11 грудня 2012 р.Справа № 2а-1870/4600/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Зеленського В.В.
Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2012р. по справі № 2а-1870/4600/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський торгово-промисловий Альянс"
до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумський торгово-промисловий Альянс" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000731545 від 19.09.2011 р. про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 907, 00 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року зазначений позов задоволено .
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 19 вересня 2011 року № 0000731545 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 3 907, 00 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та ст. 79 Податкового кодексу України, головним державним податковим інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Коваленко О.Б. проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "СТП Альянс" з питань достовірності та повноти декларування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "ДК ЛТД" за період з 01.11.2010 р. по 28.02.2011 р. За результатами перевірки 03 червня 2011 р. Сумською МДПІ складений акт № 20/15-042/34362730 (а.с. 17-31), згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем, окрім іншого, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200, п. 200.1.1, 200.1.2, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 3 906, 00 грн., в тому числі за січень 2011 року в розмірі 2 793, 00 грн. та за лютий 2011 року в розмірі 1 113, 00 грн.
Не погоджуючись з актом перевірки, ТОВ "СТП Альянс" подало відповідачу заперечення (а.с. 32-36), які згідно відповіді № 7668/10/15-042 від 16.06.2011 р. (а.с. 37-41) залишились без задоволення, а висновки про порушення податкового законодавства без змін.
На підставі висновків акту перевірки № 20/15-042/34362730 від 03.06.2011 р. Сумською МДПІ 21 червня 2011 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000451545 (а.с. 81) про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 3 908, 00 грн., з яких: 3 906, 00 грн. сума завищення, 2, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції та № 0000441545 (а.с. 82) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 12 618, 00 грн., з яких: 10 094, 00 грн. основний платіж, 2 524, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.
З метою оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, ТОВ "СТП Альянс" до ДПА у Сумській області 01 липня 2011 року подало первинну скаргу (а.с. 42-44), яка згідно рішення № 13102/10/25-005-198/266ск від 12.08.2011 р. (а.с. 45-50) залишилась без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.
Повторна скарга позивача (а.с. 51-57), згідно рішення ДПС України № 651/6/10-2115 від 19.09.2011 р. (а.с. 58-61) була частково задоволена, а податкове повідомлення-рішення № 0000451545 від 21.06.2011 р. в частині застосування 1, 00 грн. штрафної (фінансової) санкції скасовано.
Враховуючи рішення ДПС України про результати розгляду скарги, 19 вересня 2011 р. Сумською МДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000731545 (а.с. 11) про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 3 907, 00 грн., з яких 3 906, 00 грн. сума завищення, 1, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Так, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що виходячи із системного аналізу вказаних норм, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.
При цьому, сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Як вбачається з матеріалів справи, в якості підтвердження здійснення господарської операції з купівлі товарно-матеріальних цінностей у ПП "ДК ЛТД", позивачем були надані договір купівлі-продажу № 143 від 01.09.2010 р., видаткові накладні, податкові накладні та акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 12-16, 114-131), які свідчать про те, що ця господарська операція фактично здійснена, направлена на настання правових наслідків, які обумовлені нею та підтверджена належним чином складеними первинними документами. Тобто, ТОВ "СТП Альянс" має право на відображення цієї господарської операції у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема формування податкового кредиту. .
Крім того, слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, факт реального вчинення ТОВ "СТП Альянс" господарської операції з купівлі товарів у ПП "ДК ЛТД" та правомірність формування позивачем податкового кредиту по цій операції, були встановлені Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року по справі № 2а-1870/7051/11 (а.с. 69-72), в зв'язку з чим вказані обставини не підлягають доказуванню.
Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2012р. по справі № 2а-1870/4600/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.
Судді(підпис) (підпис) П'янова Я.В. Чалий І.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.