06 грудня 2012 р.Справа № 2а-3565/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Зеленського В.В.
Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012р. по справі № 2а-3565/12/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково технічний центр радіотехнічних систем Академії наук прикладної радіоелектроніки"
до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково технічний центр радіотехнічних систем Академії наук прикладної радіоелектроніки" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:
- визнати не дійсним (не чинним) податкове повідомлення-рішення від 21.06.2007р. № 0001092330/0 ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, за якими визначено суму податкових зобов'язань за платежем: податок на прибуток у розмірі 28840,50 грн., а саме: 19207.00 грн. - за основним платежем, 9633,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2007, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2008, позов задоволено; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 21.06.2007 № 0001092330/0.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.02.2012р. вказані вище судові рішення було скасовані та справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012 року зазначений позов задоволено частково .
Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001092330/0 від 21.06.07 в частині визначеного суми податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 18895,0 грн., з яких за основним платежем: 12583,5 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 6311,5 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ".
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями відповідача була проведена виїзна планова документальна перевірка підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2007р. за результатами якої складено акт від 05.06,2007р. № 2042/233/23466853.
За висновками акту перевірки вказано, що з порушенням підприємством пп.7.4.1, п.7,4.3, п.7.4. ст.7 та пп.8.6.1. п.8.6. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занижено податок на прибуток за 2-4 квартал 2005р. у сумі 5900,0 грн., за 2006 рік у сумі 22601,0 грн., за 1 квартал 2007 р. у сумі 6507,0 грн., загальна сума складає 35008,0 грн.
На підставі висновків акту перевірки керівником ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення - рішення від 21.06.2007 року № 0001092330/0 про визначення підприємству позивача суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 28840,50 грн., 19207,0 грн. - основний платіж, 9633,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.
За висновками акту перевірки вказано, що з порушенням підприємством пп.7.4.1, п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 та пп.8.6.1. п.8.6. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занижено податок на прибуток за 2-4 квартал 2005р. у сумі 5900,0 грн., за 2006 рік у сумі 22601,0 грн., за 1 квартал 2007 р. у сумі 6507,0 грн., загальна сума складає 35008,0 грн. Порушення, за якими донараховану вказану суму податку викладені в акті перевірки в розділі 3.1.3 "Амортизаційні відрахування" ( а.с.14-16) та полягають в тому, що позивач в зайво нарахував амортизаційні відрахування у 2-4 кв.2005 року у розмірі 23600,0 грн., у 2006 році у розмірі 90405,80 грн., у 1 кв. 2007 року у розмірі 26030,0 грн. у зв'язку з придбанням у громадянина України ОСОБА_1 - особи яка не є платником податку, встановленого ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та прирівнюється до придбання у пов'язаної особи нежитлове приміщення у розмірі 900000,0 грн., а згідно витягу з реєстру прав нерухомого майна, наданого ДП "Харківське МБТІ" експертна оцінка складає 145968,0 грн. та придбані приміщення знаходились в експлуатації до 01.01.2005 року.
Судом першої інстанції встановлено, що за актом перевірки донараховано податку на прибуток 35008,0 грн., але оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням визначено основного платежу з податку на прибуток у розмірі 19207,0 грн. у зв'язку з тим, що згідно протоколу комісії ДПІ № 14 від 12.06.2007 року при заслуховуванні результатів вказаної перевірки вирішено до отримання відповіді з БТІ та Харківської товарної біржі щодо вартості одного квадратного метру нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, придбаного позивачем у гр.. ОСОБА_1 не зменшувати вартість придбаного приміщення.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач частково діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.
Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, за яким Товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 28840,50 грн. (у тому числі 19207 грн. за основним платежем та 9633,50 грн. за штрафними санкціями) слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 05.06.2007 № 2042/233/23466853, про незаконне застосування позивачем з 01.01.2004 "нових" норм амортизації витрат на придбання:
- основних фондів, які були придбані Товариством до цієї дати:
- основних засобів, що придбані позивачем після цієї дати, однак вже були в експлуатації до такого придбання.
У відповідності до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених цією статтею.
В силу вимог підпункту 8.1.2 пункту 8.1 цієї ж статті Закону амортизації підлягають витрати, зокрема, на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення.
