"18" грудня 2012 р. Справа № 5004/1297/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючий суддя Грязнов В.В.
суддя Мельник О.В. ,
суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Шелестюк І.А. представник (довіреність №17/12/12-02 від 17.12.2012р);
від органу прокуратури - Шпинта С.М..
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дрогобицького міжрайонного прокурора на рішення господарського суду Волинської області від 30.10.2012р. у справі
№5004/1297/12
за позовом Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави, в особі -
Відділу освіти Дрогобицької райдержадміністрації м.Дрогобич Львівської обл.
до Приватного підприємства «Нова перспектива»с.Мілуші Луцького району
про стягнення 190 767 грн. 04 коп. зайво сплачених коштів,-
Рішенням господарського суду Волинської області від 30.10.2012р. у справі №5004/1297/ 12 (суддя Слободян П.Р.) відмовлено в задоволенні позову Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави, в особі - Відділу освіти Дрогобицької райдержадміністрації (надалі в тексті - Відділ освіти) до Приватного підприємства «Нова перспектива» (надалі в тексті - Підприємство) про стягнення 190 767 грн. 04 коп. зайво сплачених бюджетних коштів.
Приймаючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що саме Позивач припустився порушення умов договору про закупівлю товарів за державні кошти №38 під час прийняття від Підприємства та перевірки якості товару протягом серпня-листопада 2011 року, не довів обставин і не підтвердив їх належними доказами, на які він посилається, обґрунтовуючи свої позовні вимоги.(арк.справи 79-81).
Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області, Дрогобицький міжрайонний прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задоволити позов .
Вважаючи, що висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, а рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, Скаржник зазначає, що при вирішенні даної справи судом безпідставно не враховано довідку старшого контролера-ревізора Дрогобицької об'єднаної Державної фінансової інспекції 23.01.2012р. та лист Дрогобицької об'єднаної Державної фінансової інспекції №20-17/408 від 28.02.2012р., в яких детально викладені факти, допущених Відповідачем порушень. Скаржник також вказує, що судом першої інстанції не вирішено питання про забезпечення позову з метою реального виконання рішення суду, яке ставилось у позовній заяві.(арк.справи 98-103).
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 29.11.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк.справи 95).
Представник органу прокуратури у судовому засіданні 18.12.2012р. підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Представник Відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Позивач не забезпечив явку свого представника у призначене на 18.12.2012р. судове засідання, причин неявки суду не повідомив, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку.(арк.справи 105-107).
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 15 серпня 2011р. Приватне підприємство «Нова перспектива»-постачальник та Відділ освіти Дрогобицької райдержадміністрації-замовник уклали договір про закупівлю товарів за державні кошти №38 (надалі в тексті - Договір), відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов'язувався протягом серпня - грудня 2011 року поставити замовникові товар, зазначений в специфікації (вугілля кам'яне масою 800 тонн за ціною 1 350 грн. за 1 тонну загальною вартістю 1 080 000 грн.), а замовник - прийняти і оплатити товар.
Згідно п.2.1 Договору, постачальник повинен передати замовнику товар, якість якого відповідає умовам: вугілля кам'яне - зольність на робочий стан палива до 23%, вміст вологи на робочий стан палива - до 9%.(арк.справи 16-18, 19).
Додатком №1 до Договору, укладеним 08.09.2011р. сторони погодили, що кількість вугілля кам'яного зменшується на 219,3 тонн і становить 580,7 тонн. Сума Договору також зменшена на 296 055 грн. з урахуванням фактичного фінансування видатків, тому сума Договору становить 783 945 грн.(арк.справи 20).
Вбачається, що на виконання умов Договору Підприємство передало, а Відділ освіти - прийняв 580.7 тон вугілля кам'яного, що стверджується актами прийому-передачі вугілля від 01.12. 2011р., від 02.12.2011р. Претензій щодо кількості та якості до поставленого вугілля замовник не заявляв.(арк.справи 57-58).
Якість вугілля підтверджена посвідченнями №26/09/11-01 від 26.09.2011р., №27/09/11-01 від 27.09.2011р., №11/10/11-01 від 11.10.2011р., №06/11/11-01 від 09.11.2011р. виданими Червоноградською вуглехімлабораторією ВП УТКЯВіСТ ДП «Львіввугілля»про якість вугілля марка «Г», клас 13-100 - при цьому, окремі його складові частини мають наступні показники: зола А середня 22,2, максимальна 22,9; волога середня 6,4, максимальна - 9.
Окрім того, відповідно до п.2.5 Договору, з метою перевірки якості вугілля та проведення лабораторних досліджень, представниками сторін були відібрані проби палива із залізничних вагонів, в яких вугілля кам'яне було поставлено Відділу освіти, про що складено акти відбору проб палива №29/09/11-01 від 29.09.2011р., №29/09/11-02 від 29.09.2011р., №29/09/11-04 від 29.09.2011 р., №30/09/11-01 від 30.09.2011р.(арк.справи 64, 66, 68, 70).
За результатами лабораторних досліджень, проведених Червоноградською вуглехімічною лабораторією державного підприємства «Львіввугілля», на партії вугілля кам'яного, що постачалось за Договором якісні показники зольності на робочий стан палива та вологості на робочий стан палива відповідали вимогам якості встановленим у договорі і становили відповідно за показником вологості на робочий стан палива менше 9% та за показником зольності на робочий стан палива менше 23%, що стверджується результатами лабораторних досліджень №№8109, 8110, 8111, 8112 від 04.11.2011р., про що Відділ освіти було повідомлено листом №14/11/11-01 від 14.11.2011р.(арк.справи 65, 67, 69,71, 63).
З матеріалів справи вбачається, що Дрогобицькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією, в період з 20.01.2012р. по 23.01.2012р., здійснено перевірку щодо визначення суми коштів, які були зайво сплачені Відділом освіти Дрогобицької районної державної адміністрації, за результатами якої перевіряючою особою було складено довідку від 23.01.2012р. Згідно висновків перевіряючої особи - Відділ освіти надмірно сплатив на користь Підприємства 190 767 грн. 04 коп. бюджетних коштів.
Вбачається також, що Дрогобицька об'єднана державна фінансова інспекцієя з метою дослідження кам'яного вугілля, отриманого Відділом освіти на відповідність показникам якості, вказаним у посвідченнях №26/09/11-01 від 26.09.11р., №27/09/11-01 від 27.09.2011р., №11/10/11-01 від 11.10.2011р., №06/11/11-01 від 09.11.2011р., - доручила ДП «Львівстандартметрологія»здійнити відібрання проб із залишків вугілля у 9-ти освітніх закладах Дрогобицького району: Нагуєвицькій СШ, Урізькій СЗШ, Залокотській СЗШ, Опаківській СЗШ, Н-Кропивницькій СЗШ, Броницькій СЗШ, Медвежівській СЗШ, Ступницькій СЗШ, Попелівській НВК.(арк.справи 12-14).
Колегія суддів звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази повідомлення постачальника про необхідність вчинення таких дій та пропозиції прийняти участь у відборі проб, рівно як і докази, які стверджують, що під час відбору проб на кожному з вугільних складів було відібрано саме те вугілля, яке поставлене Відповідачем на підставі Договору.
Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга Прокурора безпідставна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.
Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні положення містить і ст.526 ЦК України).
Вбачається, що внаслідок підписання 15.08.2011р. Договору між сторонами у даній справі виникли відносини купівлі-продажу, оскільки відповідно до статтей 655, 692 ЦК України, - одна сторона - продавець передала майно (товар) у власність другій стороні - покупцеві, а покупець прийняв майно (товар) і зобов'язаний сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 629 ЦК України, встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.687 ЦК України, перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Матеріалами справи стверджено, що Договором встановлено порядок перевірки додержання продавцем умов щодо якості товару.
Сторони у Договорі визначили, що замовник має право, за рахунок постачальника, перевірити якість товару, із залученням незалежної вуглехімічної лабораторії, яка проводить відбір проб вугілля, та його аналіз в відповідності до ДСТУ 4096-2002 та ГОСТу 10742-71, в момент передачі товару, шляхом відібрання проб вугілля з автомобільного транспорту постачальника та в присутності представника постачальника, про що складається акт відбору проби палива за формою, передбаченою ДСТУ 4096-2002.(п.2.5 Договору).
Як встановлено місцевим господарським судом і стверджується матеріалами справи -для перевірки якості вугілля та проведення лабораторних досліджень представниками сторін були відібрані проби палива, яке було поставлено Позивачеві, про що складено акти відбору проб палива. За результатами лабораторних досліджень, проведених Червоноградською вуглехімічною лабораторією державного підприємства «Львіввугілля», на партії вугілля, що постачалось за Договором - якісні показники зольності на робочий стан палива та вологості на робочий стан палива відповідали вимогам якості, які узгоджені п.2.1 Договору.(арк.справи 64-71).
Згідно ч.1 ст.688 ЦК України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Наявними у справі доказами стверджується, що під час проведення перевірки Дрогобицькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією Позивач не дотримався приписів ст.688 ЦК України та умов п.2.5 Договору щодо повідомлення Відповідача про проведення перевірки та залучення його до участі у відборі проб. Також жодним з поданих позивачами документів не зафіксовано складу осіб, які відбирали кожну з 9-ти проб, не зазначено місцезнаходження сховища, способу та методики відібрання проб та їх дослідження. Вбачається, що результати дослідження кожної з проб викладені не у вигляді експертного висновку, а у формі довідки №14/1280 від 13.12. 2011р., №14/1166 від 30.11.2011р., яку надано заступнику начальника Управління МВС України у Львівській області Галаз Р.І.(арк.справи 13).
Тому, з огляду на зазначені обставини та приписи ст.34 ГПК України про належність і допустимість доказів, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про недоведеність твердження позивачів щодо невідповідності якості поставленого Відповідачем вугілля кам'яного, показникам якості, зазначеним у посвідченнях №26/09/11-01 від 26.09.11р., №27/09/11-01 від 27.09. 2011р., №11/10/11-01 від 11.10.2011р., №06/11/11-01 від 09.11.2011р., а також результатам набораторних досліджень №8109, №8110, №8111, №8112 від 04.11.2011р., проведених Червоноградською вуглехімічною лабораторією державного підприємства «Львіввугілля», оскільки такі докази мають односторонній характер, складені зацікавленою стороною без залучення представника Відповідача і ґрунтуються на висновках перевіряючої особи-працівника Дрогобицької об'єднаної державної фінансової інспекції.
Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до п.8.6 ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань» - результати визначення якості за пробами, відібраними зі складу, не можуть використовуватися під час розрахунків за якістю палива.
Враховуючи, що заборгованість у сумі 190 767 грн. 04 коп. бюджетних коштів не обґрунто вана і не стверджена належними доказами та з огляду на те, що довідка Державної фінансової інспекції не є ані первинним документом, ані висновком експертизи - колегія суддів вважає, що Прокурором і Позивачем не доведено порушення Відповідачем умов Договору в частині якості товару, поставленого протягом вересня-листопада 2011р., а відтак - і наявності складу цивільного правопорушення. Позов безпідставний і задоволенню не підлягає.
Дрогобицький міжрайонний прокурор в апеляційній скарзі наголошує на невирішенні судом питання про забезпечення позову, про яке, з метою реального виконання рішення, зазначалось ним у прохальній частині позовної заяви. Проте, такі твердження не мають правових підстав.
Так, відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України, господарський суд за заявою сторони або із своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
Тому, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Такої ж практики дотримується Вищий господарський суд України, що вбачається з п.1 п.п.1 Інформаційного листа від 12.12.2006р. №01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»та п.3 постанови Пленуму №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».
Оскільки умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, в тому числі грошові суми, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а таких мотивів Дрогобицький міжрайонний прокурор у позовній заяві не навів - відмова ухвалою суду першої інстанції від 05.11.2012р. в задоволенні вимоги про накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках та на все нерухоме майно Приватного підприємства «Нова перспектива» - вбачається апеляційному суду обґрунтованою.(арк.справи 87).
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Дрогобицького міжрайонного прокурора на рішення господарського суду Волинської області від 30.10.2012 р. у справі № 5004/1297/12 -залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касацій-ному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
3. Справу №№ 5004/1297/12 повернути до господарського суду Волинської області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Саврій В.А.