04 грудня 2012 р.Справа № 2а-1870/5410/12
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Водолажська Н.С.,
Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.09.2012р. по справі № 2а-1870/5410/12
за позовом ОСОБА_1
до Відділу Держкомзему у Недригайлівському районі Сумської області, Заступника начальника Відділу держкомзему у Недригайлівському районі Сумської області - реєстратора Шевцової Ірини Сергіївни
третя особа Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова»
про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відділу Держкомзему у Недригайлівському районі Сумської області та заступника начальника Відділу держкомзему у Недригайлівському районі Сумської області - реєстратора Шевцової Ірини Сергіївни щодо здійснення державної реєстрації договору оренди землі, сторонами якого є СГ ТОВ «Дружба-Нова»та ОСОБА_1; зобов'язати відділ Держкомзему у Недригайлівському районі Сумської області та заступника начальника Відділу держкомзему у Недригайлівському районі Сумської області - реєстратора Шевцову Ірину Сергіївну скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі, сторонами якого є СГ ТОВ «Дружба-Нова»та ОСОБА_1.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.09.12 р. по справі № 2а-1870/5410/12 у задоволенні позову було відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.09.12 р. по справі № 2а-1870/5410/12 та ухвалити нову постанову про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.
Третя особа, СТОВ «Дружба-Нова», надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просило залишити апеляційну без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідачі письмові заперечення на апеляційну скаргу не подали.
Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що 01.09.10 р. позивачем був укладений договір оренди земельної ділянки із СГ ТОВ «Дружба-Нова»(а.с. 52-54), а 25.01.12 р. СГ ТОВ «Дружба-Нова»подана заява до Відділу Держкомзему у Недригайлівському районі Сумської області про державну реєстрацію зазначеного договору. В свою чергу 31.01.12 р. Відділом Держкомзему у Недригайлівському районі Сумської області здійснено державну реєстрацію зазначеного договору.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку про їх безпідставність.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
В доводах апеляційної скарги позивач по справі посилається на те, що до дня здійснення відповідачами державної реєстрації договору оренди землі позивач у червні-липні, листопаді 2011 р. та в січні 2012 р. тричі звертався до відповідачів із заявами, в яких зазначалося про відкликання підписів з усіх примірників договорів та недійсність цих підписів; те, що зазначені договори є нечинними, не вчиненими та неукладеним, а грошові кошти у сумі 1000,0 грн., що безпідставно набуті від СТОВ «Дружба-Нова», в найкоротший строк будуть повернуті шляхом їх перерахування на поточний рахунок СТОВ «Дружба-Нова»; не здійснення будь-яких дій щодо реєстрації договору оренди землі та надання (повернення) усіх його примірників у разі надходження їх на реєстрацію.
Крім того, апелянт вказує на те, що у січні 2012 р. (до дня здійснення відповідачами державної реєстрації договору оренди землі) він звернувся із завою до СТОВ «Дружба-Нова», у якій повідомив про відкликання своїх підписів з усіх примірників договору оренди землі та недійсність цих підписів, а також те, що зазначені договори є нечинними, не вчиненими та неукладеним та свій намір у найкоротший строк повернути безпідставно набуті від вказаного товариства грошові кошти у розмірі 1000,0 грн., крім того просив не здійснювати будь-яких дій щодо реєстрації зазначеного договору та надати йому інформацію та реквізити, достатні для здійснення ним перерахування на поточний рахунок СТОВ «Дружба-Нова»безпідставно набутих грошових коштів.
На підставі зазначених вище доводів апелянт вважає, що висновок Сумського окружного адміністративного суду про те, що посилання позивача на не досягнення між ним та СТОВ «Дружба-Нова»в належній письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору оренди землі, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі», є необґрунтованим, а вказаний договір підлягав державній реєстрації - не відповідає обставинам справи та є помилковим.
Колегія суддів зазначає, що відповідно ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтя жень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно визначається як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; під нерухомим майном розуміються земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.
Згідно ч. 1 ст. 4 вказаного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, в тому числі й право оренди земельної ділянки.
Відповідно ст. 20 Закону України «Про оренду землі»укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, а право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Таким чином колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції обґрунтовано не прийняті посилання позивача на подані ним заяви про відкликання підпису на договорі оренди, як на підставу визнання незаконними дій відповідача щодо державної реєстрації договорів оренди, оскільки ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»містить виключний перелік підстав, згідно яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав, а саме: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам,що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановле них частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.
Вказана позивачем підстава - звернення із заявою з проханням не реєструвати договір оренди земельної ділянки, не входять до зазначеного переліку, що свідчить про безпідставність таких доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів також вважає за доцільне відмітити, що в ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме манно та їх обтяжень»передбачено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом заборонена. Єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок визначені Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою КМУ № 2073 від 25.12.98 р., який діяв на час виникнення спірних правовідносин. Відповідно п. 9 зазначеного Порядку підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до законів України є відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених п. 8 Порядку, а також порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 Закону України «Про оренду землі»при укладанні договору.
Матеріалами справи підтверджено, що при поданні заяви на реєстрацію спірного договору оренди були надані нотаріально засвідчений договір оренди з наявністю всіх істотних умов, визначених законодавством, а також всі матеріали, необхідні для проведення державної реєстрації договору оренди згідно визначеного Порядком державної реєстрації договорів оренди землі переліку.
Що стосується посилання апелянта на невідповідність договору оренди земельної ділянки вимогам ст. 15 Закону України «Про оренду землі»та на невідповідність його форми вимогам Типового договору оренди землі, затвердженого постановою КМУ № 220 від 03.03.04 р., колегія суддів зазначає, що у відповідності ст. 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату,умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об'єкта оренди, умови і строки передачі земельної ді лянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Як свідчать матеріали справи, договір оренди земельної ділянки, укладений СТОВ «Дружба-Нова»з позивачем, відповідає вимогам ст. 15 Закону України «Про оренду землі», містить всі визначені цією нормою істотні умови, має передбачені чинним законодавством невід'ємні частини - плани або схеми земельних ділянок, які передаються в оренду, кадастрові плани земельних ділянок з відображенням обмежень (обтяжень) у їх використанні та встановлених земельних сервітутів, вчинений в належній формі, в якій сторони виклали досягнуту згоду стосовно всіх істотних умов, що підтвердили своїми підписами під текстом договору.
Також необхідно зазначити, що ст. 626 ЦК України передбачено, що відповідно ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що свідчить про те, що укладення договору оренди землі за формою затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 є виключно правом, а не обов'язком учасників цивільно-правових відносин.
Щодо посилання апелянта на невідповідність положень п. 12.5 розділу 12 договору оренди земельної ділянки змісту ст. 32 Закону України «Про оренду землі»колегія суддів зазначає, що згідно ст. 32 зазначеного Закону на вимогу однієї із сторін дого вір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. 24 і ст. 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором викорис танню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Таким чином положеннями зазначеної вище норми визначені умови, при яких можливе дострокове розір вання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін; розір вання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Отже, положення п. 12.5 розділу 12 договору оренди земельної ділянки укладеного СТОВ «Дружба-Нова»з позивачем не суперечить змісту даної норми права.
Безпідставними є також посилання апелянта на невідповідність вимогам ЗК України положень п.6.2 розділу 6 та п.9.3 розділу 9 договору оренди земельної ділянки, оскільки п.6.2 та п. 9.3 договору оренди стосується лише передачі права оренди землі у заставу та внесення до статутного Фонду права оренди землі, у порядку та на умовах визначених законодавством, що свідчить про те, що в даному випадку, не існує суперечностей вимоги договору оренди земельної ділянки із п. 15 розділу X ЗК України, щодо відчуження земель них ділянок і зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок.
Відповідно ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державний реєстратор приймає рішення про скасування запису. При цьому, в ч. 2 ст. 26 цього Закону встановлено, що запис скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.
Згідно п. 27 постанови КМУ № 1021 від 09.09.09 р. «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі»запис у Поземельній книзі і Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі скасовується (поновлюється) посадовою особою територіального органу Держземагенства на підставі рішення суду. Таким чином скасування запису відбувається в судовому порядку на підставі рішення суду. Державному реєстратору надається право приймати рішення про скасування реєстраційного номеру (щодо реєстрації права власності, а не користування) при наявності підстав, передбачених ст. 21 цього ж Закону.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 06.09.12 р. по справі № 2а-1870/5410/12 прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.09.12 р. по справі № 2а-1870/5410/12 -залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.09.12 р. по справі № 2а-1870/5410/12 за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держкомзему у Недригайлівському районі Сумської області, Заступника начальника Відділу держкомзему у Недригайлівському районі Сумської області - реєстратора Шевцової Ірини Сергіївни, третя особа Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова», про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська
Судді (підпис) Ю.М. Філатов
(підпис) Л.В. Тацій