"09" липня 2012 р. Справа № 5016/1045/2012(10/32)
за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Миколаївської філії ПАТ "Укртелеком"
01601 м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18
до відповідача Миколаївського обласного військового комісаріату,
54030 м. Миколаїв, вул. Спаська, 33
про стягнення коштів у сумі 2830 грн. 11 коп.
Суддя Алексєєв А.П.
За участю представників:
Від позивача: Марченко М.О., довіреність №925 від 15.06.2012 року
Від відповідача: Гапчук К.П., довіреність № 759/11 від 11.06.2012 року.
СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Миколаївської філії ПАТ "Укртелеком" (далі -позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Миколаївського обласного військового комісаріату (далі -відповідач) грошових коштів у сумі 2830 грн. 11 коп., а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп.
В судовому засіданні 09.07.2012 року відповідач відзивом повідомив суд про часткову сплату суми основного боргу у розмірі 84,67 грн., надавши в підтвердження цього копію платіжного доручення № 215 від 07.05.2012 року.
У зв'язку з цим позивач у судовому засіданні письмово зменшив позовні вимоги в частині вимог про стягнення 84,67 грн. основного боргу і просив стягнути з відповідача залишок заборгованості з основного боргу в розмірі 2484,27 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що Миколаївський обласний військовий комісаріат є бюджетною організацією і фінансується виключно з Державного бюджету України та діє в межах кошторису.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -
06.12.2006 року між сторонами укладено договір № 465/07 про надання послуг електрозв'язку (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати послуги зв'язку перераховані в додатку 1 до Договору, а відповідач - оплачувати їх вартість.
Пунктом 4.5 Договору передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до п. 4.6 Договору розрахунки за фактично отримані послуги відповідач проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця шляхом внесення попередньої оплати в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.
В період з травня 2009 року по січень 2012 року (включно) позивач надав, а відповідач спожив послуг зв'язку на загальну суму 2568,94 грн., що підтверджується рахунками позивача за відповідний період.
Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині проведення розрахунків за фактично надані послуги належним чином не виконував, лише 07.05.2012 року сплатив позивачу 84,67 грн. за послуги зв'язку за січень 2012 року (копія платіжного доручення № 215 від 07.05.2012 року); зобов'язання в період з травня 2009 року по грудень 2011 року (включно) щодо оплати за отримані послуги зв'язку не виконав і станом на день розгляду спору його борг перед позивачем у сумі 2484,27 грн. залишається несплаченим.
Несплатою 2484,27 грн. боргу за послуги зв'язку, відповідач порушує права позивача, вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) та ст. 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України). За вказаними нормами зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.
У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Частиною 2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором. За порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Розділом 5 Договору встановлено відповідальність сторін, а саме: у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад встановлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі 1% від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством (п.5.8 Договору).
Виходячи з положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині проведення оплати за отримані послуги, позивачем на підставі ст. 193 ГК України, ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" нараховано пеню виходячи з розміру облікової ставки НБУ за кожну добу затримки платежів від вартості неоплачених послуг, за період з травня 2011 року по жовтень 2011 року, що складає 23,03 грн. (розрахунок пені наведений позивачем на а.с. 9).
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Спираючись на вищенаведені норми закону та умови Договору, позивач нарахував 3% річних та втрати від інфляції.
На підставі наведеної норми Закону, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 146,66 грн. інфляційних втрат, а також 91,48 грн. -3% річних (розрахунки вказаних сум наведені позивачем на а.с. 7, 8).
Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором складає 2745,44 грн. (2484,27 грн. + 23,03 грн. + 146,66 грн. + 91,48 грн.).
З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, матеріалами справи підтверджені, тому підлягають задоволенню в частині, що не суперечить чинному законодавству України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача.
На підставі ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", ст. ст. 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 526, 610, 611, 625, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
Уточнені позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Миколаївського обласного військового комісаріату (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 33; ідентифікаційний код 08299180) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18; ідентифікаційний код 21560766) 2745 (дві тисячі сімсот сорок п'ять) грн. 44 коп. -боргу; 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - на погашення витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Порядок та строк апеляційного оскарження визначений ст. 91,93 ГПК України.
Повне рішення складено і підписано 10 липня 2012 року.
Суддя А.П.Алексєєв