Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв
19.11.2012 р. Справа № 2а-5583/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомДержавної поаткової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморсервіс", пр. Леніна, 107, кв. 423, м. Миколаїв, 54055
проприпинення юридичної особи,
ДПІ у Центральному районі Миколаївської області ДПС звернулось до суду з позовом до ТОВ "Чорноморсервіс" про припинення юридичної особи.
В судове засідання представники сторін не з'явились, про дату, час, та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.
Відповідач заперечень на адміністративний позов не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи порядку письмового провадження.
Суд дослідив матеріали справи та встановив:
Відповідач зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 23.11.2007 року та перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби з 26.11.2007р.
Згідно довідки № 1689/15-122 від 22.10.2012 року, що міститься в матеріалах справи, відповідач з моменту реєстрації з 2007 року декларує відсутність фінансово-господарської діяльності.
Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Позивач доказів того, що відповідач порушує вимоги п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України суд не надав.
Вказана вище норма передбачає можливість не провадити господарську діяльність, а, відповідно, і відсутність доходів, однак кодекс не відображає це як порушення.
Частина 1 ст. 42 Господарського кодексу України (далі -ГКУ) визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Частиною 1 ст. 43 ГКУ передбачено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГК підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Таким чином, підприємці мають право займатися будь-якою діяльністю (крім прямо забороненої законом), ризикуючи доходами. Отже, законодавець передбачив можливість не отримувати прибуток протягом певного часу, при цьому, обмежень такого строку немає. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено заборони декларувати відсутність фінансово-господарської діяльності, якщо це відповідає дійсним обставинам справи.
Позивач посилається на закріплення в установчих документах відповідача мети й предмету господарської діяльності, що в свою чергу обов'язково направлено на отримання прибутку. Так як відповідач декларує відсутність доходів, позивач робить висновок про провадження ним діяльності, що суперечить установчим документам, що є підставою для припинення юридичної особи.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"серед підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством, є провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.
Згідно оглядового листа Вищого адміністративного суду від 24 жовтня 2008 року № 1776/100/13-08 про деякі питання практики вирішення спорів у справах за участю органів державної податкової служби (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України) відсутність прибутку у суб'єкта господарювання не є підставою для припинення його як юридичної особи.
Суд не погоджується з позивачем щодо порушення відповідачем ГКУ, оскільки ведення підприємницької діяльності без отримання прибутку не заборонено законом. В Україні діє принцип "дозволено все, що не заборонено законом".
Також позивачем на виконання вимог ухвали від 02.11.2012 року не надано жодних доказів на підтвердження провадження відповідачем діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.
За таких підстав, суд вважає, що відсутні підстави для припинення юридичної особи відповідача, у зв'язку з чим позов є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
В задоволенні позову Державної податкової інспекції у Центральному район м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська