Справа № 2011/12064/12
Провадження № 2/2011/5389/12
19 листопада 2012 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова, у складі:
головуючого судді -Цвіри Д.М.,
при секретарі -Надьон Т.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Арт»до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання надати до СТО ТОВ «Техно-Арт»автомобіль itsubishi Lanser 2.0 EVO Х АТ» в комплектації SO2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що 28.12.2009 р. між ТОВ «Техно-Арт»та ОСОБА_1 було укладено договір № 0912-28002 (далі-договір), відповідно до якого ТОВ «Техно-Арт»зобов'язалось поставити та передати у власність ОСОБА_1 автомобіль bishi», а ОСОБА_1 зобов'язується прийняти та оплатити зазначений автомобіль на умовах цього договору. Відповідно до акту прийому-передачі № 100105-002 від 05.01.2010 р. ТОВ «Техно-Арт»передало відповідачу автомобіль Lancer 2.0 EVO X AT»в комплектації SО2 загальною вартістю 317000 гривень. Відповідно до п. 7.1 договору ТОВ «Техно-Арт»гарантує належну якість автомобілю марки tsubishi»протягом 36 місяців або 100000 км пробігу, переважною є подія яка наступить раніше. Задля виконання ТОВ «Техно-Арт»своїх гарантійних обов'язків ОСОБА_1 обов'язково повинен, у відповідності до п. 7.4 договору, проходити технічне (в тому числі гарантійне) обслуговування автомобіля »протягом гарантійного терміну у дилерів Mitsubishi Motors системи «НІКО»в регламентовані строки. 30.11.2010 р. в результаті обстеження -комп'ютерної діагностики, були виявлені та зчитані діагностичні коди несправності автомобіля DTC (Diagnostic Trouble Codes): Р1831 - «Низька напруга датчика 4 положення вилки перемикання передач»та Р1833 - «Діапазон датчика 4 положення вилки перемикання передач». Відповідно п.10 наказу Міністерства транспорту України №972 від 11.11.2002 р. «Про затвердження Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2003 р. №122/7443, послуги, які надаються у присутності замовника без надання виконавцем гарантійних зобов'язань (підкачування пневматичних шин, роботи щозмінного технічного обслуговування, діагностичні роботи без втручання у конструкцію ДТЗ, тощо), можуть оформлятись лише видачею платіжного документа без оформлення акту прийому-передачі транспортного засобу. Варіантами усунення зазначених діагностичних кодів несправності автомобіля, які передбачені виробником та постачальником діагностичного обладнання є по-перше, перевірка локальної мережі контролерів та повторна її діагностика, а по-друге, у разі не усунення DTC (Diagnostic Trouble Codes), заміні АКПП, які є втручанням у конструкцію ДТЗ. Відповідно до п. 11 зазначеного наказу, у разі виникнення необхідності виконання додаткових робіт, не передбачених нарядом-замовленням, складається дефектна відомість та виконавець письмово повідомляє про це замовника. За результатами діагностики були складені висновок діагностичних досліджень та відомості щодо можливого порядку усунення діагностичних кодів несправності - DTC (Diagnostic Trouble Codes), з якими ОСОБА_1 був одразу ознайомлений. Оскільки перевірка локальної мережі контролерів та повторна їх діагностика MUT ІІІ (код робот по базі 1С підприємства - 22637 та 17556), а можливо і заміна АКПП (код робот по базі 1С підприємства -16672) є виконанням додаткових робіт, які є виконанням додаткових робіт, які є втручанням в конструкцію ДТЗ, не передбачених нарядом-замовленням, оформленим лише на комп'ютерну діагностику (код робот по базі 1С підприємства -18333), в той же день, 30.11.2010 р. ОСОБА_1 було запропоновано оформити додаткову угоду та акт прийому-передачі і залишити автомобіль для з'ясування причин виникнення помилок за зазначеними кодами. Посилаючись на відсутність вільного часу, ОСОБА_1, відмовився від укладання додаткової угоди, знаючи про можливу несправність у вигляді діагностичних кодів несправності - DTC (Diagnostic Trouble Codes), забрав автомобіль із сервісного центру, не заявляючи жодних вимог щодо подальшого ремонту або з'ясування причин виникнення помилок за зазначеними кодами. Також ОСОБА_1 в письмовому вигляді були видані на руки висновки діагностичних досліджень та відомості щодо перевірки та можливого порядку усунення діагностичних кодів несправності - DTC (Diagnostic Trouble Codes). 13.12.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Техно-Арт»із заявою, в якій просив отримати підстави відмови в письмовому вигляді гарантійного випадку пов'язаного з працездатністю коробки SST Evolution X», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідно до п. 20 «Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів»затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 29 грудня 2004 р. №721 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 р. за № 72/10352, у разі виявлення в процесі експлуатації ДТЗ недоліку або істотного недоліку, споживач має право звернутись до виконавця (Продавця або Виробника) на один з пунктів сервісної мережі, зазначених у сервісній книжці, за власним вибором. Підставою для розгляду вимоги споживача щодо виконання гарантійного ремонту ДТЗ є письмова заява споживача, що складається у довільній формі та має містити опис недоліку, з приводу якого звертається споживач, а також вимоги споживача. Оскільки ОСОБА_1 ніхто не відмовляв, та обставини і причини виникнення діагностичних кодів несправності DTC (Diagnostic Trouble Codes) не встановлені, зазначена заява підприємством була розцінена як повідомлення про настання гарантійного випадку, та листом №455 від 24.12.2010 р. йому було запропоновано надати автомобіль для проведення огляду, а за необхідністю й проведення відповідних досліджень, фахівцями СТО на базі підприємства позивача. Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів»затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 29 грудня 2004 р. №721 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 р. за № 72/10352, а саме розділом «Порядок розгляду претензій Споживача в разі виникнення недоліків під час експлуатації ДТЗ протягом гарантійного періоду»передбачено обов'язкове письмове звернення споживача, дослідження ДТЗ щодо причин виникнення недоліків у ДТЗ, складання рекламаційного акту, а в разі неузгодженості направлення ДТЗ для проведення експертизи до випробувальних центрів та лабораторій, що акредитовані згідно із законодавством України.
Оскільки автомобіль для проведення огляду, а за необхідністю й проведення відповідних досліджень, фахівцями СТО на базі підприємства ТОВ «Техно-Арт»ОСОБА_1 наданий не був, як і не був направлений для проведення експертизи до випробувальних центрів та лабораторій, що акредитовані згідно із законодавством України не встановлено виявлені діагностичні коди несправності автомобіля: Р1831 - «Низька напруга датчика 4 положення вилки перемикання передач»та Р1833 - «Діапазон датчика 4 положення вилки перемикання передач»виникли внаслідок дефекту продукції та підлягають усуненню відповідно до гарантійних зобов'язань або вони виникли внаслідок порушення покупцем правил користування позивач був вимушений звернутися до суду з зазначеним позовом.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та надала пояснення відповідно до позовної заяви.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову та пояснив, що згідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживача, в порядку та у строки, що встановленні законодавством, має право вимагати : пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця) або фальсифікації товару , підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставах обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати зміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товару. Згідно ч. 14 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», вимоги споживача щодо проведення гарантійного ремонту не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Порядок реалізації споживачем права вимагати від продавця дій визначених ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі придбання транспортного засобу неналежної якості, встановленої «Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів», затвердженого наказом Міністерства промислової політики України № 721 від 29.12.2004 р. Так, п. 20 цього порядку у разі виявлення у процесу експлуатації ДТЗ недоліку або істотного недоліку позивач має право звернуться до виконавця на один із пунктів сервісної мережі, зазначених у сервісній книжці, за власним вибором. Підставою для розгляду вимоги споживача щодо виконання гарантійного ремонту ДТЗ є письмова згода споживача, що складається у добровільній формі та має містити опис недоліку, з приводу якого звертається споживач. При цьому, згідно п. 6 зазначеного порядку, забезпечення використання ДТЗ за призначенням у гарантійний термі експлуатації досягається виконанням комплексу робіт із передпродажної підготовки ДТЗ, його технічного обслуговування і гарантійного ремонту. Таким чином, забезпечення використання ДТЗ за призначенням шляхом виконання комплексу робіт із передпродажної підготовки ДТЗ, його технічного обслуговування і гарантійного ремонту в порядку передбаченому зазначеним наказом, є обов'язковою умовою, необхідною для реалізації споживачем свого права вимагати від виконавця ( в даному випадку позивача) виконання його гарантійних зобов'язань. Це не є обов'язком відповідача, виконання якого має право вимагати позивач та за захистом якого він може звернутися до суду. Пунктом 21 зазначеного порядку визначено порядок доставлення автомобіля споживача до місця виконання гарантійних зобов'язань, зокрема зазначено, що для виконання гарантійного ремонту ДТЗ доставляється споживачем на один із пунктів сервісної мережі з компенсацією виконавцем (продавцем, виробником) споживачу підтверджених витрат на транспортування ДТЗ. Зазначене положення викладено не як обов'язок споживача, забезпеченого відповідним правом виконавця вимагати його виконання, а як певний порядок дій споживача, дотримання якого є необхідне для реалізації права на належне гарантійне обслуговування. Згідно з абзаців 2 та 3 пункту 21 положення : «якщо не можливо доставити ДТЗ своїм ходом, він транспортується в інший спосіб і доставляється до найближчого пункту сервісної мережі, означеного в сервісній книжці виконавцем. За домовленістю з виконавцем споживач за власний рахунок може доставити ДТЗ на гарантійний ремонт до найближчого пункту сервісної мережі». Оскільки на теперішній час відповідач є несправним та не може бути доставлений до позивача своїм ходом, обов'язок доставляння автомобіля до місця виконання гарантійних зобов'язань, несе відповідач, але лише за умови наявності відповідного волевиявлення з боку відповідача. У зв'язку з викладеним представник відповідача вважає, що задоволенні позову необхідно відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява обґрунтована і підлягає задоволенню.
28.12.2009 р. між ТОВ «Техно-Арт»та ОСОБА_2 було укладено договір № 0912-28002 (далі-договір). Відповідно до п. 1.1. цього договору ТОВ «Техно-Арт»зобов'язалось поставити та передати у власність ОСОБА_1 автомобіль subishi», а ОСОБА_1 зобов'язується прийняти та оплатити зазначений автомобіль на умовах цього договору. Крім того, п. 7.4 цього договору передбачає, що умовою виконання своїх гарантійних обов'язків продавцем ТОВ «Техно-Арт» є виконання покупцем ОСОБА_2 наступних вимог: технічне ( в тому числі гарантійне) обслуговування протягом гарантійного терміну покупець обов'язково проходить у дилерів Mitsubishi Motors системи "НІКО»в регламентовані строки (максимально допустимий перепробіг 500 км або 1 місяць (враховується яка подія настане раніше), згідно умов технічної експлуатації, що підтверджується відмітками в Сервісній Книжці; використання виключно високоякісного палива, згідно вимог виробника Товару; використання тільки мастильних матеріалів «МОВІL», придбаних у дилерів Mitsubishi Motors системи «НІКО»; використання тільки оригінальних запчастин Mitsubishi, придбаних у дилерів Mitsubishi Motors системи «НІКО»; встановлення додаткового обладнання (сигналізація, імобілайзер, магнітола, електрообладнання, тонування скла, механічні засоби захисту та інше ) тільки на СТО продавця ТОВ «Техно-Арт»(а.с.6-9).
З акту прийому -передачі № 100105-002 від 05.01.2010 р. вбачається, ТОВ «Техно-Арт» в особі начальника відділу логістики Міщенка К.К. передав, а ОСОБА_1 прийняв автомобіль марки ubishi Lancer»2.0 EVO X AT, номер кузова НОМЕР_2 (а.с. 10).
Договір № 0912-28002 від 28.12.2009 р. та акт прийому -передачі № 100105-002 від 05.01.2010 р. підписаний позивачем та відповідачем.
Судовим розглядом встановлено, що відповідач умови договору виконував не належним чином, а саме в супереч п.7.4 договору не надав автомобіль марки »позивачу протягом гарантійного терміну.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач зобов'язаний користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил) встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації.
Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 11, 57-60, 88, 212, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 543, 625 ЦК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Арт»до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити .
Зобов'язати ОСОБА_1 надати на станцію технічного обслуговування товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Арт»автомобіль марки Lancer»2.0 EVO X AT, номер кузова НОМЕР_2 в комплектації SO2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду у 10 денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя-