ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-67/13787-2012 02.11.12
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "МГ-Транс"
доЗакритого акціонерного товариства "Піастрелла"
простягнення 80 858,43 грн.
Суддя Куркотова Є.Б.
Представники сторін:
від позивача:Смєхнов В.А.
від відповідача:Лисицька А.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "МГ-Транс" (надалі -"Позивач") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Піастрелла" (надалі -"Відповідач") про стягнення 80 858,43 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів №101/ДЭ від 09.08.2011 р. позивач надав послуги по організації перевезень вантажів, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 75 525,76 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 447,25 грн. та 3% річних у розмірі 885,42 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.10.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.10.2012 р.
18.10.2012 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечення явки його представника у судове засідання призначене на 19.10.2012 р.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.10.2012 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено до 02.11.2012 р.
В судове засідання представник позивача з'явився, надав клопотання про зменшення розміру позовних вимог, мотивоване частковою оплатою відповідачем заборгованості у розмірі 5 000,00 грн., у зв'язку із чим останній просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 70 525,76 грн., пеню у розмірі 4 447,25 грн. та 3% річних у розмірі 885,42 грн., позовні вимоги, з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог, підтримав та просив їх задовольнити повністю.
На підставі п. 4 ст. 22 ГПК України судом прийнято заяву про зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі, а відтак має місце нова ціна позову у розмірі 75 858,43 грн. в межах якої вирішується спір у даній справі.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав письмові пояснення по справі, за змістом яких, позовні вимоги визнав, однак просив суд зменшити розмір належної до сплати позивачу пені до 1 000,00 грн. та у разі задоволення позовних вимог відстрочити виконання рішення на 6 місяців.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
09.08.2011 р. між Позивачем (експедитор) та Відповідачем (клієнт або замовник) укладено договір про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів №101/ДЭ (надалі -"Договір").
Згідно із п. 1.1 Договору клієнт доручає, а експедитор за плату, за дорученням клієнту та за його рахунок, організовує транспортно-експедиційне обслуговування внутріукраїнських, експортно-імпортних та транзитних вантажів та порожнього транспорту (надалі - "вантажі клієнту") при їх перевезенні по Україні та іншим державам.
Відповідно до п. 2.2.4 Договору клієнт зобов'язаний сплатити вартість послуг експедитора за даним Договором та відшкодувати вартість усіх передбачених платежів у тому числі і декларації, страхової премії, якщо дане перевезення, вантаж або рухомий состав були застраховані.
Із змісту п. 3.3 Договору вбачається, що клієнт здійснює на протязі 14 календарних днів оплату вартості перевезення та транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, суми страхової премії, якщо перевезення, вантаж або рухомий склад є застрахованими, на підставі рахунків експедитора. Оплата вважається здійсненою в день надходження грошових коштів на банківський рахунок.
Положеннями п. 3.7 Договору визначено, що винагорода експедитора нараховується та виплачується після затвердження акту виконаних робіт. Винагорода експедитора є різницею між сумою, заявленої клієнту до оплати транспортно-експедиційних послуг у відповідності з рахунками експедитора та сумою фактично понесених експедитором витрато, які виникли у зв'язку із наданням вказаних послуг.
Згідно п. 4.3 Договору у випадку прострочення платежів, клієнт виплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банка України від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 5.2 Договору сторони зобов'язані підписати акт звірки наданих експедитором послуг та акт звірки розрахунків між сторонами не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, в якому відбувалось відвантаження вантажів клієнта. У разі відмови клієнта від підписання актів та ненадання клієнтом аргументованої відмови від їх підписання, експедитор проводить заключний розрахунок вартості винагороди і транспортування вантажу самостійно, згідно з його даними. В цьому випадку сума, яка розрахована експедитором, є остаточною , і клієнт не має права пред'являти будь-які претензії до експедитора. Несплачена клієнтом згідно з розрахунками експедитора або у разі підписання сума, яка зазначена у актах звірки на послуги повинна бути оплачена клієнтом протягом 1 банківського дня після остаточного строку, зазначеному в даному пункті.
Положеннями п. 7.1 Договору визначено, що дійсний Договір вступає в силу з дати його підписання та діє по 31.12.2011 р. У випадках, коли перевезення заявленого клієнтом вантажу почата у межах строку дії Договору, а закінчується після 31.ж12.2011 р., дія Договору автоматично продовжується на весь період перевезення даного вантажу.
На виконання умов Договору, позивачем у період з 01.02.2012 р. по 01.08.2012 р. було надано відповідачу послуги із перевезення вантажів на загальну суму 1 065 174,28 грн., що підтверджується актами виконаних робіт №1 від 29.02.2012 р. на суму 391 997,20 грн., №2 від 31.03.2012 р. на суму 124 032,00 грн., №3 від 30.04.2012 р. на суму 43 782,10 грн., №4 від 31.05.2012 р. на суму 439 706,85 грн., №5 від 30.06.2012 р. на суму 47 656,13 грн. та №6 від 31.07.2012 р. на суму 18 000,00 грн.
Вказані акти містять підпис та відтиск печатки відповідача.
З вказаних актів також вбачається, що відповідачем частково виконано грошове зобов'язання по сплаті вартості послуг із перевезення вантажів у розмірі 989 648,52 грн. (357 929,46 грн. оплата за актом №1 + 167 814,10 грн. оплата за актом №2 + 415 904,96 грн. оплата за актом №4 + 30 000,00 грн. оплата за актом №5 + 18 000,00 грн. оплата за актом №6).
Таким, чином заборгованість відповідача по сплаті вартості наданих послуг за період з 01.02.2012 р. по 01.08.2012 р. за зазначеними актами виконаних послуг становить 75 525,76 грн. (1 065 174,28 грн. загальна вартість наданих послуг за актами -989 648,52 грн. часткової оплати).
23.08.2012 р. позивач письмом-претензією №1760/2 від 23.08.2012 р. звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості з наданих послуг по перевезенню вантажів у розмірі 75 525,76 грн., однак останній відповіді не направив.
17.10.2012 р. відповідач частково сплатив вартість наданих послуг за Договором у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7061 від 17.10.2012 р.
Таким чином, сума заборгованості за Договором за спірний період становить 70 525,76 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг з перевезення вантажів за період з 01.02.2012 р. по 01.08.2012 р. на підставі Договору, у зв'язку із чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 70 525,76 грн.
Договір є договором транспортного експедирування, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Главами 64, 65 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Відповідно до п. 5.2 Договору сторони зобов'язані підписати акт звірки наданих експедитором послуг та акт звірки розрахунків між сторонами не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, в якому відбувалось відвантаження вантажів клієнта.
Матеріалами справи (актами виконаних робіт №1,№2,№3,№4,№5, №6) підтверджується надання у період з 01.02.2012 р. по 01.08.2012 р. позивачем послуг із перевезення вантажів на суму 1 065 174,28 грн., їх часткова оплата відповідачем у розмірі 994 648,52 грн. та існування заборгованості відповідача на користь позивача 70 525,769 грн.
Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Із змісту п. 3.3 Договору вбачається, що клієнт здійснює на протязі 14 календарних днів оплату вартості перевезення та транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, суми страхової премії, якщо перевезення, вантаж або рухомий склад є застрахованими, на підставі рахунків експедитора. Оплата вважається здійсненою в день надходження грошових коштів на банківський рахунок.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.3 Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг з перевезення вантажів за Договором на момент розгляду справи настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 70 525,76 грн. на підставі Договору за надані послуги по перевезенню вантажів. Вказана заборгованість відповідачем визнана, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Відтак, позовні вимоги, з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 70 525,76 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому зодовільняються судом у повному обсязі.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 447,25 грн. нарахованої від суми заборгованості за кожним актом окремо за загальний період з 01.03.2012 р. по 30.09.2012 р.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно п. 4.3 Договору у випадку прострочення платежів, клієнт виплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банка України від суми заборгованості за кожний день прострочення.
На підставі викладеного за перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку пені, розмір пені що підлягає стягненню з відповідача, становить 4 435,11 грн.
В іншій частині заявленої до стягнення пені у розмірі 12,14 грн. необхідно відмовити, оскільки вона обрахована не вірно.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 885,42 грн. нарахованих від суми заборгованості за кожним актом окремо у загальний період з 01.03.2012 р. по 30.09.2012 р.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, вимога про стягнення 3% річних у розмірі 885,42 грн. є правомірною.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 70 525,76 грн., пені у розмірі 4 435,11 грн. та 3% річних у розмірі 885,42 грн.
В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.
У письмових поясненнях, наданих представником відповідача у судовому засіданні, останній просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 1 000,00 грн. та відстрочити сплату боргу та присуджених на користь позивача штрафних санкцій строком на 6 місяців.
Дане клопотання відповідач обґрунтовує наявністю складної фінансової ситуації товариства, яка утворилася внаслідок негативних змін в економіці України.
На підтвердження викладених обставин відповідачем було надано суду копію звіту про фінансові результати за 9 місяців 2012р.
Відповідно до ч.3 ст.83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, звернення позивача до суду з позовною заявою зумовлено невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача на підставі п. 4.3 Договору пені у розмірі 4 447,25 грн. та 3% річних у сумі 885,42 грн.
При цьому суд відзначає, що заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій є значно меншим суми основної заборгованості за договором.
За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій.
У відповідності до частини 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
В основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
При цьому, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
На необхідність встановлення зазначених обставин також вказано у п. 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. №02-5/333.
Суд, враховуючи скрутне фінансове становище відповідача, наявністю у економіці України інфляційних процесів, відсутністю заперечень з боку позивача у відстрочені виконання відповідачем рішення Господарського суду на 3 місяці, наявністю обставин, що свідчать про утруднення виконання рішення, вважає за необхідне частково задовольнити клопотання відповідача та відстрочити виконання рішення на 3 місяці до 02.02.2013 р., оскільки відстрочка виконання рішення сприятиме як можливості продовження діяльності відповідача, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "МГ-Транс" задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Піастрелла" (01013, м. Київ, вул. Стройіндустрії, 7; ідентифікаційний код 33293530) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "МГ-Транс" (02660, м. Київ, вул. Попудренко, 52, офіс 913; ідентифікаційний код 33602016) суму основного боргу у розмірі 70 525 (сімдесят тисяч п'ятсот двадцять п'ять) грн. 76 коп., пеню у розмірі 4 435 (чотири тисячі чотириста тридцять п'ять) грн. 11 коп., 3% річних у розмірі 885 (вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 42 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 26 коп., відстрочивши виконання рішення до 02.02.2013 р.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Є.Б. Куркотова
Рішення підписано 02.11.2012 р.