33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"11" грудня 2012 р. Справа № 5019/1832/12
За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"
до відповідача Кузнецовського міського комунального підприємства
про стягнення в сумі 344 234 грн. 81 коп.
Суддя Мамченко Ю.А.
Представники:
від позивача: представник Стрілець В.В. (довіреність №1648 від 15.06.2012 року);
від відповідача : представник Прохорович О.М. (довіреність №848 від 28.05.2012 року).
Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Кузнецовського міського комунального підприємства про стягнення заборгованості за надані послуги теплопостачання в сумі 344234 грн. 81 коп., з яких: 339227 грн. 53 коп. основний борг, 4170 грн. 83 коп. - пеня та 836 грн. 45 коп. три відсотки річних.
11.12.2012 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява №001-15/13346 від 10.12.2012 року про зменшення позовних вимог, яку представник позивача підтримав у повному обсязі. Згідно заяви №001-15/13346 від 10.12.2012 року про зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 4170 грн. 83 коп. - пені та 836 грн. 45 коп. трьох відсотків річних.
Заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд,-
01.10.2002 року між ДП НАЕК "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська АЕС" (надалі - постачальник) та Кузнецовським міським комунальним підприємством укладено Договір №3 на постачання теплової енергії (далі - Договір).
Відповідно до п.1 Договору ВП "Рівненська АЕС" бере на себе зобов'язання постачати споживача тепловою енергією в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбаченими цим договором.
Відповідно до п.3.2.2 Договору споживач бере на себе зобов'язання виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені договором.
Відповідно до п.6.2 Договору передбачено, що розрахунки теплову енергію здійснюються шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ВГІ "Рівненська АЕС" до 25-го числа місяця наступного за розрахунковим, згідно виставлених рахунків.
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги теплопостачання на загальну суму 339227 грн. 53 коп.
07.12.2012 року після порушення провадження у справі відповідач погасив позивачу заборгованість в розмірі 339227 грн. 53 коп., що стверджується оригіналом платіжного доручення №2757 від 07.12.2012 року.
Відповідно до п.7.2.2 Договору (зміни до якого були внесені додатковою угодою №1 від 01.10.2002 року) за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію спооживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час винекнення заборгованості за кожний день прострочення від суми невиконаних зобов'язань.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Застосовуючи припис, який міститься в п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, суд враховує вказівку, що міститься в п.2.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.19994 року №02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", в якому зазначається, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Враховуючи ту обставину, що в процесі розгляду справи відповідачем оплачено основну заборгованості, суд зменшує розмір пені яка підлягає стягненню на 50 %. Відтак стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 2085 грн. 42 коп.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За порушення строків оплати, відповідно до ст.625 ЦК України, позивачем на суму боргу за період з 25.10.2012 року по 23.11.2012 року нараховано три відсотки річних в розмірі 836 грн. 45 коп. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.
Щодо заяви позивача про повернення з Державного бюджету України 6884,70грн. судового збору суд зазначає наступне.
Подана позивачем заява про повернення судового збору обгрунтована тим, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", зменшення позивачем розміру позовних вимог є підставою для повернення судового збору в сумі 6784,55грн.
Платіжним дорученням №8082 від 22.11.2012 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 6884,70грн. за подання до господарського суду позовної заяви про стягнення заборгованості в сумі 344234,81 грн. Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог позивач зменшив позовні вимоги до 5007,28 грн.
Згідно пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Водночас, за приписами частини другої 7 Закону України "Про судовий збір", у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розміри ставок судового збору.
Так, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 1609,50 грн.
Враховуючи обов'язок позивача при поданні позову здійснити оплату судового збору не менше мінімального розміру, а також можливість повернути судовий збір лише в розмірі переплаченої суми, суд повертає позивачу судовий збір в розмірі 5275,20 грн. (6884,70 грн. - 1609,50 грн. = 5275,20грн.).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2085 грн. 42 коп. пені та 836 грн. 45 коп. трьох відсотків річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по судовому збору в розмірі 1609,50 грн.
Керуючись ст.49, п.3 ч.1 ст.83, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Кузнецовського міського комунального підприємства (34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, майдан Незалежності 2, код ЄДРПОУ 30536302, р/р 260041090 в РОД ВАТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 333227) на користь Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська область, м.Кузнецовськ, код ЄДРПОУ 05425046, р/р №260023181737 в РОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 333368) 2085 грн. 42 коп. пені та 836 грн. 45 коп. трьох відсотків річних та 6884 грн. 70 коп. судового збору.
3. Стягнути з Кузнецовського міського комунального підприємства (34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, майдан Незалежності 2, код ЄДРПОУ 30536302, р/р 260041090 в РОД ВАТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 333227) на користь Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська область, м.Кузнецовськ, код ЄДРПОУ 05425046, р/р №260023181737 в РОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 333368) 1609 грн. 50 коп. судового збору.
4. Ухвалою суду повернути Відокремленому підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська область, м.Кузнецовськ, код ЄДРПОУ 05425046, р/р №260023181737 в РОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 333368) про повернення з Державного бюджету України судовий збір в сумі 5275,20 грн. сплачений на підставі платіжного доручення №8082 від 22.11.2012 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Мамченко Ю. А.
Повний текст рішення суддею підписаний "12" грудня 2012 року