04 грудня 2012 р.Справа № 2а-1670/5069/12
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Водолажська Н.С.,
Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.
при секретарі Коцура Т.А.
за участю:
представника позивача -Шмельов М.М.
представника відповідача -Луговська С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2012р. по справі № 2а-1670/5069/12
за позовом Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод»
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби № 0009892301/878 від 27.06.12 р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 551672,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 95019,25 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.12 р. по справі № 2а-1670/5069/12 позов був задоволений: визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби № 0009892301/878 від 27.06.12 р.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.12 р. по справі № 2а-1670/5069/12 та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких наполягав на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, а тому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод»зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 29.12.93 р. Підставою доля прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 6223/23-308/05763814 від 23.08.11 р. планової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.11 р. по 31.12.11 р., валютного законодавства за період з 01.10.10 р. по 31.12.11 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 135.5.4 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 ПК України, які призвели до заниження податку на прибуток за 2 квартал 2011 р. в розмірі 171599,0 грн., 3 квартал 2011 р. в розмірі 298389,0 грн., 4 квартал 2011 р. в розмірі 81684,0 грн. Вказані порушення перевіряючі пов'язують з тим, що договори, укладені позивачем з ТОВ «Харпромпостач», ПП «ВКФ «Міг», ТОВ «Центросплав-Україна», ТОВ «Промпостачсервіс», ТОВ «Промислові мастила», ПП «Хімтраст», ТОВ «Укрпромпостачсервіс»є нікчемними, оскільки при укладанні договору з ТОВ «Харпромпостач»не була додержана письмова форма правочину, поставка товару здійснювалася працівником підприємства позивача ручним багажем, а дане підприємство здійснювало діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам; стосовно ТОВ «Центросплав-Україна»у відповідача була інформація про відсутність об'єкта оподаткування при придбанні товарів у його контрагентів-постачальників та продажу товарів покупцям; щодо ТОВ «Промпостачсервіс»у відповідача була інформація про проведення операцій, спрямованих на надання податкової вигоди покупцям з метою штучного формування валових витрат покупців та проведення транзитних фінансових потоків; стосовно ПП «Хімтраст»були встановлені неточності у його податковій та бухгалтерській звітності, які не підтвердили наявність залишку товарів на складі; за інформацією, отриманою від ДПІ Фрунзенського району м. Харкова, ТОВ «Укрпромпостачсервіс»мав господарські відносини з ТОВ «Оттіма», стосовно якого були зроблені висновки про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності, у самого підприємства незначний штат працівників, відсутні транспортні засоби та приміщення для зберігання товарів; щодо ТОВ «Промислові мастила»органом ДПС за місцем реєстрації цього платника податків був зроблений висновок про нікчемність здійснених правочинів по придбанню товарів у ТОВ «Вегаплюс»та ТОВ «Сіріус-Сервіс КІА»; при перевірці відповідачем ПП «ВКФ «Міг»було з'ясовано, що в бухгалтерському та податковому обліку це підприємство валові витрати та витрати операційної діяльності, податковий кредит формувало за рахунок документів, в яких зазначені реквізити ТОВ «Промислова група ДФМ», тоді як за даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлена відсутність підприємства за місцем реєстрації.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дослідив укладені позивачем з вище переліченими контрагентами договори.
З ТОВ «Центроспав-Україна»позивачем був укладений договір № 221 від 02.12.09 р. (том 1 а.с. 239), предметом якого є поставка продукції: наконечник зварювальний М6*1,4*25 в кількості 60000 шт. за ціною 3,3 грн. (з урахуванням ПДВ) за одиницю продукції на загальну суму 198000,0 грн. Поставка здійснювалась автомобільним транспортом покупця на умовах FCA. Строк дії договору: з моменту підписання сторонами до 31.12.10 р. Крім того, між сторонами укладена додаткова угода № 1 від 29.11.10 р. (том 1 а.с. 240/), якою строк дії договору продовжений до 31.12.11 р., а додатковою угодою № 2 від 06.06.11 р. (том 1 а.с. 241) назву покупця - ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»замінено на нову назву - ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод». Додатковою угодою № 3 від 05.10.11 р. (том 1 а.с. 242) був змінений (доповнений) предмет поставки та загальна сума поставки.
Як зазначив суд першої інстанції, оприбуткування товару відбувалось на складі № 8 «Склад електроматеріалів», поставка підтверджена належним чином оформленими видатковими, податковими накладними (том 1 а.с. 169, 235), декларацією № КИЛ-049397 від 15.08.11 р. (том 1 а.с. 237), прибутковим ордером (том 1 а.с. 238), рахунком-фактурою (том 1 а.с. 236). Використання наконечників зварювальних у власній господарській діяльності підтверджене копіями вимог на отримання наконечників працівниками зварювального цеху (том 3 а.с. 136-139), копією журналу обліку видачі у виробництво ТМЦ зварювального цеху (том 3 а.с. 178-250, том 4 а.с. 1, 2), копією інвентаризаційних описів основних засобів зварювального цеху.
За договором № 462 від 17.02.10 р., укладений позивачем з ТОВ Фірма «Промпостачсервіс», мала бути поставлена продукція, найменування та кількість якої зазначається у специфікації до даного договору на загальну суму 200000,0 грн. (том 1 а.с.221; 224-227; 230; 232-235). Поставка товару здійснювалась транспортом покупця на умовах FCA. Строк дії договору - з моменту підписання його сторонами до 31.12.10 р. Оприбуткування товару відбувалось на складі № 3 «Склад центральний». Додатковою угодою № 2 від 24.09.10 р. (том 1 а.с. 223) строк дії договору був продовжений до 31.12.11 р., а додатковою угодою № 4 від 05.07.11 р. (том 1 а.с. 228) була визначена ціна договору в сумі 1500000,0 грн., додатковою угодою № 5 від 26.08.11 р. (том 1 а.с. 228) була введена в дію специфікацію № 17 від 26.08.11 р. до договору № 462 від 17.02.10 року (том 1 а.с.229-230), а додатковою угодою № 6 від 15.09.11 р. (том 1 а.с.228) введена в дію специфікацію № 18 від 15.09.11 р. (том 1 а.с.231-233).
Виконання поставки підтверджено належним чином оформленими податковою та видатковою накладною (том 1 а.с. 170, 218), подорожнім листом (том 1 а.с. 220), прибутковим ордером (том 1 а.с. 221), платіжним дорученням (том 3 а.с. 177), рахунком-фактурою (том 1 а.с. 219). Поставка товару здійснювалася автомобільним транспортом позивача на умовах FCA - м. Київ (Інкотермс-2000) та в книзі перетину КПП підприємства позивача та на накладній зроблений запис про в'їзд на територію заводу автомобілю, яким здійснювалося перевезення товару.
Суд першої інстанції також дослідив договір № 544 від 29.04.10 р., укладений позивачем з ПП «Хімтраст», предметом якого є поставка продукції, найменування та кількість якої зазначається у специфікації вартістю 13900000,0 грн. (том 2 а.с.9; 13-19). Строк дії договору - з моменту підписання його сторонами до 31.12.10 р. Поставка товару здійснюється транспортом покупця на умовах FCA. Оприбуткування товару відбувалось на складі № 4 «Склад литва та штамповка». Додатковою угодою № 1 від 07.12.10 р. (том 2 а.с.10) був подовжений строк дії договору до 31.12.11 р., а додатковою угодою № 2 від 27.12.10 р. (том 2 а.с.11) були узгоджені додаткові умови поставки товару. Додатковою угодою № 3 від 18.06.11 р. (том 2 а.с.12) була змінена назва ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»на ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод».
Поставка товарів підтверджена належним чином оформленими податковою і видатковою накладною (том 1 а.с.136, том 2 а.с. 4-5), подорожнім листом (том 2 а.с. 6-8). Поставка товару здійснювалася автомобільним транспортом позивача на умовах FCA - м. Київ (Інкотермс-2000), а в книзі перетину КПП підприємства позивача та на накладній зроблений запис про в'їзд на територію заводу автомобілю д.н. 11956 СН, яким здійснювалося перевезення товару. Оприбуткування товару відбувалося на склад № 4 «Склад литва та штамповок»згідно прибуткових ордерів, а оплата коштів за товар була здійсненна через розрахунковий рахунок.
Судом першої інстанції був досліджений договір № 2911/010608/р від 13.09.11 р., укладений позивачем з ТОВ «Укрпромпостачсервіс», предметом якого є одноразова поставка продукції, найменування та кількість якої зазначається у специфікації, на загальну суму 11316,0 грн. Строк дії договору - з моменту підписання його сторонами до 31.12.11 р. Поставка товару здійснювалась службою доставки «Нічний експрес»(декларація № 6795300 від 26.10.11 р.). Оприбуткування товару відбувалось на склад № 14 «Склад управління капітального будівництва». Поставка товарів підтверджена належним чином оформленими податковими та видатковими накладними (том 1 а.с.172-173, 246,250), вантажними деклараціями (ТТН) (том 1 а.с. 248, том 2 а.с. 2), прибутковими ордерами (том 1 а.с.249, том 2 а.с.3), рахунками на оплату (том 1 а.с.247, том 2 а.с. 1), платіжними дорученнями (том 3 а.с.129-130). Придбаний товар використаний позивачем у власній господарській діяльності під час здійснення ремонту станків та агрегатів, які знаходяться на балансі позивача (том 3 а.с. 155,156).
Позивачем з ТОВ «Промислові мастила»(постачальник) був укладений договір № 535 від 12.06.09 р. на поставку продукції, найменування та кількість якої зазначається у специфікації (том 1 а.с.190; 193-203) вартістю 1500000,0 грн. Строк дії договору - з моменту підписання його сторонами до 31.12.09 р. Поставка товару здійснюється транспортом покупця на умовах FCA. Оприбуткування товару відбувалось на склад № 1 «Склад ГСМ». Додатковою угодою № 3 від 09.11.10 р. (том 1 а.с.191) строк дії договору був продовжений до 31.12.11 р.
Поставка товарів підтверджена належним чином оформленими податковими та видатковими накладними (т. 1 а.с.174-180, 181, 183, 187), ТТН (том 1 а.с. 181, 183, 187, 204, 208, 212, 214), прибутковими ордерами (том 1 а.с.182, 186, 189, 207, 211, 213, 217) рахунками на оплату (том 1 а.с. 184, 205, 209, 215), подорожніми листами (том 1 а.с. 185, 188, 206, 210, 216), платіжними дорученнями (том 3 а.с. 131-135). Наявність у позивача транспортних засобів підтверджена копією свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, якими здійснювалася поставка товару (том 3 а.с. 158-161), особовими картками працівників (водіїв), які керували транспортними засобами (том 3 а.с. 162-165). Придбаний товар використовувався позивачем у власній господарській діяльності під час сервісного обслуговування власних станків та агрегатів, яких у позивача понад 10000 шт., шляхом видачі товару відповідальним працівникам різних цехів та підрозділів заводу (том 3 а.с. 140-152; том 4 а.с.3-19).
