03 грудня 2012 р.Справа № 2а-4980/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2012р. по справі № 2а-4980/12/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Антік-Агро"
до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ТОВ «Антік-Агро» (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000022241, №0000032241 від 10.04.2012р.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Агро" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000022241, №0000032241 від 10.04.2012р., винесені Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Західною МДПІ м. Харкова проведено позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Антік-Агро»по взаємовідносинам з ПП «Техдал»за період з 01.03.2009 по 31.07.2011р., результати якої оформлені актом № 45/22-404/24126065 від 27.03.2012р.
Висновками акту перевірки № 45/22-404/24126065 від 27.03.2012р. встановлено порушення ТОВ «Антік-Агро»п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 670 612,00 грн., в тому числі за березень 2009 року -24 377 грн., квітень 2009 року -258 822 грн., травень 2009 року -233 722 грн., червень 2009 року -78 276 грн., грудень 2009 року -46 443 грн., січень 2010 року -27 882 грн., квітень 2010 року -1090 грн.
На підставі висновків акту перевірки 45/22-404/24126065 від 27.03.2012р. відповідачем 10.04.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000022241 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 838 265,00 грн., з яких 670612,00 грн. -за основним платежем та 167653,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення №0000032241 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 32 242,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Згідно ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржувані дії на предмет вчинення їх на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані дії на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість в зв'яку з тим, що, на думку відповідача, позивачем неправомірно було сформовано податковий кредит за господарськими операціями, проведеними на підставі угод, укладених позивачем з контрагентом ПП «Техдал», які не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже містять ознаки нікчемності.
Такі висновки відповідача ґрунтуються на акті перевірки, проведеної відносно ПП «Техдал», відповідно до якого у ПП «Техдал» відсутні можливості для здійснення реальної господарської діяльності.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
Під час проведення перевірок органи державної податкової служби мають право вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.п. 20.1.8. п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.86.1. ст. 86 Податкового кодексу України у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, про що зазначено у п. 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 984.
Згідно п. 4,5,6 розділу 1 вказаного Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Отже, наявність фактів порушення платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства, що викладається в акті перевірки, підтверджується первинними або іншими документами, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 14.03.2012 р. по 20.03.2012 р. відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Антік-Агро». За наслідками перевірки складено акт від 27.03.2012 року №45/22-404/24126065, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 670 612,00 грн., в тому числі за березень 2009 року -24 377 грн., квітень 2009 року -258 822 грн., травень 2009 року -233 722 грн., червень 2009 року -78 276 грн., грудень 2009 року -46 443 грн., січень 2010 року -27 882 грн., квітень 2010 року -1090 грн.
З акту перевірки вбачається, що 22.09.2012р. головному бухгалтеру ТОВ «Антік-Агро»вручено запит про надання інформації та її документального підтвердження від 21.02.2012р. за №1629/10/23-310 для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках результатів операцій по господарських відносинах з ПП «Техдал»за період з 06.08.2008р. по 31.07.2011р., станом на 05.03.2012р. підприємство відповіді до податкового органу не надало, у зв'язку з чим, згідно положень п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України виписано направлення та наказ на проведення документальної позапланової виїзної перевірки та з 14.03.2012 року розпочалася перевірка позивача.
В ході проведення перевірки встановлено, що первинна бухгалтерська та податкова документація на підприємстві ТОВ «Антік-Агро»по взаємовідносинам з ПП «Техдал»за період з 01.10.2008р. по 27.05.2009р. була вилучена згідно протоколу про здійснення вилучення від 27.05.2009р. старшим оперуповноваженим ВПМ Ленінського району м. Харкова майором податкової міліції Ростовським В.В. на підставі постанови від 07.07.2009р.
Згідно положень п.85.9 ст.85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
З аналізу наведеної норми слідує, що на податковий орган покладається обов'язок під час перевірки вживати заходи щодо витребування первинних документів у разі їх вилучення правоохоронними органами та перенести термін проведення перевірки до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було вжито заходів щодо витребування у правоохоронних органів первинної документації необхідної для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках результатів операцій по господарських відносинах з ПП «Техдал» та під час проведення перевірки позивача податковим органом не досліджувалася первинна документація для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських взаємовідносинам із ПП «Техдал» за період з 01.03.2009 року по 31.07.2011 року.
Отже, первинні документи в підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «Техдал» контролюючим органом не досліджувалися.
Висновки відповідача щодо нікчемності угод, укладених між позивачем та ПП «Техдал», і як наслідок неправомірність формування податкового кредиту за цими угодами, ґрунтувалися лише на акті перевірки ПП «Техдал», відповідно до яких у ПП «Техдал» встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.
Колегія суддів зазначає, що викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог ст. ст..203, 215, 216, 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки ПК України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" не визнають за податковими органами компетенції на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.
Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначався Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та ПК України, які не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України.
Відповідно ст. 228 ЦК України (в редакції, що діяла з 01.01.11 р.) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
За таких підстав слід зробити висновок, що законодавець з 01.01.11 р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних. Відтак колегія суддів приходить до висновку, що повноваження на встановлення законності правочинів, вчинених позивачем за тими критеріями ознак, що містяться в складеному відповідачем акті, належать виключно до прерогативи судових органів.
Договори, укладені між позивачем та ПП «Техдал» не визнані у встановленому законом порядку недійсними.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та про їх скасування.
За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2012р. по справі № 2а-4980/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.