Підпунктом 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 названого Закону (в редакції, що діяла до 01.01.2004 року) було встановлено норми амортизації у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 1,25 відсотка; група 2 - 6,25 відсотка; група 3 - 3,75 відсотка; група 4 - 15 відсотків.
Однак, Законом України від 24.12.2002 № 349-IV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначені норми було викладено в іншій редакції, згідно з якою: група 1 - 2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків; група 4 - 15 відсотків.
Колегія суддів зазначає, що згідно з абзацом першим пункту 1 Перехідних положень Закону України від 01.07.2004 №1957-IV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" норми амортизаційних відрахувань, зазначені у статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для основних фондів груп 1, 2 і 3, застосовуються щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 1 січня 2004 року у зв'язку з придбанням або спорудженням нових основних фондів груп 1, 2 і 3, а також витрат на поліпшення таких нових основних фондів.
Здійснене податковим органом тлумачення поняття "нових основних фондів" у розумінні наведеної норми Закону, згідно з яким до таких основних фондів відносяться лише основні засоби, які взагалі ніколи раніше не експлуатувалися, є помилковим. Адже придбання або спорудження нових фондів у цій нормі розглядається в контексті понесених платником витрат, а не відносно часу існування таких фондів. Тобто у разі придбання основних фондів після 01.01.2004 такі фонди є новими для платника, незалежно від строку попередньої експлуатації таких фондів.
Отже, понесені після 01.01.2004 витрати на придбання (поліпшення) основних фондів, які не експлуатувалися Товариством, можуть амортизуватися за новими нормами амортизації незалежно від того, чи були такі основні фонди в експлуатації у інших осіб.
Разом з тим, у відповідності до абзацу другого пункту 1 Перехідних положень Закону України від 01.07.2004 №1957-IV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 до 1 січня 2004 року, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 1 січня 2004 року. При цьому для цілей податкового обліку платники податку зобов'язані вести окремий облік витрат, понесених у зв'язку з придбанням, спорудженням та/або поліпшенням основних фондів, що здійснюються після 1 січня 2004 року.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.01.2004 року на балансі Товариства перебували основні засоби, придбані до цієї дати, балансова вартість яких складала: 1 група 259,5 тис. грн., 2 група - 291,3 тис. грн. А тому нарахування позивачем амортизації на балансову вартість цих засобів за новими нормами є неправомірним.
У відповідності до вкладених вище норм, колегія суддів зазначає що норми амортизації змінилися лише щодо 1, 2, 3 груп основаних фондів. Щодо четвертої групи, представником відповідача в судовому засіданні було зазначено, що під час перевірки порушень у нарахуванні амортизації на 4 грн. основних фондів виявлено не було.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у перевіряємий період було неправомірно нараховано амортизаційні відрахування за 1 гр. та 2 гр. основних фондів, у зв'язку з чим за перевіряємий період було занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 6623,5грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 21.06.2007р. № 0001092330/0 в частині визначеної суми податкових зобов'язань за платежем податок на прибуток в розмірі 18895,0 грн., з яких за основним платежем: 12583,5 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 6311,5 грн. дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.
Позивач звертається до суду з вимогою про визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення. Колегія суддів зазначає, що відповідно до теорії права, чинність - це властивість нормативно-правового акту, яка визначається в обов'язковість застосування норм права (загальнообов'язкових правил поведінки, що забезпечуються державою як засіб регулювання суспільних відносин), протягом певного часу, на певній території, щодо певного кола осіб (визначеного або не визначеного). Тобто, визнання нечинним може бути застосовано як спосіб захисту порушеного права лише у разі оскарження нормативно-правового акту, що виокремлено законодавцем в ч. 11 ст. 171 КАС України.
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії - рішенням, дію якого поширено на конкретну особі, і який є актом одноразового застосування норми права шляхом покладення на вказану особу обов'язку сплатити певні податкові зобов'язання. Таким чином, враховуючи вкладене, колегія суддів приходить до висновку, що способом поновлення порушеного права особи у разі оскарження податкового повідомлення-рішення є скасування вказаного акту.
Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2012р. по справі № 2а-3565/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.
Судді(підпис) (підпис) П'янова Я.В. Чалий І.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.