Справа № 0112/4766/2012
"13" грудня 2012 р.
Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Романової Л.В.
при секретарі - Осинській Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноперекопськ АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Воїнської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права на спадщину за законом, -
Позивач 24.10.2012 р. звернувся до суду з позовом до Воїнської сільської ради Красноперекопського р-ну Автономної Республіки Крим про визнання права на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 у вигляді жилого будинку та надвірних господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_1. Позивач посилається на те, що його мати ОСОБА_4 після смерті батька залишилась проживати в будинку, присадибну земельну ділянку батько при житті приватизував, але право власності не зареєстрував. Батько отримав вказаний будинок у 1965 р. як переселенець з Львівської області в радгосп «Воїнський»Красноперекопського р-ну Кримської області. Спадкоємцями після смерті батька є позивач, його брат, який вступив у спадщину у вигляді земельної частки (паю), від іншої спадщини відмовився.
В ході розгляду справи позивач уточнив вимоги, просить про визнати право на спадщину за законом після матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, а.с.88.
В судове засідання сторони не з'явились, за письмовою заявою просять розглянути справу за їх відсутності, позивач та його представник позов підтримують. Відповідач ОСОБА_2 вимоги визнає.
Представник відповідача - Воїнської сільської ради в судове засідання не з'явився, за письмовою заявою просять розглянути справу за їх відсутності, заперечень не мають.
Суд, дослідивши письмові докази, перевіривши матеріали справи, встановив такі обставини у справі.
Позивач та його брат ОСОБА_2 є рідними дітьми померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 та ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 75 років в с. Істочне Красноперекопського району АРК (а.с. 23-26, 65).
Батько ОСОБА_3 при житті у 1965 р. отримав статус переселенця, з сім'єю був переселений в радгосп «Воїнський»Красноперекопського р-ну Кримської області з Львівської обл. та мав право користуватися пільгами по переселенню, встановленими постановою Ради міністрів Української РСР № 477 від 07.04.1959 р., для проживання сім'ї -на 5 чоловік та у 1967 р. отримав житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 на території Воїнської сільської ради, також у 1968 р. отримав позику в сумі 1970 карбованців та зобов'язався виплатити протягом десяти років - до 1978 р., яку достроково виплатив у 1977 р. (а.с.17-20).
На даний час радгосп «Воїнський»Красноперекопського р-ну АРК після реорганізації та зміни правонаступників ліквідовано, а.с. 77.
Воїнська сільська рада в особі голови представила дані про те, що померлий ОСОБА_3 у погосподарській книзі № 16 значився як власник будинку в АДРЕСА_1, а.с 103. Крім того, ОСОБА_3 при житті отримав право приватизації та приватизував земельну ділянку по АДРЕСА_1 рішенням сільської ради № 23 від 26.09.1997 р., 02.03.2007 р. отримав дозвіл сільської ради для оформлення права власності на вказаний житловий будинок (а.с.16), але помер ІНФОРМАЦІЯ_3 не встигши його оформити.
Дружина ОСОБА_4, переживши свого чоловіка -власника жилого будинку, на день його смерті проживала за адресою АДРЕСА_1, залишилась в ньому проживати та фактично його прийнявши спадщину, померла ІНФОРМАЦІЯ_4, не оформивши право власності.
Статтею 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є позивач та його брат ОСОБА_2, який звернувся з заявою про прийняття спадщини у вигляді земельної частку (паю) площею 3,4041 га кадастровий № 0122381300:01:05:166 на території Воїнської сільської ради на підставі сертифікату серія КМ № 0025284; від прийняття спадщини за законом у вигляді жилого будинку в АДРЕСА_1, відмовився, а.с. 60-61.
Заповіт при житті ОСОБА_4 не складала. Наявність інших спадкоємців першої черги судом не встановлено. Не встановлено також підстав для усунення позивача від права на спадкування. Строк для звернення з заявою про прийняття спадщини позивачем не пропущено, у Красноперекопській районній державній нотаріальній конторі відкрита спадкова справа № 11-2012 (а.с.41-62), але у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_4 позивачеві нотаріусом Красноперекопської районної державної нотаріальної контори 01.08.2012 р. відмовлено (а.с.22), оскільки у ОСОБА_3 при житті був відсутній документ, який свідчить, що зареєстровано його право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1. Інших причин відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом не виявлено.
Рішенням Воїнської сільської ради від 24.06.2012 р. позивачеві відмовлено у видачі дозволу офомлення права власності, оскільки власником домоволодіння (присадибної земельної ділянки та самого жилого будинку) по АДРЕСА_1 значиться його батько - ОСОБА_3, а.с.16.
Оцінивши надані та досліджені в судовому засіданні докази, в їх сукупності, суд вважає за можливе позов задовольнити з наступних підстав.
За ст.128 ЦК УРСР 1963 р. в редакції з 01.01.1964 р. право власності (право оперативного управління) набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Судом безспірно встановлений з належним доказовим підтвердженням факт набуття права власності (права оперативного управління) за наявності яких законодавець пов'язував настання певних юридичних наслідків, зокрема права оперативного управління на житловий будинок, який було передано переселенцю.
За постановою Ради міністрів Української РСР № 477 від 07.04.1959 р. «Про впорядкування пільг по переселенню» право власності переселенця на домоволодіння виникає з часу сплати позики, встановленої для переселенця.
Після сплати вартості будинку в повному обсязі у 1977 р. як переселенець ОСОБА_3 отримав право власності на будинок, яке не був зобов'язаний реєструвати в БТІ, оскільки будинок знаходився у сільській місцевості, та набуття права власності на той час не було пов'язане з видачею правовстановлюючого документу.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" від 4 жовтня 1991 р. N 7 суди мають враховувати, що право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.
Право власності Воїнською сільською радою було визнано за ОСОБА_3 з внесенням цих даних у погосподарську книгу з 1977 р. та будь-якими особами не оспорювалось.
Після смерті власника будинку в силу ст.1268 ЦК України спадщина у вигляді домоволодіння належала спадкоємцеві - ОСОБА_4 з часу відкриття спадщини, оскільки дружина постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки протягом строку, встановленого законом не заявила про відмову від неї.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Виходячи зі змісту ст. ст. 1296-1299 ЦК України питання про право на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Як слідує з роз'яснень Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду в порядку позовного провадження (п.23).
За даними технічної документації, домоволодіння АДРЕСА_1 складається з одного жилого будинку літ. «А, а, а1»загальною площею 48,1 м2, житловою -25,6 м2 (вартість становить 44510 грн. на 18.06.2012 р.) та господарських споруд, а.с. 10-15.
З урахуванням викладеного та встановлених у справі обставин, суд прийшов до переконання про достатність підстав для задоволення позову та визнання за позивачем права на спадщину у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з одного жилого будинку літ. «А, а, а1»загальною площею 48,1 м2, житловою -25,6 м2 та господарських споруд: погреб «Б», сараї «В, Д, К», навіс «Г».
Судові витрати у вигляді судового збору залишаються на рахунку позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, на підставі ст. ст. 1218, 1261, 1268, 1296-1299 ЦК України, ст. 128 ЦК УРСР 1963 р, постанови Ради міністрів Української РСР № 477 від 07.04.1959 р. «Про впорядкування пільг по переселенню», суд
Позов ОСОБА_1 до Воїнської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права на спадщину за законом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 на домоволодіння АДРЕСА_1, що складається з одного жилого будинку літ «А, а, а1»загальною площею 48,1 м2, житловою -25,6 м2 та господарських споруд : погреб «Б», сараї «В, Д, К», навіс «Г».
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красноперекопський міськрайонний суд АРК в 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя: