04 грудня 2012 р.Справа № 2а-4957/12/2070
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Водолажська Н.С.,
Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.
при секретарі Коцура Т.А.
за участю:
представника позивача -Зорій І.Р.
представника відповідача -Дикий Я.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-4957/12/2070
за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби
до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк», Приватної фірми «Кібела»
про стягнення заборгованості, -
Позивач, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій після зміни позовних вимог просив стягнути з ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»та Приватної фірми «Кібела»заборгованість по 47 податковим векселям, що були видані при імпорті товарів на митну територію України за серпень 2007 р., на загальну суму 1087459,99 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.12 р. по справі № 2а-4957/12/2070 в задоволенні позову було відмовлено.
Позивач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.12 р. по справі № 2а-4957/12/2070 та прийняти нову постанову про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.
Відповідач, ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що Приватна фірма «Кібела»з 01.01.07 р. знаходиться на обліку у СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, зареєстрована платником ПДВ, що підтверджується копією свідоцтва платника ПДВ.
При імпорті товарів на митну територію України у серпні 2007 р. ПФ «Кібела»були оформлені 47 податкових векселів, які підтверджені авалем Харківської філії ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», та відповідають вимогам п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про ПДВ». Загальна сума, на яку були видані векселі, склала 1087459,99 грн., які залишилися непогашеними у встановленому порядку, тобто грошовими коштами або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування за заявою платника податків, що за висновками позивача є підставою для стягнення боргу з аваліста, ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», та боржника, Приватної фірми «Кібела».
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інтенції процитував зміст п. 1.16 ст. 1 Закону України «Про ПДВ», п. 3 розділу 1 та п. 6, п. 7, п. 9 розділу II «Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму ПДВ при імпорті товарів на митну територію України», затвердженого постановою КМУ № 1104 від 01.10.97 р. Також суд першої інстанції послався на п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про ПДВ», де вказано, що платник податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку. Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом; якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша, ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.
Згідно п. 3 розділу 1 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 01.10.97 р. зобов'язання щодо сплати ПДВ при імпорті товарів на митну територію України виникають у день оформлення вантажної митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), але сплату можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя.
Сума, на яку ПФ «Кібела»видані податкові векселі, включена підприємством до складу податкових зобов'язань в декларацій за серпень 2007 р. (рядок 19.2) на погашення векселів та відповідно є узгодженою платником податку самостійно, що не спростовано представником позивача в судовому засіданні.
Суд першої інстанції вказав на те, що позивачем не додержані вимоги ст. 5, п. 6.2.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки відповідно п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо данні документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, що кореспондується з приписами п.п. 7.2 - 7.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.97 р.
Відповідно п. 7.2 Порядку зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці. Згідно п. 7.4 документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з ПДВ, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації. За результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі ІV податкової декларації та складається акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ за формою, визначеною в додатку 2 до цього Порядку (п. 7.3). При цьому, форма зазначеного акту передбачає розкриття та відображення як випадків заниження, так і випадків завищення платником податкових зобов'язань з ПДВ у відповідному звітному періоді.
Згідно п. 7.7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, він надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та постави для и вирахування. Надсилання податковим органом такого податкового повідомлення згідно наведеної норми є єдиним законним порядком встановлення/визначення податкового зобов'язання у випадках, коли платником податків таке зобов'язання не визначено та не сплачено (в тому числі, коли декларацією з ПДВ платником визначено від'ємне значення суми ПДВ) та подальшого надання встановленому податковому зобов'язанню статусу податкового боргу/заборгованості в порядку, передбаченому Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
У разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», такий контролюючий орган в обов'язковому порядку надсилає платнику податків податкове повідомлення. Згідно п. 6.2.1 ст. 6 вказаного Закону у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Тобто у випадках, коли платник податків вважає, що не має зобов'язань перед бюджетом, тільки з моменту надіслання податковим органом податкового повідомлення платнику податків за встановленою формою та згідно Закону можливо виникнення та визначення податкового зобов'язання контролюючим органом.
Позивач, вважаючи, що спірні векселі є векселями 1 категорії і безпідставно включені платником, Приватною фірмою «Кібела», до складу податкових зобов'язань в рядок 19.2 податкової декларації, не надав доказів зняття такої суми податкових зобов'язань з нарахування в податковій декларації, відповідно акту камеральної перевірки та нарахування кожного такого податкового векселя в картці особового рахунку платника, як окремого документу, а також не надав суду доказів на підтвердження факту складання акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкових декларацій з ПДВ та доказів виявлення фактів завищення (заниження) ПФ «Кібела»податкових зобов'язань з ПДВ у відповідних звітних періодах.
Судом першої інстанції було встановлено, що податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги про погашення податкової заборгованості Приватній фірмі «Кібела»позивачем не надсилались і цей факт позивач не спростовує і в апеляційній скарзі.
Таким чином, сума 1087459,99 грн. позивачем самостійно не визначена податковим зобов'язанням/боргом, а тому суд першої інстанції зробив висновок про те, що відсутні підстави для стягнення з відповідача грошових коштів, які не є податковою заборгованістю/боргом.
Крім того, в обґрунтування судового рішення суд першої інстанції вказав на те, що згідно п. 1.16 ст. 1 Закону України «Про ПДВ»протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу. Відповідно абз. 6 п. 3 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.
Порядок погашення податкового боргу на дату виникнення спору був врегульований Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом ДПА України № 253 від 21.06.01 р., та передбачає обов'язкове направлення платнику податків, який не сплатив податкового зобов'язання, податкового повідомлення та при подальшій несплаті -податкової вимоги про сплату податкового боргу.
Згідно п. 1.6 ст. 1 Закону «Про ПДВ»податкове зобов'язання -загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. В п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання визначається як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а в п. 1.1 наведеної норми вказано, що платники податків -юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції, в п. 1.3 визначено, що податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Тобто, кожне податкове зобов'язання, в тому числі з ПДВ, є персоніфікованим та сплачується саме платником податку, яким у даному випадку є відповідач, ПФ «Кібела».
Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Декларації з ПДВ ПФ «Кібела»за серпень 2007 р. були прийняті податковим органом без зауважень, що не заперечувалося позивачем. За даними рядків 18.2 податкових декларацій за серпень 2007 р. різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту таких звітних податкових періодів не складає позитивного значення (тобто сплата ПДВ за серпень 2007 р. деклараціями ПФ «Кібела»не передбачена). Отже, ПФ «Кібела»не визначила самостійно суму податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету у декларації з ПДВ за серпень 2007 р.
Оскільки позивачем не проводилися перевірки декларації з ПДВ ПФ «Кібела», порядок стягнення податкового боргу згідно приписів Закону України «Про ПДВ»та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до підприємства не застосовувався, докази направлення позивачем Приватній фірмі «Кібела»відповідних податкових повідомлень-рішень та податкових вимог відсутні, тому сума 1087459,99 грн., щодо якої статус узгодженого позивачем податкового зобов'язання не підтверджено, стягненню в судовому порядку не підлягає, оскільки стягнення податковим органом у судовому порядку коштів, які не є податковим боргом, чинним законодавством не передбачено взагалі.
Зазначене кореспондується з приписами п. 20 постанови КМУ № 1104, відповідно до якого у разі наявності податкового боргу за податковими деклараціями, до яких включено податкові зобов'язання, визначені у податкових векселях, стягнення такого податкового боргу проводиться відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідне стягнення податкового боргу у судовому порядку можливе виключно у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання після вчинення контролюючим органом дій, згідно приписів ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(тобто набуття податковим зобов'язанням статусу податкового боргу).
Крім того, п. 1.1 Положення «Про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України»встановлює загальні правила, порядок проведення і здійснення банками операцій з векселями, що видані та підлягають оплаті на території України в національній валюті. Згідно п. 4.9 Положення банк зобов'язаний платити за авальованим векселем, якщо була відмова платника від платежу або акцепту. Якщо аваль наданий за акцептанта або векселедавця простого векселя, то для здійснення вимоги до банку - аваліста здійснення протесту не обов'язкове. Банк може вимагати від векселедержателя належних доказів того, що він звертався з вимогою про платіж або акцепт і йому було відмовлено. Позивачем в порушення вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не надано докази відмови ПФ «Кібела»від оплати спірних векселів, що є необхідною умовою для звернення позивача до банку-аваліста щодо оплати спірних векселів.
Таким чином, у ПАТ «ВіЕйБі Банк», як банка-аваліста, взагалі відсутні підстави для оплати спірних векселів, оскільки вони були пред'явлені позивачем до оплати з порушенням порядку пред'явлення.
Згідно п. 1.16 ст. 1 Закону України «Про ПДВ»податковий вексель -це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати ПДВ, що справляється при імпорті товарів на митну територію України. Спосіб погашення векселів, встановлений абз. 7 п. 11.5 ст.11 Закону України "Про ПДВ", передбачає погашення податкового векселя шляхом включення суми зобов'язань за ним до складу податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період, за умови, що платник податку на дату поставки органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша, ніж сума зобов'язання по такому векселю. При цьому спосіб, передбачений наведеною нормою, не містить умов щодо строку сплати таких векселів (до чи після закінчення терміну подачі податкової декларації з ПДВ за звітний період, в якому відбулася поставка таких векселів). При цьому платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, а податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.
На виконання ухвали Верховного Суду України від 14.03.12 р. судом першої інстанції ухвалою від 06.07.12 р. було зобов'язано позивача надати до суду належним чином завірені копії актів перевірок (довідок) про підтвердження чи не підтвердження податковим органом наявних у ПФ «Кібела»сум бюджетного відшкодування станом за серпень 2007 р. Позивачем була надана копія акту перевірки правильності визначення суми ПДВ, заявлену ПФ «Кібела»до відшкодування з бюджету, довідки про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2005 р., лютий, березень, травень, червень 2006 р. Також надана інформація про те, що станом на 01.01.07 р. сума залишку невідшкодованих сум ПДВ, заявлених відповідачем в рахунок майбутніх платежів, підтверджених перевірками, становить 1301626,1 грн.
