19 листопада 2012 р. № 7/1169-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Владимиренко С.В., Демидової А.М., Мирошниченка С.В., Плюшка І.А., Шевчук С.Р.,
розглянувши заявуСуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_6
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 20.10.2011
у справі №7/1169-10
за позовомСуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_7
до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_6
треті особи: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 Дочірнє підприємство "Ліки України"
провнесення змін до договору купівлі-продажу частини приміщення магазину,
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28.03.2011 у справі №7/1169-10, позовні вимоги задоволено; внесено зміни до договору купівлі-продажу частини приміщення магазину від 28.12.2000, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, пункт 1 договору викладено в наступній редакції: "Продавець продав, а покупець купив 9/1000 приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 2 289,7 кв. м., що знаходиться в АДРЕСА_1. Вказана частина приміщення знаходиться на першому поверсі магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" та на плані зазначена під ¹15".
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.07.2011, рішення Господарського суду Хмельницької області залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2011 у справі №7/1169-10 касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_6 залишено без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.07.2011 у даній справі без змін.
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_6 звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20.10.2011 у справі №7/1169-10, в якій просить скасувати зазначену постанову, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 17.07.2012 у справі №11/70пд/2011 та від 23.02.2005 у справі №47/490-04, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Крім того, заявник посилається на те, що суд касаційної інстанції приймаючи постанову не звернув увагу на пропуск позивачем строку позовної давності.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи №7/1169-10 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність усіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Зі змісту постанов Вищого господарського суду України від 17.07.2012 у справі №11/70пд/2011 та від 23.02.2005 у справі №47/490-04, на які заявник посилається, та постанови суду касаційної інстанції, про перегляд якої він просить, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
У постанові Вищого господарського суду України від 20.10.2011 у справі №7/1169-10, яку заявник просить переглянути, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на те, що після укладення договору купівлі-продажу відбулися істотні зміни в предметі договору купівлі-продажу, а саме в результаті помилки БТІ в спірному договорі купівлі-продажу невірно було вказано загальну площу магазину "Універмагу" 1765,5 кв.м. При цьому судом касаційної інстанції зазначено, що події, які відбулися не могли бути передбачені стороною при укладенні договору, істотна зміна обставин сталася не внаслідок поведінки учасників договору, а є результатом певної події, що є підставою для застосування статті 652 Цивільного кодексу України та внесення змін до спірного договору.
Водночас у постанові від 17.07.2012 у справі №11/70пд/2011 суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови в позові про визнання інвестиційного договору недійсним, з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставинами про те, що на позивача не розповсюджується умова оспорюваного договору про збільшення строку позовної давності, оскільки він не є стороною цього договору, а для звернення до суду з вимогами про визнання недійсним оспорюваного договору застосовується загальний строк позовної давності, який позивачем пропущений, що є підставою для відмови у позові в порядку статті 267 ЦК України.
Приймаючи постанову від 23.02.2005 у справі №47/490-04, Вищий господарський суд України визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмови в позові про визнання угоди недійсною та стягнення заборгованості за поставлений товар, у зв'язку з тим, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду, передбачений статтею 71 Цивільного кодексу Української РСР (чинного на момент прийняття даної постанови) та відсутністю підстав для його поновлення.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах відповідних фактичних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.
Крім того, не береться колегією суддів до уваги посилання заявника на не повне дослідження обставин справи судом касаційної інстанції, оскільки за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом, отже, в порядку, встановленому розділом ХІІ2 ГПК України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.
З огляду на викладене підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України відсутні.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_6 у допуску справи №7/1169-10 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя С. Владимиренко
Судді: А. Демидова
С. Мирошниченко
І. Плюшко
С. Шевчук
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)