"12" грудня 2012 р. Справа № 50/10-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Полякова Б. М.,
суддів:Коваленка В. М. Короткевича О. Є. (доповідач у справі)
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
на постанову та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.10.2012 року Господарського суду міста Києва від 17.04.2012 року
у справі№ 50/10-б
за заявою доПублічного акціонерного товариства "Альфа-банк" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінком"
пробанкрутство
в судовому засіданні взяли участь:
від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Діброва Л.С.
Постановою господарського суду м. Києва від 17.04.2012 року (суддя Головатюк Л. Д.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінком" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі №50/10-б, призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Книша О. А.
Постановою Київського апеляційного господарського суд від 01.10.2012 року залишено без змін постанову господарського суду м. Києва від 17.04.2012 року.
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду м. Києва від 17.04.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суд від 01.10.2012 року скасувати.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судами при винесенні оскаржуваних постанов порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.11.2012 року прийнято касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 17.04.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суд від 01.10.2012 року до провадження та призначено скаргу до розгляду.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
25.12.2009 року ухвалою господарського суду м. Києва за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-банк" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінком".
05.02.2010 року за результатами підготовчого засідання визнано вимоги ініціюючого кредитора та призначено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кіцула С. Б. з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів.
28.12.2011 року господарським судом м. Києва задоволено клопотання голови комітету кредиторів боржника та припинено повноваження розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Кіцула С.Б., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Книша О. А.
Від розпорядника майна надійшов протокол засідання комітету кредиторів від 05.04.2012 року про винесення постанови щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Книша О. А.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до боржника застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено певні стадії процедури банкрутства, встановлено строк та умови їх проведення.
Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Відповідно ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 16 вказаного Закону до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість.
Як вбачається з матеріалів справи на засідання комітету кредиторів було прийнято рішення - звернутись до господарського суду з клопотанням про припинення процедури розпорядження майном боржника, введення процедури ліквідації та призначення ліквідатором підприємства - банкрута арбітражного керуючого Книш О. А., що підтверджується протоколом зборів комітету кредиторів Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінком" від 05.04.2012 року.
Процедура ліквідації застосовується у випадках, якщо після виявлення кредиторів, затвердження реєстру вимог кредиторів та створення комітету кредиторів, до суду не надійшло пропозицій щодо санації боржника або укладення мирової угоди.
Відповідно до ст. 1 вищезазначеного Закону неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Як вбачається з матеріалів справи, на протязі всієї стадії розпорядження майном, виявлення кредиторів, пропозицій щодо укладення мирової угоди або санації боржника до суду не поступало, окрім того судом було встановлено, що фінансовий стан підприємства незадовільний.
За таких обставин, місцевий суд, з чим погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що були виконані усі необхідні умови процедури розпорядження майном, своєчасно здійснена публікація в офіційному друкованому органі з метою виявлення кредиторів та санаторів боржника, складено реєстр заявлених вимог кредиторів, пропозицій щодо укладення мирової угоди або санації боржника до суду не поступало, обґрунтовано дійшов висновку про введення процедури ліквідації та визнання боржника банкрутом.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова суду першої та апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарських судів, у зв'язку з чим підстав для скасування вказаних рішень не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2012 року та постанову господарського суду міста Києва від 17.04.2012 року у справі № 50/10-б залишити без змін.
Головуючий Б. М. Поляков
Судді В. М. Коваленко
О. Є. Короткевич