ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-34/15364-2012 05.12.12
За позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
доФізичної особи-підприємця Сисоєва Дмитра Віталійовича
простягнення 144 298,57 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -Юринець О.Р., представник за довіреністю;
від відповідача -не з'явився.
Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»(далі -позивач або ПАТ «Дельта Банк») звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Сисоєва Дмитра Віталійовича (далі -відповідач або ФОП Сисоєв Д.В.) про стягнення боргу в сумі 144 298,57 грн., який складається з:
- суми заборгованості за кредитом у розмірі 126 000 грн.;
- пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 692,42 грн.;
- суми заборгованості за відсотками у розмірі 13 390,56 грн.;
- пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 435,59 грн.;
- штраф у розмірі 3 780 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № НКЛ-2010149 від 28.02.2012, укладеним між ПАТ «Дельта Банк»та ФОП Сисоєвим Д.В.
Ухвалою суду від 02.11.2012 було порушено провадження у справі №5011-34/15364-2012, розгляд справи було призначено на 21.11.2012.
Ухвалою суду від 21.11.2012 розгляд справи було відкладено на 05.12.2012.
Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 02125, м. Київ, вул. Стальського, буд. 18-А, кв. 14.
Вказана адреса зазначена і позивачем у поданій ним позовній заяві.
Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
На призначені судові засідання 21.11.2012 та 05.12.2012 представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час його проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявний у матеріалах справи оригінал поштового відправлення за №01030 02125 02739430 від 26.11.2012.
Отже, відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.
Клопотань про відкладення чи перенесення розгляду справи відповідачем не подавались, відтак відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
28 лютого 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»(далі -Банк або Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Сисоєвим Дмитром Віталійовичем (далі -Позичальник) було укладено Договір кредитної лінії № НКЛ-2010149 (далі -Кредитний договір).
Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 100 000 грн., який зменшується щомісячно рівними частинами відповідно до графіку зменшення максимального ліміту заборгованості згідно Додатку №1 до цього Договору, який є його невідкладною частиною зі сплатою плати за користування грошовими коштами в розмірі 24,99 % річних та з кінцевим терміном повернення заборгованості до 27 лютого 2015 року включно.
06 квітня 2012 року між Банком та Позичальником було укладено Додатковий договір №1 до Кредитного договору, відповідно до якого ліміт кредитування було збільшено до 126 000 грн. зі сплатою відсотків 25,99% річних з кінцевим терміном повернення до 27 лютого 2015 року включно.
Згідно з пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Кредитного договору Позичальник сплачує Кредитору проценти за користування кредитом виходячи із розміру, процентної ставки, встановленої в п. 1.1, або зміненої відповідно до пунктів 3.5-3.7 цього Договору.
Нарахування і сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/365) на непогашену суму кредиту (залишок заборгованості за кредитом), починаючи з дати видачі кредиту до дати його повернення. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується погашення кредиту.
Сплата відсотків здійснюється в валюті кредиту щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на рахунок відкритий у позивача.
Згідно з пунктом 5.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язувався забезпечити своєчасну оплату платежів, передбачених Кредитним договором.
В пункті 5.6 Кредитного договору зазначено, що Позичальник зобов'язується при настанні подій, зазначених у п.п. 2.4 Кредитного договору, погасити заборгованість за кредитом і сплатити проценти у повному обсязі, а також сплатити пені та штрафи, передбачені даним Договором.
Відповідно до пункту 8.2 Кредитного договору у випадку невиконання Позичальником будь-яких своїх зобов'язань за цим Договором, та/або умов іпотечного договору/Договору застави, зазначених в п. 1.4. цього Договору, та/або у випадку порушення Позичальником строків платежів, встановлених п. п. 1.1., 1.3. та 3.3. цього Договору Кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати, процентів за користування ним, а Позичальник зобов'язаний виконати зазначені зобов'язання в порядку, передбаченому п.п. 8.3., 8.4. цього Договору.
Відповідно до пункту 8.3 Кредитного договору вимога про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, направляється Позичальникові у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту її надіслання Кредитором за адресою Позичальника зазначеною в реквізитах цього Договору або адресою, повідомленою Позичальником відповідно до п. 5.7 цього Договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Кредитору відділенням зв'язку при відправленні Позичальнику листа з вимогою про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 2.5 Кредитного договору у випадку вимоги кредитора достроково повернути кредитні ресурси, сплатити проценти Позичальник зобов'язаний здійснити повне погашення заборгованості за цим договором, тобто повернути отримані кредитні ресурси, сплатити всі проценти, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання вимоги Кредитора. Кредитор може повідомляти Позичальника телеграфом, шляхом відправки рекомендованих листів з повідомленням або шляхом доставки Позичальнику за вказаною адресою.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов Кредитного договору, Банк надіслав Позичальнику Претензію про дострокове повернення кредитних коштів (лист №02.1-4395 від 13.08.2012). Вказану претензію Позичальник отримав 20.08.2012, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №02125 02516121. Вимоги претензії відповідач не виконав, борг перед позивачем не погасив.
