Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв
24.10.2012 р. Справа № 2а-3367/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Потьомкінська, 24, м. Миколаїв, 54030
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
простягнення заборгованості в сумі 344013,02 грн.,
ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби звернулось до суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 344013,02 грн.
В судове засідання представники сторін не з'явились, про дату, час, та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідачем не сплачена сума податкової заборгованості, що є узгодженою, оскільки податкові повідомлення-рішення, якими боржнику було визначено суми заборгованості, ним в установленому законом порядку не оскаржені, а також, боржником самостійно у поданих ним податкових деклараціях були визначені суми податку, що підлягають сплаті в бюджет. Разом з тим, представником позивача до суду надано заяву, в якій позивач зазначає, що під час підготовки позовної заяви було допущено технічну помилку. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача не 34413,02 грн., а 24581,24 грн.
Відповідач проти позову заперечує, вважає, що перевірки, на підставі яких були винесені податкові повідомлення-рішення, проведені незаконно, висновки стосовно заниження податкового зобов'язання в деклараціях з ПДВ являються помилковими та такими, що не підтверджені законними доказами. Окрім того, під час розгляду справи у суді представник відповідача подав до суду позов про оскарження податкових рішень-повідомлень, а відтак вважає, що податковий борг не є узгодженим та не може бути стягнутий з відповідача в судовому порядку.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи суд встановив:
Відповідач згідно довідки про взяття на облік платника податків від 04.10.1999 року № 1340 узятий на облік в органах державної податкової служби 04.10.1999 року за № 1340 і є платником податків.
Згідно п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
За відповідачем рахується податкова заборгованість по сплаті податку на додану вартість.
30.06.2011 року позивачем проводились камеральні перевірки з питань несвоєчасного подання декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року, лютий-березень 2011 року, про що були складені акт від 30.06.2011 року № 143/17-126/2605913358 та акт № 136/17-126/2605913358.
В результаті перевірок позивачем були виявлені порушення податкового законодавства та винесені податкові повідомлення-рішення від 30.06.2011 № 0291/17-01/0 на суму 1,00 грн., та № 0298/17-01/0 на суму 2,00 грн., які були отримані відповідачем 30.06.2011 року.
07.11.2011 року позивачем була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що було складено акт № 516/17-136/2605913358.
В результаті перевірки позивачем були виявлені порушення податкового законодавства та винесено податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 року № 894/17100 на суму 1020,00 грн., яке було отримано відповідачем 19.11.2011
23.12.2011 року позивачем була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що було складено акт № 639/17-136/2605913358. В результаті перевірки позивачем були виявлені порушення податкового законодавства та винесено податкового повідомлення-рішення від 05.01.2012 року № 003/17100 на суму 2040,00 грн., яке було отримано відповідачем 26.01.2012 року.
15.02.2012 року позивачем були проведені камеральні перевірки даних, задекларованих у податкових звітностей з податку на додану вартість, про що були складені відповідні акти (а.с. 27-29, 32-34, 37-39, 42-44, 47-49, 52-54). В результаті перевірки позивачем були виявлені порушення податкового законодавства та винесені податкові повідомлення-рішення від 15.03.2011 року № 15/17100 на суму 1020,00 грн., № 16/17100 на суму 354,00 грн., № 18/17100 на суму 1688,00 грн., № 17/17100 на суму 3854,00 грн., № 19/17100 на суму 2291,00 грн., які були отримані відповідачем 20.03.2012 року.
15.04.2012 року позивачем була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що було складено акт № 044/17-136/2605913358 від 15.04.2012 року.
В результаті перевірки позивачем були виявлені порушення податкового законодавства та винесено податкового повідомлення-рішення від 20.04.2012 року № 119/17100 на суму 1020,00 грн., яке було отримано відповідачем 27.04.2012 року.
22.03.2012 року позивачем була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що було складено акт № 015/17-136/2605913358 від 22.03.2012 року.
В результаті перевірки позивачем були виявлені порушення податкового законодавства та винесено податкового повідомлення-рішення від 06.04.2012 року № 73/17100 на суму 1020,00 грн., яке було отримано відповідачем 10.04.2012 року.
Крім того, позивачем були подані декларації за 4 квартал 2010 року, січень-листопад 2011 року, в яких відповідачем самостійно було визначено суму податку на додану вартість за вказані періоди на загальну суму у розмірі 8737,00 грн. (а.с. 75-98).
Таким чином, за даним позовом за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 24156,00 грн.
Відповідач має заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності.
Позивачем па підставі розрахунку авансових платежів прибуткового податку на прибуток на 2010 рік винесено податкове повідомлення-рішення № 0002591730/0 від 21.04.2010, в якому визначена сума податкового зобов'язання в розмірі 450,00 грн. в результаті часткової сплати на сьогоднішній час борг відповідача за даним податковим повідомленням-рішенням складає 1,79 грн.
Крім того, відповідачем було подано податкову декларацію про доходи фізичних осіб № 0007481730 від 30.05.2011 року, в якій ним було самостійно визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 423,45 грн.
Таким чином, за даним позовом за відповідачем рахується податковий борг з податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 425,24 грн.
Суд критично оцінює доводи відповідача щодо спростування висновків позивача, викладених в актах перевірок ДПІ, податкових повідомлень рішень, оскільки предметом даного позову не оскарження дій та рішень ДПІ, а наявність у ФОП ОСОБА_1 податкової заборгованості. Відповідач в установлений законом строк, та у визначеному законом порядку, своїм правом на оскарження податкових повідомлень рішень, винесених позивачем, не скористався. Посилання представника відповідача на подання до адміністративного суду позову про оскарження податкових повідомлень-рішень є недоречним, оскільки про прийняті податкові повідомлення-рішення ФОП ОСОБА_1 дізнався у період з червня 2011 року по березень 2012 року, що підтверджується матеріалами справи. окрім того, позовна заява подана до Миколаївського окружного адміністративного суду представником відповідача 23.10.2012 року, але станом на день винесення рішення провадження по адміністративній справі не відкрито.
Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.
Таким чином, за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 24581,24 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 20.1.18. ст. 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 94, 128, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -
Позов Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ном. ДРФО НОМЕР_1) на користь державного бюджету податкову заборгованість у сумі 24581,24 грн. (двадцять чотири тисячі п'ятсот вісімдесят одна гривня двадцять чотири копійки).
Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська