18.12.12 р. № 5016/2894/2012
м. Миколаїв
Суддя Адаховська В.С., розглянувши матеріали
за заявою кредитора: Управління Пенсійного фонду України в місті Очакові та Очаківському районі Миколаївської області (57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. Леніна, 21)
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій "ЗОЛОТИЙ КОЛОС" (57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. 60 років СРСР, 7, ідентифікаційний код 22440107)
про банкрутство
13.12.2012 р. на адресу господарського суду надійшла заява Управління Пенсійного фонду України в місті Очакові та Очаківському районі Миколаївської області № 4703/08 від 10.12.2012 р. про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій "ЗОЛОТИЙ КОЛОС" за ознаками ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки останній неспроможний погасити кредиторську заборгованість в сумі 29 363, 61 грн.
Вивчивши матеріали заяви суд дійшов висновку про повернення заяви без розгляду на підставі наступного.
Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Отже, підстави для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника настають як у разі наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, так і вразі їх сукупності.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
На підтвердження факту відсутності боржника за адресою місцезнаходження кредитором додано до заяви витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.10.2012 р., згідно якого статус відомостей про юридичну особу не підтверджено.
В силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Основними та належними доказами відсутності боржника за його місцезнаходженням у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Проте кредитором всупереч ст. 33 ГПК України не підтверджено належними доказами обставин відсутності боржника за його місцезнаходженням.
Крім того, з доданих до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство документів витікає, що боржник не звітує до відповідного органу ДПІ з 01.12.2011 р., що на думку кредитора передбачає необхідність порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство.
Разом з тим, господарський суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України та статті 19-1 Податкового кодексу України, встановлення факту неподання платником податків у встановлений строк, протягом року податкових декларацій, відноситься до виключної компетенції органів державної податкової служби, яка, з вказаних підстав, може бути ініціюючим кредитором у справі про банкрутство відсутнього боржника.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для порушення справи про банкрутство відносно боржника за ознаками ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому заяву слід повернути заявнику у зв'язку з відсутністю передбачених чинним законодавством підстав для порушення справи про банкрутство, керуючись ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
При цьому господарський суд зазначає, що обставини наявності підстав порушення провадження у справі про банкрутство встановлюються господарським судом на стадії прийняття відповідної заяви, тому відповідні докази мають бути подані заявником на момент порушення провадження у справі, можливості витребування вказаних документів на відміну від позовного провадження Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові № 50/74 від 22.09.09 р.).
Звернути увагу заявника на те, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ч. 2 ст. 9 Закону про банкрутство).
Керуючись ст. ст. 9, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд,-
Заяву та додані до неї документи повернути кредитору без розгляду.
СуддяВ.С.Адаховська