Свої зобов'язання, визначені Кредитним договором, Банк виконав належним чином в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками по особовим рахункам за період з 28.02.2012 до 10.10.2012.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач користуючись наданим кредитом, свої зобов'язання за Кредитним договором не виконав.
Станом на 10.10.2012 за відповідачем обліковувалась заборгованість за Кредитним договором на суму 139 390,56 грн. з яких:
- сума заборгованості за кредитом у розмірі 126 000 грн.;
- сума заборгованості за відсотками у розмірі 13 390,56 грн.;
За таких обставин справи позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
13.08.2012 позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією №02.1-4395 від 13.08.2012, яка містить зміст порушених зобов'язань, вимогу про виконання порушеного зобов'язання в строки передбачені Господарським кодексом України, попередження про стягнення достроково заборгованості в судовому порядку у разі невиконання цієї вимоги.
Проте, як встановлено судом, відповідачем в порушення умов Кредитного договору свої зобов'язання щодо сплати у встановлені строки кредиту та процентів на загальну суму 139 390,56 грн. станом на момент порушення провадження у справі не виконано.
Відтак станом на 10.10.2012 загальна заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 139 390,56 грн., а саме:
- сума заборгованості за кредитом у розмірі 126 000 грн.;
- сума заборгованості за відсотками у розмірі 13 390,56 грн.;
Розрахунок суми вказаної заборгованості, доданий позивачем до матеріалів справи, відповідає умовам Кредитного договору та матеріалам справи, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати суми кредиту та нарахованих відсотків, яка відповідно до розрахунку позивача складає 1 128,01 грн., з яких:
- пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 692,42 грн.;
- пеня за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 435,59 грн.;
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 9.1 Кредитного договору за прострочення строків повернення кредитних коштів та/або сплати процентів Позичальник сплачує Кредитору пеню із розрахунку 3 проценти від простроченої суми за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п. п. 1.1, 1,3, 2.3, 2.5, 3.3, 3.8, цього договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічні положення закріплені й у частині 2 статті 343 ГК України, відповідно до якої платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, розрахунок суми пені за несвоєчасне повернення кредиту, несвоєчасну сплату процентів з користування кредитом відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам кредитного договору, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в сумі 1 128,01 грн.
Позивач, також просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 3 780 грн.
Відповідно до пункту 9.2 Кредитного договору за ненадання Позичальником Кредитору у встановлені цим договором строки будь-яких документів, обов'язковість надання яких передбачено цим договором (в тому числі документів за вимогою Кредитора, а також у будь-яких інших випадках обов'язкового надання документів), а також за неповідомлення Позичальником Кредитора про факти, зазначені в п.п. 5.1-5.12 цього Договору, Позичальник сплачує Кредитору штраф у розмірі 3 проценти від загальної суми отриманих кредитних коштів.
Відповідно до пункту 5.10 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний використовувати грошові кошти, надані в рахунок кредиту, за цільовим призначенням, згідно з п. 1.2 цього Договору.
Так, Позичальник згідно п. 1.2. Кредитного договору, повинен був використати кошти на придбання основних засобів.
06.07.2012 Банком було надіслано лист з проханням надати документи, що підтверджують цільове використання кредиту. Однак відповіді від відповідача на даний лист позивачем отримано не було. Зворотного матеріали справи не містять, а відповідачем не спростовано.
Відповідно до пункту 5.12.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язується протягом 3 місяців з моменту надання кредиту, перевести обороти пропорційно кредитній заборгованості оборотів фізичної особи-підприємця Сисоєва Дмитра Віталійовича по поточним рахункам в ПАТ «Дельта Банк». Для підтвердження виконання своїх зобов'язань Позичальник повинен щоквартально надавати довідки про обороти в інших банках, в яких обслуговується Позичальник.
Відповідачем, також в порушення вимог п. 5.12.1 Кредитного договору, протягом 3 місяців з моменту надання кредиту, не переведено обороти пропорційно кредитній заборгованості відповідача по поточним рахункам в ПАТ «Дельта Банк»та не надано довідки про обороти в інших банках, в яких обслуговується Позичальник.
Таким чином, враховуючи порушення відповідачем п. 5.1. та п. 5.12.1 Кредитного договору, Банк вправі застосувати п. 9.2 Кредитного договору та нарахувати штраф у розмірі 3% від загальної суми отриманих коштів, а вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у сумі 3 780 грн. вважається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Відповідно до статті 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сисоєва Дмитра Віталійовича (02125, м. Київ, вул. Стальського, буд. 18-А, кв. 14, реєстраційний номер 20072322177, ідентифікаційний номер 3094709174) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, ідентифікаційний код 34047020) 126 000 (сто двадцять шість тисяч) грн. заборгованості за кредитом, 13 390 (тринадцять тисяч триста дев'яносто) грн. 56 коп. заборгованості за процентами, 1 128 (одну тисячу сто двадцять вісім) грн. 01 коп. пені, 3 780 (три тисячі сімсот вісімдесят) грн. штрафу, а а також 2 885 (дві тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 97 судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.12.2012
Суддя Р.Б. Сташків