Справа №1570/6944/2012
16 листопада 2012 року м. Одеса
16 грудня 2012 року
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до комунальної установи «Міська поліклініка № 20», Управління охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації, Міністра охорони здоров'я України, прокурора Одеської області, Державної казначейської служби України про визнання дій та бездіяльності протиправними та стягнення коштів в сумі 1 000 000,00 грн., -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до комунальної установи «Міська поліклініка № 20», Управління охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації, Міністра охорони здоров'я України, прокурора Одеської області, Державної казначейської служби України, в якому позивач просить визнати протиправними дії та бездіяльність комунальної установи «Міська поліклініка № 20»щодо неналежного та неякісного лікування та медичної реабілітації ОСОБА_2 та ОСОБА_1; визнати протиправними дії та бездіяльність Управління охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації та Міністра охорони здоров'я щодо відомчого контролю за ефективністю та результативністю лікування інвалідів 1А групи ОСОБА_2 та ОСОБА_1; визнати протиправними дії та бездіяльність прокуратури Одеської області щодо здійснення прокурорського нагляду за ефективністю та результативністю лікування інвалідів 1А групи ОСОБА_2 та ОСОБА_1; стягнути з Міністерства охорони здоров'я України кошти в сумі 1 000 000,00 грн. на відшкодування шкоди, завданої його незаконною бездіяльністю щодо відомчого контролю за ефективністю та результативністю лікування інвалідів 1А групи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 В адміністративному позові позивач просить вирішити справу без його участі.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності комунальної установи «Міська поліклініка № 20»щодо неналежного та неякісного лікування та медичної реабілітації ОСОБА_2 та ОСОБА_1, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно п. 7 ст. 3 суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідач -комунальна установа «Міська поліклініка № 20»є закладом охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 року № 2801-XII заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.
Таким чином, на підставі викладеного, суд доходить висновку, що комунальна установа «Міська поліклініка № 20»не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, тобто суб'єктом владних повноважень та при здійсненні діяльності в сфері надання фізичним особам лікування та проведення медичної реабілітації не реалізує владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а тому дії та бездіяльність відповідача - комунальної установи «Міська поліклініка № 20»щодо неналежного та неякісного лікування та медичної реабілітації ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не можуть бути предметом оскарження у справах адміністративної юрисдикції.
Згідно ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Отже, у справі відсутній публічно-правовий спір, оскільки вимоги позивача не стосується захисту його прав та інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає необхідним відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до комунальної установи «Міська поліклініка № 20», Управління охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації, Міністра охорони здоров'я України, прокурора Одеської області, Державної казначейської служби України про визнання дій та бездіяльності протиправними та стягнення коштів в сумі 1000 000,00 грн. в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та бездіяльності комунальної установи «Міська поліклініка № 20»щодо неналежного та неякісного лікування та медичної реабілітації ОСОБА_2 та ОСОБА_1, роз'яснивши позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
В частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності Управління охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації та Міністра охорони здоров'я щодо відомчого контролю за ефективністю та результативністю лікування інвалідів 1А групи ОСОБА_2 та ОСОБА_1; визнання протиправними дій та бездіяльності прокуратури Одеської області щодо здійснення прокурорського нагляду за ефективністю та результативністю лікування інвалідів 1А групи ОСОБА_2 та ОСОБА_1; стягнення з Міністерства охорони здоров'я України коштів в сумі 1000 000,00 грн. на відшкодування шкоди, завданої його незаконною бездіяльністю щодо відомчого контролю за ефективністю та результативністю лікування інвалідів 1А групи ОСОБА_2 та ОСОБА_1, суд вважає, що зазначений адміністративний позов повинен бути залишений без руху з підстав не відповідності його вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) позивача та відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Поданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, в прохальній частині адміністративного позову, позивач звертає позовні вимоги до Міністерства охорони здоров'я України. Однак зазначений суб'єкт владних повноважень в якості відповідача ОСОБА_1 у позовній заяві не зазначений. При цьому, заявляючи позовну вимогу про стягнення з Міністерства охорони здоров'я України коштів в сумі 1000 000,00 грн. на відшкодування шкоди, завданої його незаконною бездіяльністю щодо відомчого контролю за ефективністю та результативністю лікування інвалідів 1А групи ОСОБА_2 та ОСОБА_1, позивачем не вказано в чому саме полягає незаконна, на його думку, бездіяльність Міністерства охорони здоров'я України в сфері відомчого контролю за ефективністю та результативністю лікування інвалідів 1А групи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та не надає доказів та обґрунтувань на підтвердження завдання йому шкоди у зазначеному розмірі внаслідок такої бездіяльності. Крім того, позивач взагалі не заявляє в прохальній частині адміністративного позову позовних вимог щодо визнання незаконною бездіяльності саме Міністерства охорони здоров'я України.
Звертаючись з позовними вимогами до Міністра охорони здоров'я України та Управління охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації, позивач в прохальній частині адміністративного позову не зазначає які саме дії та бездіяльність відповідачів щодо відомчого контролю за ефективністю та результативністю лікування інвалідів 1А групи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 він просить суд визнати протиправними.
Звертаючись з позовними вимогами до прокуратури Одеської області щодо здійснення прокурорського нагляду за ефективністю та результативністю лікування інвалідів 1А групи ОСОБА_2 та ОСОБА_1, позивач також не зазначає в прохальній частині адміністративного позову, які саме дії та бездіяльність цього відповідача щодо здійснення прокурорського нагляду за ефективністю та результативністю лікування інвалідів 1А групи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 він просить суд визнати протиправними.
Позивачем додано до адміністративного позову заяви від 09.12.2011 року та від 06.01.2012 року на ім'я Генерального прокурора України Пшонки В.П., згідно яких позивач просив в порядку ст.ст. 95, 97 Кримінально-процесуального Кодексу України провести перевірку додержання законності у діяльності працівників Міністерства охорони здоров'я України щодо забезпечення медичною допомогою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та притягнути до відповідальності за ст. ст. 139 ч. 2; 140 ч.1 Кримінального кодексу України винних осіб, які були направлені з Генеральної прокуратури України до прокуратури Одеської області.
В обґрунтування протиправності дії та бездіяльність прокуратури Одеської області позивач надає до суду лише відповідь прокуратури Одеської області від 12.06.2012 року № 07/1-222-07, надану відповідачем на звернення позивача від 19.04.2012 року та від 26.04.2012 року щодо незгоди з результатами розгляду попередніх заяв ОСОБА_1. Копій цих звернень до органів прокуратури та відповідей на них прокуратури Одеської області позивачем до суду не надано.
Що ж стосується заяв позивача до Генерального прокурора України від 09.12.2011 року та від 06.01.2012 року в порядку ст.ст. 95, 97 КПК України щодо притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб, суд зазначає, що рішення, дії або бездіяльність прокуратури Одеської області з цього приводу, як такі, що підлягають вирішенню в порядку кримінального судочинства, не відносяться до юрисдикції адміністративного суду.
Згідно ч. 1 ст. 108 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 7-14, 105, 106, 108, 160, 165 КАС України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до комунальної установи «Міська поліклініка № 20», Управління охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації, Міністра охорони здоров'я України, прокурора Одеської області, Державної казначейської служби України про визнання дій та бездіяльності протиправними та стягнення коштів в сумі 1 000 000,00 грн. в частині позовних вимог до комунальної установи «Міська поліклініка № 20» про визнання протиправними дії та бездіяльності щодо неналежного та неякісного лікування та медичної реабілітації ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Роз'яснити позивачу, що з даними позовними вимогами він має право звернутись до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації, Міністра охорони здоров'я України, прокурора Одеської області, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій та бездіяльності Управління охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації та Міністра охорони здоров'я щодо відомчого контролю за ефективністю та результативністю лікування інвалідів 1А групи ОСОБА_2 та ОСОБА_1; визнання протиправними дій та бездіяльності прокуратури Одеської області щодо здійснення прокурорського нагляду за ефективністю та результативністю лікування інвалідів 1А групи ОСОБА_2 та ОСОБА_1; стягнення з Міністерства охорони здоров'я України коштів в сумі 1000 000,00 грн. на відшкодування шкоди, завданої його незаконною бездіяльністю щодо відомчого контролю за ефективністю та результативністю лікування інвалідів 1А групи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 -залишити без руху.
Надати позивачам строк до 03 грудня 2012 року для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.
Ухвалу суду може бути оскаржено шляхом подання через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: Білостоцький О.В.
Термін усунення недоліків 03 грудня 2012 року