Справа № 2-948/11
2/0418/383/2012
29 листопада 2012 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючого-судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Ткаченко А.О.
за участю позивачки - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи -П'ята Дніпропетровська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», про встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на обов'язкову частку у спадщині, зобов'язання зареєструвати право власності, скасування реєстрації права власності,-
Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого, під час розгляду справи уточнивши позовні вимоги, остаточно зазначила, що вона є донькою ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. За життя ОСОБА_3 на праві власності належало домоволодіння АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги є діти останньої -син ОСОБА_2 та вона - ОСОБА_1 11.09.2007 року ОСОБА_3 склала заповіт на користь ОСОБА_2 На час відкриття спадщини вона вже була інвалідом І групи по зору та, таким чином, мала право на обов'язкову частку у спадщині в розмірі ? частини домоволодіння незалежно від змісту заповіту. Заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори вона не мала змоги своєчасно подати, оскільки після смерті матері перебувала у важкому емоційному стані. Крім того, в зв'язку повною втратою зору, потребує постійної сторонньої допомоги та догляду. Відповідач після смерті матері почав їй чинити перешкоди в зверненні до нотаріальної контори з питання прийняття спадщини, а саме: заволодів її документами. Таким чином, вважає, що нею не було своєчасно подану заяву про прийняття спадщини з поважних причин. Відповідач користуючись її безпорадним станом самостійно подав заяву про прийняття спадщини, приховавши від нотаріуса факт наявності іншого спадкоємця та 11.04.2010 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом. При зверненні в травні 2010 року до нотаріальної контори державним нотаріусом їй було відмовлено в оформлені спадщини в зв'язку з пропущенням строку для її прийняття, повідомлено про видачу свідоцтва іншому спадкоємцю та рекомендовано звернутись до суду для вирішення питання про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на частину домоволодіння. З урахуванням зазначеного, просила суд поновити їй строк на прийняття спадщини, визначивши додатковий строк для подання заяви по прийняття спадщини; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 11.04.2010 року ОСОБА_2; визнати за нею право власності на ? частку домоволодіння АДРЕСА_1; зобов'язати КП «ДМБТІ»зареєструвати за нею право власності на цю частку; а також скасувати реєстрацію права власності на домоволодіння за ОСОБА_2
В судовому засіданні позивачка в повному обсязі підтримала позовні вимоги та, посилаючись на викладені в позові підстави, просила його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Будучі обізнаним про наявність в провадженні суду вказаної цивільної справи, про що свідчать заяви останнього про відкладення її розгляду (а.с.46,79), останній, подавши вказані заяви, не надавав разом з ними та в подальшому будь-яких документів про поважність причин неявки, за весь час розгляду справи жодного разу не з'явився в призначені судові засідання, не скористався правом на подання заперечень, що свідчить про зловживання ним своїм процесуальними правами та навмисне затягування розгляду справи.
Представник третьої особи -П'ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився. В наданій заяві просили провести розгляд справи за відсутності їх представника, надавши письмові пояснення з приводу заявленого позивачкою позову.
Представник третьої особи -КП «ДМБТІ»в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
відповідача -виконавчого комітету Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Про день та час слухання справи повідомлявся належним чином.
З урахуванням зазначеного, думки позивачки, яка не заперечувала проти заочного розгляду справи, судом у відповідності до ст.ст.169,224 ЦПК України було ухвалено про розгляд справи в заочному порядку.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачка та відповідач є, відповідно, донькою та сином ОСОБА_3, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження (а.с.6,68).
Після укладення шлюбу 07.07.2010 року позивачкою було обрано прізвище чоловіка -ОСОБА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу (а.с.7).
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.66).
За життя остання склала заповіт, посвідчений 11.09.2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, яким ОСОБА_3 заповідала все своє майно ОСОБА_2 (а.с.67).
30.10.2007 року ОСОБА_2 звернувся до П'ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а 11.04.2008 року з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с.64,65).
11.04.2008 року державним нотаріусом П'ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори відповідачу ОСОБА_2 було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1, що належала померлій ОСОБА_3 відповідно до дубліката свідоцтва про право власності, виданого 10.09.2002 року виконкомом Кіровської районної ради м.Дніпропетровська (а.с.70,71).
В червні 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до П'ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини після померлої матері ОСОБА_3 та отримала листа державного нотаріуса з відмовою в цьому з посиланням на пропуск строку на подачу заяви про прийняття спадщини, відсутність документів, які б підтверджували родинні відносини з померлою, з рекомендацією звернутись до суду для вирішення питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, встановлення родинних відносин з померлою, визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом частково недійсним та визнання права власності на обов'язкову частку у спадщині в порядку спадкування за законом (а.с.8).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка
належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Відповідно до ч.4 ст.1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених ч.ч.2-4 ст.1273 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1272 ЦК України - якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого
майна (ст.182 цього Кодексу).
Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Як вбачається з довідки МСЕК від 25.01.2007 року позивачці з 25.12.2006 року встановлено І групу інвалідності безстроково (а.с.9).
Таким чином, на момент відкриття спадщини після померлої ОСОБА_3, позивачка у відповідності до вимог ст.1241 ЦК України, незалежно від змісту заповіту, мала право на спадкування половину частки, яка належала б їй у разі спадкування за законом, як спадкоємцем першої черги, від спадщини остання не відмовлялась та, у відповідності до ч.4 ст.1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину.
Разом з тим, 11.04.2008 року державним нотаріусом П'ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори відповідачу ОСОБА_2 було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 без врахування вимог ст.ст.1241,ч.4 ст.1268 ЦК України, а тому останнє у відповідності до ст.1301 ЦК України слід визнати недійсним, а позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задовольнити.
В зв'язку з визнанням недійсним зазначеного свідоцтва підлягає скасуванню і проведена КП «ДМБТІ»на підставі нього державна реєстрація права власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, а позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині -задоволенню.
Окрім цього, позивачка просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на ? частку домоволодіння АДРЕСА_1. Однак, як встановлено судом та вбачається з дубліката свідоцтва про право власності, виданого 10.09.2002 року виконкомом Кіровської районної ради м.Дніпропетровська, ОСОБА_3 за життя на праві власності належала ? частина вказаного домоволодіння, тому у відповідності до ст.1241 ЦК України позивачка має право на спадкування 1/8 частини останнього.
В зв'язку з цим, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню та за позивачкою слід визнати право власності на 1/8 частину домоволодіння АДРЕСА_1, як обов'язкову частку у спадщині після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3
Оскільки спір з приводу права власності в порядку спадкування перенесено для вирішення в судовому порядку, реєстрація права власності на спірне нерухоме майно, що входить до складу спадщини підлягає державній реєстрації, суд вважає за необхідне, одночасно з визнанням права власності за позивачкою на 1/8 частину спірного домоволодіння визнати за відповідачем ОСОБА_2, право власності на інші 3/8 частин домоволодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3
Також позивачка просила в своєму позові поновити їй строк на прийняття спадщини, визначивши додатковий строк для подання заяви по прийняття спадщини. Разом з тим, відповідно до зазначеної вище ч.4 ст.1268 ЦК України, ОСОБА_1, як недієздатна, вважається такою, що прийняла спадщину. А тому її порушене право, як спадкоємця, не потребує додаткового захисту в судовому порядку шляхом визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини та в задоволенні позову в цій частині останній слід відмовити.
Слід відмовити позивачці і в задоволенні позову в частині зобов'язання КП «ДМБТІ»зареєструвати за нею право власності на частку спірного домоволодіння, оскільки само по собі рішення суду є підставою для подальшої реєстрації за позивачкою такого права власності. Крім того, з приводу реєстрації ОСОБА_1 до КП «ДМБТІ»не зверталась та відмови в її проведенні не отримувала, а тому на теперішній час між вказаними сторонами відсутній спір, що у відповідності до ст.3 ЦПК України підлягає розгляду в судовому порядку. Також суд враховує, що КП «ДМБТІ»залучено позивачкою до участі у справі в якості третьої особи та заявлення до неї вимог про зобов'язання вчинити певні дії є неприпустимим. Окрім цього, КП «ДМБТІ»є уповноваженим державним органом, що здійснює державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а тому спір з останнім підлягає розгляду в порядку КАС України.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки слід стягнути сплачені останньою при подачі позову державне мито в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн., а всього 45 грн. 50 коп. судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1217,1241,1268,1269,1270,1272,1299,1301 ЦК України, ст.ст.3,10,11,36,58-61,158,169,212-215,224-226 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи -П'ята Дніпропетровська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», про встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на обов'язкову частку у спадщині, зобов'язання зареєструвати право власності, скасування реєстрації права власності - задовольнити частково.
Визначити недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1), після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, видане 11 квітня 2008 року державним нотаріусом П'ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори та зареєстроване в реєстрі за №2-508.
Скасувати проведену Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 11 квітня 2008 року державним нотаріусом П'ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №2-508, державну реєстрацію права власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1).
Визнати за ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІН НОМЕР_2) право власності на 1/8 частину домоволодіння АДРЕСА_1, як обов'язкову частку у спадщині після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) право власності на 3/8 частин домоволодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) на користь позивачки ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІН НОМЕР_2) державне мито в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн., а всього 45 грн. 50 коп. судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя С.Ю.Казак