Суд першої інстанції зазначив, що в п. 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування, що свідчить про те, що у зазначеному Законі передбачено лише надання певного строку для здійснення податковими органами перевірки обґрунтованості сум ПДВ, заявлених до бюджетного відшкодування і такі строки є імперативними і не підлягають продовженню за бажанням податкового органу.
Зважаючи на те, що позивачем у встановлені терміни не була проведена перевірка обґрунтованості бюджетного відшкодування, визначена в податкових деклараціях з ПДВ сума є підтвердженою. Таким чином на дату поставки податкових векселів жоден з вказаних векселів не перевищив зазначену вище підтверджену суму бюджетного відшкодування.
Як свідчать письмові докази, в деклараціях з ПДВ ПФ «Кібела»за серпень 2007 р. суми податкових векселів, виданих у звітних місяцях, і по яких не прийнято рішення про дострокове погашення, відображені в рядку 19.2 (збільшення податкових зобов'язань). До декларацій додані оформлені реєстри з повним переліком емітованих та погашених таким чином векселів за серпень 2007 р., в тому числі і спірних векселів. Зазначену суму (в тому числі і суму спірних векселів) ПФ «Кібела»на виконання приписів абз. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про ПДВ»відобразила в рядках 6 (зі знаком «+»), 19.1 (зі знаком «+») та в рядку 19.2 (зі знаком «+») податкових декларацій з ПДВ за серпень 2007 р.
Наведене свідчить про те, що на дату поставки податкового векселя органу митного контролю при підтвердженій податковим органом сумі бюджетного відшкодування, що дорівнює або більше, ніж сума зобов'язання по кожному податковому векселю, ПФ «Кібела», відповідно абз. 7 ст. 11.5 Закону України «Про ПДВ», включила суму податкового векселя в декларацію з ПДВ того звітного періоду, в якому такий вексель виданий державній митній службі. При цьому, вексель вважається погашеним, а у платника податків в наступному податковому періоді виникло право на податковий кредит. У випадку, якщо податковий вексель відповідає ознакам, встановленим абз. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про ПДВ», та його погашення здійснюється саме за правилом, встановленим зазначеною нормою (на відміну від норм абз. 5 та абз. 6 зазначеної статті), сума податку, визначена у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому податковий вексель погашено. Сума ПДВ, зазначена в податковому векселі, відображається у податковій декларації окремим рядком, при цьому вексель вважається погашеним. Особливість погашення податкового векселя у спосіб, визначений наведеною нормою, полягає в тому, що фактично відбувається зміна зобов'язання, встановленого у векселі, в податкове зобов'язання, визначене платником податку згідно податкової декларації, при цьому, враховуючи припинення саме вексельного зобов'язання, аваліст цінного паперу є таким, що вибув із зобов'язання. Відповідно абз. 4 наведеної норми платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування. В абз. 5 п. 19 постанови КМУ №1104 також встановлена можливість дострокового погашення векселя шляхом перерахування коштів до бюджету або заліку сум бюджетного відшкодування згідно з поданою заявою.
Як свідчать залучені до матеріалів справи документи, дострокове погашення векселів ПФ «Кібела»не здійснювала, що не спростував позивач, а тому підстави для застосування положень законодавства, що регулюють дострокове погашення векселів, відсутні.
Суд першої інстанції в судовому рішенні зазначив про неможливість застосування до даних правовідносин положень абз. 4 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про ПДВ»та абз. 5 п. 19 постанови КМУ № 1104, які є іншим механізмом погашення податкових векселів, оскільки право на погашення податкових векселів у спосіб, передбачений абз. 7 п.11.5 ст. 11 Закону України «Про ПДВ», та за умови не перевищення жодним з векселів суми бюджетного відшкодування, втрачається платником податку лише у випадку припинення бюджетної заборгованості перед таким платником, а застосування правил погашення векселя, встановлених наведеною нормою, не припиняє такого права щодо інших векселів (оскільки бюджетна заборгованість не зникає), дострокового погашення податкового векселя шляхом заліку не відбувається.
В постанові суду першої інстанції вказано на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.05.12 р. по справі №5023/1721/12 було порушено провадження по справі про визнання Приватної фірми «Кібела»банкрутом, по якій СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові подало заяву з грошовими вимогами в сумі, що заявлена в даному позові. З урахуванням наведених обставин, суд першої інстанції зазначив, що в п. 1.1 ст. 1 ПК України встановлено, що саме він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. А згідно п. 1.3 ст. 1 цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». В п. 87.10 ст. 87 ПК України чітко визначено, що з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»без застосування норм цього Кодексу. Аналогічно зазначені питання регулювали ст. 1 та ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Наведені обставини стали підставою для висновків суду першої інстанції про відмови у задоволенні позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.
Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.12 р. по справі № 2а-4957/12/2070 прийнята з дотриманням приписів чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-4957/12/2070 - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-4957/12/2070 за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк», Приватної фірми «Кібела»про стягнення заборгованості -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська
Судді (підпис) Ю.М. Філатов
(підпис) Л.В. Тацій
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 10.12.2012 року.