Згідно ч.2 вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як зазначив позивач в своєму позові та поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення, ПДР України він не порушував та не створював будь-яких перешкод чи небезпеки для пішоходів.
Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення від 19.09.2012 року в порушення вимог ст.256 КУпАП також не міститься посилань на докази, що підтверджують скоєння позивачем правопорушення при зазначених в протоколі обставинах. Не дивлячись на незгоду позивача з зазначеними в протоколі обставинами, інспектором ДПС, що складав протокол, в порушення вимог ст.251 КУпАП не перевірені та не спростовані пояснення позивача, які останній надав по суті інкримінованого йому проступку.
В судове засідання відповідач не з'явився, доказів щодо спростування доводів позивача та наявності вини останнього в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, не надав.
Згідно п.п.1,2 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням вказаних вище обставин та положень закону, суд вважає, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП не доведена, а тому позов останнього підлягає задоволенню та слід скасувати постанову від 19.09.2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
Керуючись ст.ст.7,9,245,,251,256,280,283,288,293 КУпАП, ст.ст.11,41,71,122,128,159-163,173-2 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІДПС РДПС ВДАІ м.Дніпропетровська Топчій Івана Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Постанову серії АЕ1 №346587 від 19 вересня 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП скасувати.
Постанова суду набирає законної сили з моменту винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя С.Ю.Казак