"18" грудня 2012 р. Справа № 5011-12/3508-2012
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія", м. Львів
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2012
зі справи № 5011-12/3508-2012
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІФ", с. Здовбиця Дубенського району Рівненської області
до відповідачів:
1) Державної служби інтелектуальної власності України, м. Київ;
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія", м. Львів (далі -Товариство);
3) Державної митної служби України, м. Київ
про визнання недійсним патенту України № 21637 та зобов'язання вчинити дії.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача -не з'явився;
відповідача-1 -Гніда Ю.Ю.;
відповідача-2 -Хоп'як В.З.;
відповідача-3 -не з'явився.
У березні 2012 року позивач звернувся з позовом, згідно з яким просив: визнати повністю недійсним патент України від 25.03.2011 № 21637 на промисловий зразок "Ізоляційна деталь для лінійних підвісних скляних ізоляторів типу ПС120Б", зареєстрований на ім'я Товариства, та зобов'язати відповідача-1 внести зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки про визнання недійсним повністю зазначеного патенту, а також зобов'язати відповідача-1 здійснити повідомлення у своєму офіційному бюлетені шляхом відповідної публікації про визнання цього ж патенту недійсним повністю, а відповідача-3 зобов'язати виключити промисловий зразок "Ізоляційна деталь для лінійних підвісних скляних ізоляторів типу ПС120Б" з митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.08.2012 у справі № 5011-12/3508-2012 (суддя Прокопенко Л.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 (колегія суддів у складі: суддя Шипко В.В. -головуючий, судді Верховець А.А., Гарник Л.Л.), позов задоволено повністю. Визнано недійсним патент України від 25.03.2011 № 21637 на промисловий зразок, зареєстрований Товариством, та зобов'язано відповідача-1 внести зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки щодо визнання недійсним повністю патенту України від 25.03.2011 № 21637 на промисловий зразок, а також зобов'язано відповідача-1 здійснити повідомлення у своєму офіційному бюлетені шляхом відповідної публікації про визнання недійсним повністю патенту України від 25.03.2011 № 21637 на промисловий зразок, зареєстрований на ім'я Товариства. Зобов'язано відповідача-3 виключити об'єкт права інтелектуальної власності "Ізоляційна деталь для лінійних підвісних скляних ізоляторів типу ПС120Б", зареєстрований на ім'я Товариства, з митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить рішення місцевого господарського суду від 10.08.2012 та постанову суду апеляційної інстанції від 12.11.2012 скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скарга мотивована тим, що рішення попередніх судових інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального права.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.03.2011 в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 6 відповідач-1 зареєстрував на ім'я Товариства промисловий зразок "Ізоляційна деталь для лінійних підвісних скляних ізоляторів типу ПС120Б" з видачею патенту України № 21637.
Судами також встановлено, що позивач вимоги про визнання недійсним патенту України від 25.03.2011 N 21637 на промисловий зразок "Ізоляційна деталь для лінійних підвісних скляних ізоляторів типу ПС120Б" обґрунтував невідповідністю цього промислового зразка критерію патентоспроможності "новизна" з посиланням на те, що сукупність суттєвих ознак зареєстрованого промислового зразка стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки. У цьому зв'язку позивач посилався, крім іншого, на відповідні положення технічних умов 3493-004-99267582-2009 "Изоляторы линейные подвесные тарельчатые стеклянные класса 70-210 "Н" від 02.09.2009, а також на каталог № 3, 2001 року, які містили в собі зображення та опис ізоляційної деталі ізолятора типу ПС 120 Б. Крім того, позивач вказував, що виданий патент на промисловий зразок фактично забороняє йому вільно здійснювати господарську діяльність, зокрема виготовляти та реалізовувати відповідну власну продукцію.
На спростування доводів позивача відповідач-1 зазначав, що визначена чинним законодавством процедура надання правової охорони промисловим зразкам не передбачає при проведенні експертизи відповідної заявки перевірки промислового зразка на предмет його відповідності умовам патентоздатності -новизні.
Отже, причиною виникнення спору зі справи стало питання про наявність підстав для визнання недійсним патенту України від 25.03.2011 N 21637 на промисловий зразок "Ізоляційна деталь для лінійних підвісних скляних ізоляторів типу ПС120Б".
Встановленим за справою обставинам суди попередніх інстанцій дали належну оцінку і дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
При цьому суди, врахувавши подані у справі докази, а також висновки проведеної зі справи експертизи з питань інтелектуальної власності, обґрунтовано виходили з того, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка, захищеного патентом України від 25.03.2011 N 21637, стала загальнодоступною у світі до дати подання відповідної заявки відповідачем-2.
Клопотання відповідача щодо призначення повторної експертизи в ході апеляційного перегляду справи було розглянуто судом, який обґрунтовано його відхилив з огляду на відсутність для цього процесуальних підстав. Такі висновки апеляційного суду наявним матеріалам справи не суперечать, а отже, твердження скаржника щодо порушення судами попередніх інстанцій під час ухвалення судових рішень вимог норм процесуального права не можуть бути взяті до уваги.
Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 у справі № 5011-12/3508-2012 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" - без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Харченко