06 грудня 2012 р.Справа № 2а-1870/7387/12
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Водолажська Н.С.,
Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.
при секретарі Букар Х.М.
за участю:
представника позивача -Самбір І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. по справі № 2а-1870/7387/12
за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»
до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України
про скасування постанови, -
Позивач, Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати постанову Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 158 від 27.07.12 р. про накладення штрафу на перевізника у зв'язку зі здійсненням пасажирських перевезень.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. по справі № 2а-1870/7387/12 у задоволенні позову було відмовлено.
Позивач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. по справі № 2а-1870/7387/12 та прийняти нову постанову про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.
Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення представника позивача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 15.07.12 р. о 03 год. 30 хв. під час здійснення прикордонного контролю потягу № 55 сполученням «Москва - Хмельницький»у вагоні № 16 виявлено громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на паспортний контроль представив внутрішній паспорт громадянина Республіки Таджикистан, що за висновком відповідача свідчить про те, що вказаний документ не дає права на перетин державного кордону України і не є документом, підтверджуючим право в'їзду до держави прямування.
У зв'язку з цим робітником прикордонного загону був складений протокол № 530655 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень. Підписання зазначеного протоколу представником перевізника не здійснювалося та під розпис йому не вручався.
Також суд першої інстанції встановив, що 27.07.12 р. тимчасово виконуючим обов'язки першого заступника начальника Сумського прикордонного загону - начальником штабу підполковником ОСОБА_4 була прийнята постанова № 158 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, якою на Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»був накладений штраф у розмірі 8500,0 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскаржувана постанова № 158 від 27.07.12 р. відповідачем винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та чинним законодавством.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»встановлено, що підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення.
Відповідно ст. 2 цього Закону справи про правопорушення, передбачені ст. 1 цього Закону, розглядають відповідні органи охорони державного кордону України. Від імені органів охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органів охорони державного кордону України та їх заступники.
Колегія суддів вважає за доцільне відмітити, що права та обов'язки залізниць, підприємств, установ та організацій залізничного транспорту визначені в ст. 22 Закону України «Про залізничний транспорт». Крім обов'язків, передбачених ст. 22 Закону України «Про залізничний транспорт», перевізник, відповідно ст. 22-1 цього Закону при перевезенні пасажира у міжнародному сполученні зобов'язаний до початку перевезення перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи.
За невиконання обов'язку перевірити перед початком перевезення пасажира у міжнародному сполученні наявність у нього документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, перевізник несе відповідальність, передбачену законом.
Враховуючи наведені норми права, колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на те, що на нього не покладається обов'язок щодо перевірки наявності у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, є необґрунтованими.
Таким чином позивачем не був виконаний до початку перевезення обов'язок перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, що призвело до спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів.
Колегія суддів зазначає, що обов'язок перевірки документів пасажирів при їх посадці до поїзду покладається саме на провідника вагону, а тому саме провідником, який діяв від імені перевізника, вчинене порушення, зафіксоване в протоколі № 530655.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В доводах апеляційної скарги позивач також наполягає на тому, що відповідно до УМПС (укладено за участю залізниць України) документом на право проїзду в міжнародному сполученні в межах УМПС є пасажирський квиток, проїзний квиток є основним документом, що підтверджує укладення договору залізничного перевезення пасажира, в якому повинно бути зазначено найменування станції відправлення і призначення.
Також позивач посилається на те, що протокол про вчинення правопорушення повинен складатись у двох примірниках. Перший примірник разом з іншими документами, що стосуються справи, надсилається протягом трьох робочих днів з дня вчинення правопорушення посадовій особі, уповноваженій накладати штраф. Другий примірник вручається особі, яка керує транспортним засобом або представнику перевізника під розписку. Оскільки у присутності представника перевізника протокол не складався, представнику перевізника під розписку не вручався та до журналу вхідної кореспонденції залізниці жодного запису про надходження протоколу не містилось. Тому апелянт вважає, що факт правопорушення не зафіксований.
Колегія суддів вважає такі твердження апелянта хибними.
Постанова Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 158 від 27.07.12 р. про накладення штрафу на перевізника у зв'язку зі здійсненням пасажирських перевезень винесена відносно позивача за порушення ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень».
Крім того, колегія суддів зазначає, що господарюючі суб'єкти, як резиденти так і не резиденти, повинні дотримуватися на території України виключно чинного законодавства України та нести відповідальність за його порушення.
Таким чином колегія суддів відмічає, що постанова № 158 від 27.07.12 р. про накладення штрафу на перевізника у зв'язку зі здійсненням пасажирських перевезень винесена відповідачем у межах повноважень та згідно чинного законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. по справі № 2а-1870/7387/12 прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. по справі № 2а-1870/7387/12 -залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. по справі № 2а-1870/7387/12 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська
Судді (підпис) Ю.М. Філатов
(підпис) Л.В. Тацій
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 11.12.2012 року.