Між позивачем та ПП «ВКФ «Міг»(постачальник) укладений договір № 2811/0101/24-104 від 14.01.11 р., предметом якого є поставка товару по заявам ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод»по раніше домовленим цінам. Загальна сума договору орієнтовно складає 1980000,0 грн. Строк дії договору - з 14.01.11 р. по 31.12.12 р. Поставка товару здійснюється транспортом покупця на умовах FCA. Оприбуткування товару відбувалось на склад Комбінату громадського харчування. Позивач на підтвердження виконання умов зазначеного договору надав до суду першої інстанції належним чином завірені копії податкових накладних (том 2 а.с.68-110), видаткових накладних (том 2 а.с.27-67), ТТН (том 2 а.с.191), посвідчень про якість продуктів, сертифікатів відповідності, ветеринарних, експертних висновків (том 2 а.с.192-250, том 3 а.с.1-105). Факт транспортування транспортом позивача придбаних товарів підтверджується копіями технічних паспортів вантажних автомобілів, які перебувають у власності підприємства позивача, а також особовими картками водіїв (том 3 а.с.158-165). Придбаний товар в подальшому використовувався позивачем у власній господарській діяльності шляхом виготовлення продукції харчування для працівників заводу, яка реалізовувалася через їдальні та кафе (комбінат громадського харчування). Крім того позивач надав копії накладних на відпуск продуктів зі складу у виробництво комбінату громадського харчування, що належить позивачу (том 4 а.с. 1-157).
Судом першої інстанції був досліджений укладений позивачем з ТОВ «Харпромпостач»договір купівлі-продажу на придбання товару: клею, клею елад 19-3 та клею елад 24-30. Поставка даного товару здійснювалась відповідальним працівником підприємства позивача ручним багажем. Оприбуткування даного товару відбувалось на «Склад центральний»№ 3. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за даним договором позивачем до матеріалів справи наданий прибутковий ордер (том 1 а.с. 245), копія податкової накладної (том 1 а.с.168), видаткової накладної (том 1 а.с.243), рахунку-фактури (том 1 а.с. 244).
Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що твердження відповідача про те, що договір позивача з ТОВ «Харпромпостач»не укладався, оскільки відсутній підписаний договір, є помилковим, оскільки відповідно ч. 1 -3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Також слід відмітити, що відповідно абз. 1 п. 2.1 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. N 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Наявні у матеріалах справи документи свідчать про те, що позивачем та ТОВ «Харпромпостач»всі суттєві умови договору поставки (купівлі-продажу) узгодили оформленими прибутковим ордером, податковою накладною, видаткової накладної та рахунком-фактурою, де зазначені предмет поставки, ціна, кількість. Вказані документи підписані уповноваженими особами і ці факти відповідачем не спростовані.
Вищенаведені обставини стали підставою для висновків суду першої інстанції про те, що всі товари поставлялися безпосередньо в цехи заводу підприємства позивача або на складське господарство позивача, а первинна документація відповідає вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки ПК України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не визнають за податковими органами компетенції на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.
Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначався Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та ПК України, які не містити і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України.
Відповідно ст. 228 ЦК України (в редакції, що діяла з 01.01.11 р.): 1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. 2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. 3. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
З вищевказаних суд першої інстанції зробив висновок про те, що законодавець з 01.01.11 р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних. Відтак можна зробити висновок, що повноваження на встановлення законності правочинів, вчинених позивачем за тими критеріями ознак, що містяться в складеному відповідачем акті, належать виключно до прерогативи судових органів.
Окрім того, відповідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.09 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема, правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте відповідачем під час судового розгляду справи не надано допустимих та належних доказів того, що фактична господарська діяльність позивача та вчинювані ним правочини містять прояви обставин, що перелічені у ч. 1 ст. 228 ЦК України. Крім того, відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте згідно приписів ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, ДПІ, перекручуючи норми чинного законодавства України, невірно їх застосовує в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладених угод, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладених позивачем правочинів, а тим більш, їх нікчемності відповідачем не надано.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що валові витрати за ІІ-ІV квартали 2011 р. в сумі 551672,0 грн. по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Харпромпостач», ПП «ВКФ «Міг», ТОВ «Центросплав-Україна», ТОВ «Промпостачсервіс», ТОВ «Промислові мастила», ПП «Хімтраст», ТОВ «Укрпромпостачсервіс»сформований з дотриманням вимог ПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.12 р. по справі № 2а-1670/5069/12 прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.12 р. по справі № 2а-1670/5069/12 - залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.12 р. по справі № 2а-1670/5069/12 за позовом ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод»до Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська
Судді (підпис) Ю.М. Філатов
(підпис) Л.В. Тацій
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 10.12.2012 року.