Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
20 грудня 2012 р. № 2а- 14007/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чудних С.О.,
при секретарі судового засідання Горшковій А.О.,
за участю представників сторін:
представника позивача - Дитиненко Ю.А.,
представник відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,-
Заявник звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з поданням, в якому просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків - фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, накладений рішенням в.о. начальника ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 17.12.2012 року за № 6.
Представник заявника в судовому засіданні подання підтримав в повному обсязі, в обґрунтування заявлених вимог зазначив, що відповідачем створені умови для відмови від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, на підставі чого в.о. начальника ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС було винесено рішення від 17.12.2012 року про застосування адміністративного арешту майна ОСОБА_3 та вважає його таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
Представник відповідача, ФОП ОСОБА_3, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні подання, з огляду на відсутність обставин за яких адміністративний арешт може бути застосовано до платника податків. На думку відповідача позивач не надав доказів відмови від проведення документальної перевірки, або від допуску посадових осіб органу ДПС до такої перевірки з боку ФОП ОСОБА_3.
В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що відповідно до ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Зокрема, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби. На думку представника відповідача, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач відмовлявся від проведення документальної або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби. Також представник відповідача вважає, що орган ДПС не виконав приписів ст. 81.2. ПК України щодо складання акту, який засвідчує факт відмови у допуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки, а відтак й відсутність обставин за яких відповідно до ст. 94 ПК України, може застосовуватися адміністративний арешт майна платника податків.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника та представника відповідача, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Статтею 183-3 КАС України встановлено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі, зокрема, подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
При цьому, суд враховує лист Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 року № 149/11/13-11, в якому звертається увага на те, що перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, заявником отримано постанову слідчого СВ Деснянського РУ ГУМВС в м. Києві капітану міліції Шевченко В.В. про проведення документальної позапланової перевірки з питань повноти та своєчасності нарахування та сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів ФОП ОСОБА_3 по фінансово - господарським взаємовідносинам з контрагентами за останні три роки.
На виконання зазначеної постанови та на підставі вимог пп. 78.1.11 п. 78.1 та п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби видано наказ №1569 від 04.12.2012 року «Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1). Термін перевірки 5 робочих днів: дата початку 05.12.2012 року.
05.12.2012 року за підписом заступника начальника ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС на ім'я ФОП ОСОБА_3 був складений запит "Про надання інформації та їх документального підтвердження" за №14605/10/17-212, у якому на підставі п.п. 20.1.6, п.п. 20.1.5 п. 20.1 ст.20 ст.42, п.73.3 ст.73, п.85.2, ст.85 Податкового кодексу України податковий орган просив надати інформацію та їх документальне підтвердження щодо здійснення відповідачем господарської діяльності, відповідно до перелічених питань.
Також, як вбачається з матеріалів справи, а саме з актів ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС за №1464/23-5/НОМЕР_1 від 06.12.2012 року та №1485/23-5/НОМЕР_1 від 11.12.2012 року, головним державним податковим інспектором-ревізором Пилипенко Р.В. було вручено копії наказу №1569 від 04.12.2012 та пред'явлено направлення на перевірку №1568 від 05.12.2012 року, довіреній особі ОСОБА_6 Також ОСОБА_6, було вручено запит на надання інформації та її документального підтвердження №14605/10/17-212. При цьому в обґрунтування того, що ОСОБА_6 є довіреною особою СПД ФО ОСОБА_3, заявником надано копію нотаріально посвідченої довіреності від 10.01.2011 року, згідно якої СПД ФО ОСОБА_3 уповноважує ОСОБА_6 та ОСОБА_7 представляти інтереси довірителя з питань звітності у необхідних органах та фондах України в разі необхідності внесення змін до Свідоцтва фізичної особи-підприємця, взяття на облік у всіх контролюючих інстанціях, а також відкриття (закриття) будь-яких рахунків в банківських установах, та користування цими рахунками, в разі необхідності припинення (скасування) реєстрації підприємницької діяльності.
Отже, оскільки запит було вручено ОСОБА_6, яку він вважає уповноваженою особою, і ФОП ОСОБА_3 на даний запит не було надано витребуваних документів, податковий орган дійшов висновку про створення ФОП ОСОБА_3 умов для відмови від проведення документальної перевірки, а тому і було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту.
Однак, суд звертає увагу на те, що зі змісту вищезазначеної довіреності вбачається, що обсяг повноважень, що надаються представнику ОСОБА_3 обмежений на вчинення юридичних дій певного типу (спеціальна довіреність), а саме на представлення інтересів з питань звітності у необхідних органах та фондах України в разі необхідності внесення змін до Свідоцтва фізичної особи-підприємця, взяття на облік у всіх контролюючих інстанціях, а також відкриття (закриття) будь-яких рахунків в банківських установах. Із змісту довіреності не витікає права представника СПД ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_6 брати участь у будь-яких перевірках органів ДПС, а також надавати інформацію та її документальне підтвердження на запит податкових органів. Тому висновок податкової інспекції про відмову відповідача від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби є необґрунтованим.
Крім того, суд зазначає, що позивачем порушено вимоги ст. 81.2. Податкового Кодексу України, щодо складання акту, який засвідчує факт відмови у допуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки, оскільки в поданні органу ДПС та в матеріалах справи відсутні акти, що б засвідчували саме факт відмови у допуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки з боку ОСОБА_3
Суд критично відноситься до посилання представника Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на акт про неможливість проведення документальної планової виїзної перевірки від 13.12.2012р., оскільки даний акт не свідчить саме про відмову платника податків від проведення перевірки або про не допуск посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.
Таким чином відсутність цих актів відповідно до ст.81.2 Податкового кодексу України призводить до відсутності обставин, за яких відповідно до ст. 94 ПК України, може застосовуватись адміністративний арешт майна платника податків.
Також, необхідно звернути увагу на те, що відповідно до ст. 73 Податкового кодексу України, платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Однак, в даному випадку Державною податковою інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, до суду не надано належних та допустимих доказів отримання запиту про витребування документів від 05.12.2012 року №14605/10/17-212 саме ФОП ОСОБА_3, у відношення якої необхідно провести позапланову виїзну перевірку.
Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевикладене, подання Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, накладений рішенням в.о. начальника ДПІ у Київському районі м. Харкова від 17.12.2012 року за № 6 не підлягає задоволенню .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159-163, 167, 183-3, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні подання Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна- відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.О. Чудних
Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.12.2012р. о 15:00 год.