Справа № 2- 1045-2012 року
28 листопада 2012 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ТІТОВА О.І.
за участю адвоката -ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кінотеатральне обладнання»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: СГІРФО РВ УМВС України в Черкаській області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
Позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що позивач є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою КП ЧООБТІ № 699 від 24 березня 2011 року. В даній квартирі зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Згідно Акту комісії ВАТ «КІТО»від 04 березня 2011 року, складеного комісією ВАТ «КІТО»в квартирі АДРЕСА_1 відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 2000 року фактично не проживають, а тому мають бути визнані такими, що втратили право користування житловим приміщенням, в зв»язку з тривалою відсутністю без поважних причин.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити, в подальшому до судового засідання не з»явився.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась, позовні вимоги не визнала та надала заперечення, посилаючись на те, що користується житловим приміщенням як член сім'ї ОСОБА_6
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що він на даний проживає в квартирі та користується нею, а тому не може бути визнаний таким, що тратив право користування житлом.
Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, думку адвоката, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного та житлового законодавства.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно довідки КП «ЧООБТІ»від 24 березня 2011 року № 699, право власності на комплекс будівель по АДРЕСА_1 зареєстровано за позивачем на підставі Наказу Міністерства Культури №155 від 01 квітня 1994 року та Наказу Фонду державного майна №197 від 08 серпня 1995 року.
Згідно відомостей адресно-довідкового сектору ВСГІРФО УМВС України в Черкаській області в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Відповідно до Актів комісії ВАТ «КІТО»від 03 лютого 2010 року, 01 липня 2010 року, 06 серпня 2010 року, 09 вересня, 2010 року, 01 жовтня 2010 року, 09 листопада 2010 року, 27 грудня 2010 року, 12 січня 2011 року, 08 лютого 2011 року та 04 березня 2011 року, складеного комісією ВАТ «КІТО»в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 2000 року фактично не проживають.
Викладені в даних Актах відомості про відсутність ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 2000 року такими, що не проживають, суд оцінює критично та не може визнати належним доказом по справі, так як ОСОБА_4, до своєї смерті а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала в спірній квартирі, що підтверджено показами свідків. Позивач складаючи Акти про не проживання відповідачів, належним чином не перевірив факт їх не проживання, а виготовив їх шаблоном, з підписами працівників свого підприємства, не залучивши до підписання актів сусідів або інших не зацікавлених осіб. Крім того, в судовому засіданні встановлено та не оспорюється сторонами, що відповідачі здійснюють належну оплату за комунальні послуги, що підтверджується відповідними квитанціями.
Положення статей 71, 72 ЖК України, на які посилається позивач, застосовуються до житла, що перебуває у державному чи громадському житловому фонді.
Ст. 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Судом встановлено, що право користування квартирою АДРЕСА_1 у відповідачів виникло на підставі ордеру № 214 виданого Житловим відділом Черкаської міської ради депутатів трудящих 09 лютого 1968 року на ім'я ОСОБА_6, батька відповідача ОСОБА_2.
Таким чином, суд приходить до висновку що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не втратили право користування квартирою АДРЕСА_1. а тому, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 29 ЦК України, ст.ст. 71-72 ЖК України, суд -
Відкритому акціонерному товариству «Кінотеатральне обладнання»в задоволенні позові - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.