Справа № 2001/3598/2012
№ 1/2001/319/2012
Іменем України
07.12.2012 року, м. Балаклія
Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого -судді Купіна В.В.,
за участю:
потерпілого -ОСОБА_3.
прокурора -Левченко Г.М.,
захисника -адвоката ОСОБА_1.,
секретаря судового засідання -Савастьянова О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. народився у сел. Сівашське Новотроїцького району Херсонської області, українець, громадянин України, освіта середня, офіційно не працює, не одружений, до затримання мешкав за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, на обліку в КВІ не перебуває, алкогольної залежності не має, лікування не потребує, раніше неодноразово судимий 01.07.2004р. Балаклійським районним судом Харківської області за ч.2 ст.296 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України з іспитовим строком 2 роки, 01.04.2005 р. Балаклійським районним судом Харківської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.296, ч.1 ст.162, ч.1 ст.122 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково за постановою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07.09.2006р., невідбута частина покарання 11 місяців, потім судимий 08.08.2008 р. Балаклійським районним судом Харківської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково за постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.02.2012р., невідбута частина покарання 2 місяця 10 днів,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
установив:
Органом досудового слідства ОСОБА_2. обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, а саме у тому, що 10.06.2012р. близько 00-25 год. він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу багатоквартирного жилого будинку по АДРЕСА_2, керуючись злочинним умислом, направленим на незаконне збагачення та діючи з цією метою щодо ОСОБА_3., повторно, умисно і з корисних спонукань, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, яке виразилось у нанесенні ОСОБА_3. двух ударів кулаком руки і коліна в область голови, від чого у останнього є кровоотік в лівій біляглазничній області, тобто легкі тілесні ушкодження, відкрито викрав у ОСОБА_3. чоловічу сумку (барсетку) вартістю 35 грн., в якій знаходились мобільний телефон GT-C3011»вартістю 254 грн., мобільний телефон 1100»вартістю 75 грн., а також грошові кошти у сумі 170 грн., чим завдав матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_3. на загальну суму 534 грн., після чого з місця події зник та розпорядився викраденим майном за власним розсудом.
Дії ОСОБА_2. органом досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно. В цій же редакції ОСОБА_2. було пред'явлене обвинувачення, а також саме в цій редакції прокурором підтримувалося державне обвинувачення у судовому засіданні.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.186 КК України не визнав, натомість визнав свою вину за ч.3 ст.296 КК України.
При цьому пояснив, що 8-го червня 2012 року він отримав у Харкові зарплату і сказав співмешканці, що поїде додому. Половину грошей залишив у Харкові. У нього вдома проживає його хрещений батько ОСОБА_4 з дружиною. Він приїхав додому увечері, близько 6-ї години, побув трішки вдома. Він купив у дружини хрещеного телефон, а половину грошей, що залишилися поклав у рюкзак, а половину взяв із собою в кафе.
З хрещеним вони випили та десь о годині 10 вечора вони попрямували до кафе «Мрія». Там купили і випили пиво. Потім він зустрів ОСОБА_5, а хрещений з кимось поїхав. ОСОБА_5 стояв біля машини. Він підійшов до ОСОБА_5, вони знайомі, разом відбували покарання. ОСОБА_5 попросив у нього сигарети, і він йому дав покурити. Він часто пригощав раніше ОСОБА_5 пивом і купує йому сигарети. Він запропонував ОСОБА_5 поїхати на нічний заклад, який знаходиться на «лагерях», на «Нептун». ОСОБА_5 погодився і їм треба було взяти таксі. Біля «Мрії»таксі не було, а на дорозі, навпроти прокуратури стояла машина. ОСОБА_5 сказав, що це його товариш і що він зараз домовиться. Вони попрямували до цієї машини. Коли вони підійшли ОСОБА_2 сів на переднє сидіння, а на задньому знаходився потерпілий ОСОБА_3. Таксист сказав, що він зайнятий і зараз буде везти людину, в цей час ОСОБА_3 вийшов з автомобіля і підійшов до ОСОБА_5. ОСОБА_2. попросив таксиста їх відвезти, але таксист знову відмовив. Тоді він вийшов з автомобіля. ОСОБА_3 так само знаходився в стані алкогольного сп'яніння, і на розі автомобіля він розмовляв з ОСОБА_5. Він підійшов до них, сказав ОСОБА_5, щоб той сідав у таксі, поки воно вільне. У цей момент ОСОБА_3 його образив, попросив видалитися, і він, будучи в стані алкогольного сп'яніння, вдарив ОСОБА_3. Після удару ОСОБА_3 присів або впав, але відразу він не звернув на це уваги. Барсетки ОСОБА_2 у ОСОБА_3 не бачив.
Після цього ОСОБА_2 прийшов до тями і сказав що нікуди не поїде, а піде додому, і попрямував у бік свого будинку. Приблизно через хвилину його наздогнав ОСОБА_5 і покликав за собою за будівлю прокуратури. ОСОБА_5 сказав, що в нього є два телефони і один йому, а другий ОСОБА_2 може забрати собі. ОСОБА_2 подивився і побачив в руках у ОСОБА_5 барсетку. Так як ОСОБА_2 тільки що звільнився, він почав кричати на ОСОБА_5: «Навіщо ти забрав!?», що не треба було цього робити, і почав від нього відходити.
В цей час до ОСОБА_2 підійшов ОСОБА_3 і попросив що б віддали йому барсетку. ОСОБА_2 відповів йому, що у нього нічого нема і пішов додому. Пройшов через кафе «Мрія»і вдома ліг спати.
Через якийсь час приїхали працівники міліції, може в годину або дві ночі, зайшли додому, забрали його і відвезли на ЦРЛ, оглянули, що він п'яний, привезли до райвідділу. Там уже був ОСОБА_3. ОСОБА_2 почали питати де барсетка, на що він відповів, що у нього її немає і вона знаходиться у ОСОБА_5.
Раніше з ОСОБА_3 ОСОБА_2 особисто знайомий не був. Коли ОСОБА_3 знаходився на задньому сидінні в автомобілі барсетку він в нього не бачив. Коли ОСОБА_3 вийшов з автомобіля він також барсетку у нього не бачив. Барсетку він побачив вже за прокуратурою, коли ОСОБА_5 йому почав пропонувати один з телефонів, барсетка перебувала за пазухою в ОСОБА_5, який був одягнений в мастерку. ОСОБА_2 не знає чи наносив ОСОБА_5 удари ОСОБА_3, після того як він вдарив ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_2 злякався, усвідомив, що він зробив і відразу попрямував додому. Удар наніс потерпілому з почуття образи. ОСОБА_5 стояв поруч, а водій, як тільки ОСОБА_2 вийшов з автомобіля, від'їхав.
Що-небудь з барсетки ОСОБА_2 навіть руками не чіпав і не брав, перший раз вміст барсетки побачив у матеріалах справи, коли з нею ознайомлювався. Заховати картку під дах гаража він не зміг би, бо невеликий зростом, а ОСОБА_5 вище нього. Гроші які були вилучені у ОСОБА_2 в сумі 64 гривні, належать йому, це гроші які він брав з Харкова.
У вчиненому побитті потерпілого розкаявся, просив суворо його не наказувати.
Окрім показань підсудного судом були досліджені наступні докази:
- показання допитаного у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3., який пояснив що з 9-го на 10-е червня 2012 р. він їхав з дня народження, з кафе «Титанік», зупинився біля кафе «Мрія»купити сигарет і пиво, зі своєю співмешканкою, часу було близько 11-ти, 12 - ти годин ночі. Він був напідпитку, купив сигарет, пиво, на вході в нічну «Мрію»стояв ОСОБА_2. Він привітався із ОСОБА_2 і сказав тому що поспішає і йому ніколи. ОСОБА_2 сказав, що його всі забули, і що це таке. ОСОБА_3 розвернувся і пішов зі своєю співмешканкою. Вони дійшли до рогу «Мрії», і потім з нею посварилися. ОСОБА_3 повернувся, купив собі ще пляшку пива, пів пляшки випив, а пів пляшки викинув у сміттєвий бачок, розвернувся і пішов. Переходячи перехрестя ОСОБА_3 побачив, що їде таксі. Автомобіль зупинився, він сів на заднє сидіння, і запитав, чи довезе таксі на вул. Куйбишева б. 2-Б, сказав що заплатить скільки треба буде, таксист погодився. Потім ОСОБА_3 побачив, що на передньому сидінні вже хтось сидів. Потім чоловік який сидів спереду вийшов, задня дверка відчинилася, ОСОБА_3 висунув голову і побачив там ОСОБА_2.
ОСОБА_2 ударив його два рази. Перший удар був кулаком, а потім коліном. Коли йому наносили удари, барсетка висіла у нього на шиї, через ліве плече. Після нанесених ударів він присів і заплющив очі та закрив обличчя руками. Потім ОСОБА_3 відчув, як з нього зняли барсетку. Хто саме зняв барсетку він не бачив. Коли він відкрив очі та підняв голову, то побачив, як дві людини забігли за будинок прокуратури. Це були ОСОБА_5 і ОСОБА_2. Автомобіля таксі вже також не було, він поїхав.
У момент нанесення ударів ОСОБА_5 був десь позаду автомобіля, приблизно в метрах 3-5, може менше, ОСОБА_3 точно не пам'ятає. Більше поруч нікого не було.
У тікаючих ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в руках ОСОБА_3 нічого не бачив, тому що вони були вже біля будинку, а він був на розі і ще було темно.
ОСОБА_3 пішов за ними, коли він підійшов до них, то у них також в руках нічого не бачив. ОСОБА_5 був у мастерці. Коли ОСОБА_3 підійшов, в руках у ОСОБА_2 та ОСОБА_5 нічого не було. ОСОБА_3 попросив їх віддати барсетку, на що вони відповіли, що барсетки у них немає і він може йти у міліцію. При цьому ОСОБА_5 став кликати ОСОБА_2 різними видуманими іменами.
Потім ОСОБА_3 зустрів свою співмешканку ОСОБА_6, запитав у неї звідки вона тут, вона йому сказала що таксист сказав їй, що його там б'ють, і вона відразу повернулася. Потім вини разом із ОСОБА_6 пішли в міліцію писати заяву.
У барсетці були гроші купюрами 100 грн., 50 і дрібними купюрами, по одній гривні і по п'ять. Всього було 170 гривень. Також були 2 мобільних телефони і банківські картки.
ОСОБА_3 також пам'ятає, що до нього підходив ОСОБА_5, як тільки він посварився зі своєю дівчиною і кинув барсетку на асфальт і футболку, а сам сів на сходинки. Тоді ОСОБА_5 до нього підійшов і сказав щоб він забирав свою барсетку, футболку і йшов додому. Після цього ОСОБА_3 я забрав барсетку, футболку і пішов до перехрестя і побачив як їхала машина таксі.
ОСОБА_3 чітко бачив, що його бив саме ОСОБА_2. Хто саме забирав барсетку він не бачив, все дуже швидко відбулося.
ОСОБА_3 говорив своїй дівчині ОСОБА_6, що ОСОБА_2 стягнув з нього барсетку, однак насправді він цього не бачив.
Пізніше йому зателефонував ОСОБА_5 і віддав накопичувальну картку. Він сказав, що цю картку палив ОСОБА_2, потім викинув, а ОСОБА_5 її забрав. ОСОБА_3 попросив показати місце де він її знайшов. Вони сіли з ним в машину, поїхали за «Мрію», там є гараж біля будинку, і ОСОБА_5 показав, де з-під даху витягнув цю картку. ОСОБА_3 наступного дня пішов в міліцію і віддав картку.
- показання допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_5., який пояснив, що 25 листопада 2011 року він потрапив у ДТП і на даний момент він лежить у лікарні, і погано себе почуває. Внаслідок ДТП у нього порушена робота мозку, він відчуває себе неадекватно і майже нічого не пам'ятає. Не може навіть зрозуміти зміст роз'яснених йому судом прав свідка.
По даній справі він нічого не пам'ятає, не пам'ятає навіть що було вчора та позавчора. Він навіть свою маму через раз впізнає. Він не пам'ятає, які з ним проводилися у цій справі слідчі дії. Не пам'ятає що тоді говорив. Збрехати слідству не міг.
- оголошені у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_5., які він давав під час досудового слідства. Так, свідок пояснив, що 9 червня 2012р. близько 23.30 години він пішов до цілодобового магазину «Мрія», розташованого поблизу перетину вул.Куйбишева і Жовтневої в м. Балаклія, де знаходився наступні кілька годин. Близько 23.45 годин до ОСОБА_5. підійшов ОСОБА_2., який знаходився у стані алкогольного сп'яніння, з яким вони стали спілкуватися. Близько 00.15 годин вже 10 червня 2012р. ОСОБА_2. знаходився біля входу в цілодобовий магазин «Мрія»і в цей же час до даного магазину підійшов якийсь хлопець з жінкою. Коли ці хлопець з жінкою підійшли до магазину, ОСОБА_2. сказав цьому хлопцю «Здорово». Хлопець привітався і ОСОБА_2. запитав «Ти знаєш мене?». Хлопець сказав, що десь бачив. На це ОСОБА_2. підвищеним тоном сказав цьому хлопцю «Ти що мене не пам'ятаєш?». Почувши це жінка, що стояла поруч із цим хлопцем забрала його і вони зайшли в приміщення магазину «Мрія»на кілька хвилин. ОСОБА_2. в цей час також перебував біля даного магазину і з кимось спілкувався. Потім вищевказані хлопець і жінка вийшли з магазину і попрямували в бік перехрестя вищевказаних вулиць.
Коли цей хлопець з жінкою дійшли до рогу магазину «Мрія»і знаходилися поблизу банкомату, то між ними відбулася сварка, в ході якої хлопець кинув на землю одягнену на ньому барсетку. Тривала їхня сварка не більше 5 хвилин. Як ОСОБА_5. здалося, всі присутні у даного цілодобового магазину стали спостерігати за сваркою. Також по закінченню вищевказаного часу жінка одна попрямувала у бік житлового будинку, по вул.Куйбишева, 2А, а хлопець сів на сходинки магазину «Мрія»і залишався там ще кілька хвилин.
У цей час ОСОБА_5. від якихось хлопців почув слова типу «п'яний», «барсетка», «можна відпрацювати»і т.п. Почувши дані уривки фраз ОСОБА_5. вирішив підійти до цього хлопця і сказати йому щоб він ішов, тому що хтось його може побити. Підійшовши до даного хлопця, ОСОБА_5. сказав йому щоб він піднімав свою барсетку і йшов додому. Почувши це хлопець забрав свою барсетку і також попрямував у бік житлового будинку по вул.Куйбишева, 2А.
Після цього ОСОБА_5. повернувся до магазину «Мрія»і сказав ОСОБА_2. «Твій друг попрямував додому». Сказав ОСОБА_5. так, тому що коли той хлопець сварився з жінкою, ОСОБА_5. жартома сказав ОСОБА_2., що вони сваряться через ОСОБА_2., тому що хлопець замість того щоб приділити увагу дівчині приділяв її ОСОБА_2. Протягом наступних кількох хвилин, тобто після того як ОСОБА_5. сказав ОСОБА_2. що його друг пішов, останній стояв і спілкувався зі своїми товаришами.
Потім ОСОБА_2. підійшов до ОСОБА_5. і сказав «Побігли». ОСОБА_5. запитав «Куди?», на що ОСОБА_2. тільки відповів «Побігли швидше». Знаючи, що ОСОБА_2. будучи п'яний стає агресивним, ОСОБА_5. вирішив побігти за ним, щоб подивитися що ОСОБА_2. хоче зробити і зупинити його, якщо він буде «заходити за межі». Побачивши що ОСОБА_5. розвернувся, ОСОБА_2. також швидко побіг у бік житлового будинку, по вул.Куйбишева, 2А. ОСОБА_5., тому що його стан здоров'я не дозволяє швидко бігати, швидким кроком попрямував за ОСОБА_2.
Коли ОСОБА_2, пробіг перехрестя вищевказаних вулиць і знаходився поблизу будівлі прокуратури, то ОСОБА_5. побачив що поблизу житлового будинку по вул.Жовтнева, 13 на дорозі стоїть автомобіль «ВАЗ»білого кольору. За часом було це близько 00.25 годин 10 червня 2012р. Також ОСОБА_5. побачив, що у цього автомобіля відкриті задні двері. Побачивши це ОСОБА_5. призупинився на відстані близько 10 метрів від цього автомобіля щоб віддихатися і опустив голову.
Через кілька секунд ОСОБА_5. знову підняв голову і побачив що хлопець, який раніше сварився зі своєю жінкою сидить на асфальті. У цей момент вищевказаний автомобіль став від'їжджати від цього місця і поїхав далі по вул.Куйбишева. Коли цей сидячий хлопець підводився, ОСОБА_2. вдарив його коліном в область голови і цей хлопець сів «на сідницю». Також в цей час ОСОБА_5. крикнув ОСОБА_2. «Хорош!», тому як побачив, що ОСОБА_2 схилився над цим хлопцем і подумав, що він хоче ще його побити.
У цей же момент ОСОБА_2. побіг далі по вул.Куйбишева і завернув за будинок, по вул.Жовтнева, 13. Побачивши це ОСОБА_5. вирішив швидким кроком піти за ОСОБА_2., щоб з'ясувати що сталося. Хлопець в цей час стояв на дорозі і щось кричав з приводу барсетки. Також почувши це ОСОБА_5. здивувався, тому що думав що ОСОБА_2. цього хлопця тільки побив.
Зайшовши у двір вищевказаного житлового будинку № 13, ОСОБА_5. побачив, сидячого на лавці у дворі житлового будинку по вул.Жовтнева, 15 ОСОБА_2., який щось крутив у руках. Підійшовши до ОСОБА_2. ближче ОСОБА_5. побачив у нього в руках барсетку, з якої ОСОБА_2. витягнув і передав ОСОБА_5. два мобільні телефони »та ». Також передавши ці телефони ОСОБА_2. сказав «На, вимкни їх». Коли останній передавав ОСОБА_5. мобільні телефони, то в них вже були відсутні АКБ. Зробивши це ОСОБА_2., став далі роздивлятися барсетку і витяг звідти 13 гривень, після чого передав ОСОБА_5. також і вищезгадану барсетку, сказавши при цьому щоб він її заховав.
ОСОБА_5. відкрив баретку і виявив в ній зв'язку ключів, після чого поклав у неї вищезгадані мобільні телефони і сховав її під дерево, яке росте в даному дворі. Побачивши це ОСОБА_2. став кричати на ОСОБА_5., що він погано сховав барсетку.
У цей час ОСОБА_5. побачив хлопця, якому ОСОБА_2. завдав удару і спробував перевести їх тему розмови. Пройшовши в даний двір, цей хлопець відразу ж підійшов до ОСОБА_2. і став просити його повернути барсетку, але ОСОБА_2. відповів «Ти помилився», після чого ОСОБА_5. і ОСОБА_2. знову попрямували до магазину «Мрія». Коли ОСОБА_2. пройшов трохи вперед, ОСОБА_5. тихо сказав цьому хлопцю щоб він прямував до Балаклійського РВ. Коли ОСОБА_2. з ОСОБА_5. підійшли до магазину «Мрія», то останній взяв собі каву, а вийшовши з магазину побачив, що ОСОБА_2. поруч вже немає. Після цього ОСОБА_5. знову попрямував у двір будинку № 15, щоб переховати вищевказану барстеку і зв'язавшись із співробітниками міліції видати їм барсетку, а також пояснити всі вищевказані обставини події. Близько 03.30 годин ОСОБА_5. зв'язався зі співробітниками міліції і пояснив їм обставини вищевказаних подій, а також показав де знаходиться перехована ним барсетка зі всім її вмістом. Також ОСОБА_5. пояснив, що перед тим як переховати вищевказану барсетку, він взявши її попрямував до лавочки, на якій сидів ОСОБА_2., де і виявив дві АКБ і кришки від їх відсіків, які він одразу ж вставив в викрадені ОСОБА_2. мобільні телефони, а після цього переховав барсетку.
ОСОБА_5. хотів сказати оперативним працівникам міліції, що барсетку він знайшов. Він не хотів розповідати про дійсні обставини того, що сталося тому що йому достовірно не відомо звідки та барсетка з'явилася у ОСОБА_2. /а.с.25-26, 84-85/.
- показання допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_6., яка пояснила, що на день народження двоюрідної сестри ОСОБА_3, вони із ОСОБА_3 були в кафе «Титанік». Потім приїхали на таксі до нічного магазину і вийшли щоб купити цигарок. Там стояла біла машина, біля неї дві молодих людини, у тому числі ОСОБА_2.
ОСОБА_6 стала ОСОБА_3 забирати додому і в результаті цього вони посварилися і вона пішла додому сама.
Коли вона дійшла до магазину «Манго», до неї під'їхала машина і водій сказав що там б'ють її чоловіка. Вона сіла в машину, повернулася назад і дізналася що сталося. Вони почали шукати барсетку, думали, що її викинули, але нічого не знайшовши потім пішли в міліцію.
ОСОБА_3 їй розповів, що він сів у машину і хотів її наздогнати. Його з машини витягли, один витягав, інший почав бити, стягнули з нього барсетку і втекли, сказав, що це все швидко сталося. Вона сказала що треба йти в міліцію і писати заяву, в барсетці був телефон, картки, ключі від квартири, гроші.
ОСОБА_3 сказав їй, що «ОСОБА_2», тобто ОСОБА_2., бив його і стягнув з нього барсетку. Пізніше ОСОБА_5 приносив обпалену картку ОСОБА_3. Де ОСОБА_5 її взяв не відомо, говорив, що вставляв в банкомат його картку щоб заблокувати і нікому вона не дісталася. ОСОБА_5 приніс картку приблизно через тиждень і вони відразу віднесли її в міліцію.
Як все сталося ОСОБА_6. розповідав ОСОБА_3, а саме що його витягли, побили, стягнули барсетку. Вона зрозуміла так, що дві людини його били. Сама особисто вона події не бачила.
- показання допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_7., який пояснив, що коли це відбулося він не пам'ятає, пам'ятає, що влітку, близько 12-ти годин ночі він під'їхав до нічного магазину «Мрія»випити кави. Вийшов з машини він побачив ОСОБА_5, підійшов до нього, почав з ним спілкуватися. Хвилин через 5-10 до них підійшов ОСОБА_2, він привітався і почав спілкуватися з ОСОБА_5. В ході розмови ОСОБА_5 сказав ОСОБА_7., що це його добрий знайомий, поганяло «ОСОБА_2». Вони стояли спілкувалися і ОСОБА_7. запропонував ОСОБА_5 поїхати до кафе «Нептун». ОСОБА_2 сказав що поїде з ними, а ОСОБА_7 йому відмовив, так як не знає його і тим більше той був напідпитку. ОСОБА_5 теж сказав що не поїде і тоді ОСОБА_7 сказав що поїде додому.
Він переїхав світлофор в напрямку селища. Біля прокуратури, стояв посеред дороги ОСОБА_3 і копирсався у себе в сумочці. ОСОБА_7 зупинився метрів за 10 від нього і світив на нього фарами, щоб той не потрапив під машину. ОСОБА_3 підійшов і сів у машину. ОСОБА_7 йому сказав, що це не таксі. В цей час відчинилися двері, ОСОБА_2 витягнув ОСОБА_3 з машини, а ОСОБА_7 поїхав далі. Потім він розвернувся подивитися що ж там сталося, але там уже нікого не було. Потім по дорозі він побачив подругу ОСОБА_3, він зупинився і їй сказав що у її хлопця проблеми. Вона попросила щоб ОСОБА_7 її туди відвіз, на що він погодився і вони повернулися. Вона побачила свого хлопця, попросила щоб ОСОБА_7 зупинив машину. Він зупинився, вона вийшла і ОСОБА_7 поїхав додому.
Як потерпілому наносилися удари ОСОБА_7 не бачив.
- показання допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_8., який пояснив, що на початку червня місяця, у 10-тих числах, він виконував обов'язки начальника карного розшуку. На телефон чергового надійшло повідомлення про те що на перехресті вулиць Куйбишева і Жовтневої був здійснений грабіж, прийшов чоловік із заявою в РВ. Поспілкувавшись з потерпілим ОСОБА_3, стало відомо, що громадянин ОСОБА_2 наніс йому тілесні ушкодження та заволодів його речами, барсеткою з телефонами та картками. Відразу було прийняте рішення про затримання громадянина ОСОБА_2. В процесі розгляду було встановлено, що в безпосередній близькості знаходився ОСОБА_5.
Коли проходило з'ясування, ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_5 і з'ясував де він. ОСОБА_5 підійшов до РВ. ОСОБА_8 запитав у нього що той знає по даному факту. ОСОБА_5 розповів, що вони перебували в нічному магазині «Мрія»де разом з ОСОБА_2 вживали спиртні напої. Біля даного нічного магазину ОСОБА_2 зав'язав конфлікт з ОСОБА_3 і в процесі цього, коли ОСОБА_3 сів у машину виїхати, між ним і ОСОБА_2 стався конфлікт у результаті чого ОСОБА_2 завдав ОСОБА_3 кілька ударів і заволодів барсеткою, а в пізніше ОСОБА_2 передав барсетку ОСОБА_5 і він її заховав. Вранці вже ОСОБА_5 показав те місце, барсетка була вилучена. Які в ній були речі точно вже не пам'ятає.
- показання допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_9., яка пояснила, що вона із ОСОБА_2 проживала разом в м.Харків. ОСОБА_2 працював на кузні, в п'ятницю він отримав зарплату 1000 гривень і в зв'язку з тим що сестра ОСОБА_2 повинна була вийти із заключення, він хотів дуже її побачити і поїхав в Балаклію. Йому сказали, що вона повинна була вийти 5-го числа, він допрацював робочий тиждень і поїхав в суботу туди. А на наступний день їй подзвонили і сказали, що його затримали. Слідчий ОСОБА_10, точно прізвище вона не пам'ятає просив адресу місця роботи ОСОБА_2. Вона знала цю адресу, з'їздила туди, і її вразило те, що начальник відмовився підтвердити те, що дійсно ОСОБА_2 працював у нього півтора місяці. Його злякало те, що все це дійде до податкової, так як ОСОБА_2 працював не офіційно та його підприємство прикриють, але він сказав, що якщо слідчий приїде до нього в усній він формі скаже, але письмово підтверджувати нічого не буде. ОСОБА_2 звали на роботу, говорили що він хороший працівник і їм такі люди потрібні. Жили вони з ним у гуртожитку.
Коли ОСОБА_2 поїхав у м. Балаклія, у нього були з собою гроші, він отримав зарплату 1000 гривень, з яких 200 гривень дав ОСОБА_9 на взуття і 350 залишив удома, всі інші гроші він узяв з собою, щоб не йти до сестри з порожніми руками. Якими купюрами в нього були гроші ОСОБА_9 не знає, може лише сказати які купюри були вдома. ОСОБА_2 купив телефон та кепку собі в Балаклії. ОСОБА_2 їй дзвонив і розповідав про це, ці речі зараз у неї.
- оголошені у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_4., які він давав під час досудового слідства. Так, свідок пояснив, що 9 червня 2012р. близько 18.00 години додому до нього по АДРЕСА_3 приїхав ОСОБА_2. Близько 19.00 години ОСОБА_4. і ОСОБА_2. пішли в цілодобовий магазин «Мрія», розташований поблизу перехрестя вулиць Куйбишева і Жовтневої. В даному магазині вони пробули приблизно до 20.00 годин, так як близько 20.00 години до ОСОБА_4. подзвонив друг з м.Дніпропетровськ - ОСОБА_11. і запропонував зустрітися з ним. На дану пропозицію ОСОБА_4. погодився і через кілька хвилин ОСОБА_11. під'їхав за ним до вищевказаного цілодобового магазину на своєму автомобілі, після чого вони вдвох поїхали. Також це бачив і ОСОБА_2., який залишився сам біля вищевказаного магазину. Також ОСОБА_4. пояснив що після того, як вони з ОСОБА_2. попрощалися біля магазину «Мрія», він його більше не бачив, а приїхавши додому з ранку дізнався що ОСОБА_2. відвезли в міліцію. Також за спільне проведення часу ОСОБА_4. і ОСОБА_2. вживали пиво і трохи коньяку /а.с.32/.
- оголошені у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_12., які він давав під час досудового слідства. Так, свідок пояснив, що на АДРЕСА_4 у нього знаходиться майстерня художнього кування, директором якої він і є. Виплата заробітної плати, премій і т.п. проводиться тільки через нього і тільки з офіційно працевлаштованими у нього особами на підставі укладених договорів. Також ОСОБА_12. пояснив, що у нього в майстерні не був якимось чином працевлаштований ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. і ОСОБА_12. з ним не знайомий /а.с.36/.
- показання допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_13., яка пояснила, що у той день, коли ОСОБА_2 заарештували, він знаходився зі нею та її чоловіком ОСОБА_4. Коли ОСОБА_2 приїхав, він купив у ОСОБА_13 телефон, ОСОБА_2 був з грошима. ОСОБА_2 приїхав з Харкова, з роботи додому, вони посиділи вдома, поговорили, поспілкувалися і він потім з ОСОБА_4 пішли пройтися на вулицю, а вона залишилася вдома. Через деякий час вона під'їхала на скутері до них і сиділи відпочивали разом. Потім вона поїхала додому, а вони ще залишалися. Через 15 хвилин або пів години вона подзвонила чоловіку, запитала, чи збираються вони додому, він їй відповів, що зараз вже будуть йти, а ОСОБА_2 вже пішов додому. Вона лягла з дитиною спати. ОСОБА_2 зайшов додому хвилин через 30 після того її дзвінка, закрив двері і ліг теж спати. Після його приходу, хвилин через 15-20 прийшла міліція, почали питати де знаходиться ОСОБА_2. Вона їм відповіла що він спить і впустила перевірити дійсно чи це він. Вони пройшли з ліхтариками, бо вона попросила їх світло не включати, бо спала дитина. Вони посвітили на ОСОБА_2 і сказали, що б ОСОБА_13 включила світло. Вона включила, вони почали його будити, але ОСОБА_2 був напідпитку і не прокидався, вони одягли на нього наручники в сонному вигляді, запитали з чим він прийшов додому, забрали його кепку і повели.
ОСОБА_13. пояснила, що ОСОБА_2 за телефон дав їй 200 гривень однією купюрою і з собою він брав дрібні гроші, були у нього 50, 20, 10 гривень і всього у нього було десь 150 гривень. ОСОБА_2 купив у неї телефон в той же день коли приїхав. Купив телефон в обід, а з чоловіком він пішов гуляти ввечері. Він при ній з рюкзака діставав гроші і вона бачила скільки у нього було. Додому він повернувся вночі, вона точно не пам'ятає, бо була сонна і не вставала, так як спала з дитиною. А перед цим вона дзвонила чоловіку і питала у скільки вони будуть йти додому. Чоловік їй сказав, що він з другом ще поїхав гуляти, а ОСОБА_2 пішов додому.
- протокол огляду місця події від 10.06.2012р. згідно з яким було оглянуто місце вчинення злочину /а.с.5-6/.
- протокол огляду місця події від 10.06.2012р. згідно з яким на дереві, поблизу житлового будинку, розташованого по вул.Жовтнева, 8 в м. Балаклія, за участю ОСОБА_5., була вилучена барсетка, 2 мобільних телефони GT-C3011»і 1100», а також зв'язка ключів /а.с.7-9/.
- протокол огляду місця події від 10.06.2012р. згідно з яким у ОСОБА_2. в приміщенні Балаклійського РВ ГУМВС України в Харківській області, розташованому по вул.Жовтнева, 33 в м. Балаклія були вилучені грошові кошти в сумі 64 грн. /а.с.10-11/.
- протокол медичного огляду від 10.06.2012р., згідно з яким ОСОБА_2. знаходився у стані алкогольного сп'яніння /а.с.18/.
- протокол медичного огляду від 10.06.2012р., згідно з яким ОСОБА_3 знаходився у стані алкогольного сп'яніння /а.с.19/.
- протокол виїмки від 13.06.2012р., згідно з яким у ОСОБА_3. було вилучено банківську електронну картку №1201000174603477 /а.с.45/.
- протокол відтворенням обстановки і обставин події від 13.07.2012р., в ході якої потерпілий ОСОБА_3 розповів і показав: коли, де і яким чином відносно нього було скоєно злочин. У тому числі показав як саме він закривав обличчя руками, коли ОСОБА_2. наносив йому удари /а.с.50-59/.
- протокол очної ставки між потерпілим ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_2. в ході якої: ОСОБА_3 наполягав на тому, що саме ОСОБА_2. наносив йому удари, а про інші обставини вказував, що точно не пам'ятає, оскільки був у стані алкогольного сп'яніння. Хто зняв з нього барсетку він не бачив, оскільки обличчя він закривав руками /а.с.82-83/.
- протокол відтворенням обстановки і обставин події від 12.07.2012р. в ході якого обвинувачений ОСОБА_2. розповів і показав: коли, де, яким чином і за яких обставин він завдав ОСОБА_3. тілесні ушкодження /а.с.87-96/.
- висновок експерта № 2603 від 20.06.2012р., згідно з яким станом на 10.06.2012р. вартість чоловічої сумки складала 35 грн., мобільного телефону amsung GT-C3011»- 254 грн., мобільного телефону 1100»- 75 грн. /а.с.122-126/.
- висновок судово-медичної експертизи № 422-БЛ/12 від 18.07.2012р., згідно з якою у ОСОБА_3. виявлене наступне тілесне ушкодження: синець в лівій окологлазнічной області, який відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вищевказане тілесне ушкодження у ОСОБА_3. можливо могло утворитися в строк і при обставинах зазначених у протоколах відтворення обстановки та обставин події від 12.07.2012р. за участю ОСОБА_2. і з його участю від 13.07.2012р., а також при обставинах зазначених в протоколі допиту ОСОБА_5. Вищевказане тілесне ушкодження у ОСОБА_3. не могло утворитися при мимовільному його падінні з висоти власного зросту /а.с.133-134/.
Інших доказів учасниками судового розгляду суду надано не було.
Правом звернутись до суду з клопотаннями про направлення справи на додаткове розслідування або про призначення судового доручення учасники судового розгляду не скористалися.
Правом змінити пред'явлене обвинувачення прокурор не скористався.
За таких обставин, у відповідності до ст.275 КПК України суд діє в межах пред'явленого обвинувачення.
Згідно зі ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до ст.64 КПК України, при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; 3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; 4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.
Згідно зі ст.65 КПК України, доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами.
Ураховуючи викладене та оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази з метою правильної кваліфікації злочинних дій підсудного, суд виходить із наступного.
Під грабежем розуміються умисні дії, які полягають у відкритому викраденні чужого майна, тобто вилученні його в присутності власника або інших осіб, які усвідомлюють те, що саме вчиняється. При цьому грабіжник також усвідомлює, що його дії по викраденню майна помічені іншими особами, але ігнорує це. Грабіж вважається закінченим з моменту вилучення майна і отримання можливості розпорядитися ним.
Родовим об'єктом грабежу є суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом, як частина економічних відносин, як основа економічної системи держави. Основним безпосереднім об'єктом є відносини власності конкретної особи потерпілого.
Суб'єктивна сторона грабежу характеризується прямим умислом, корисливим мотивом і метою: особа усвідомлює, що вона відкрито посягає на чужу власність, не маючи права на неї, передбачає завдання матеріальної шкоди власнику і бажає настання цього наслідку, маючи на меті незаконне збагачення. Мотив корисливий -прагнення одержати матеріальну вигоду для себе або інших осіб, спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна.
ОСОБА_2. обвинувачуються органом досудового слідства у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений повторно.
Такий грабіж має додатковий безпосередній об'єкт -свободу і тілесну недоторканість особи.
Насильство при такому грабежі як правило застосовується з метою вилучити майно, а тому передує вилученню.
Таким чином до предмету доказування зокрема входить наявність попередньої мети заволодіння майном потерпілого, факту відкритого вилучення майна обвинуваченим у потерпілого, а також мети заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень.
Проте доказів на підтвердження наявності вказаних обставин, які мають ключове значення для справи суду не надано.
Всіма доказами зібраними по справі та безпосередньо дослідженими судом у відкритому судовому засіданні доведено лише факт побиття ОСОБА_2. потерпілого ОСОБА_3., в результаті чого останньому були спричинені тілесні ушкодження, що визнається у тому числі самим підсудним та потерпілим, та підтверджується показаннями свідка ОСОБА_7., який був очевидцем тієї події.
Об'єктивних доказів того, що саме ОСОБА_2. відкрито вилучив у потерпілого чоловічу сумку вартістю 35 грн., в якій знаходились мобільний телефон GT-C3011»вартістю 254 грн., мобільний телефон a 1100»вартістю 75 грн., а також грошові кошти у сумі 170 грн. - суду не надано. Не бачив цього ні потерпілий, ані свідок, який був очевидцем. Потерпілий лише припускає, що вказане майно було в нього забране ОСОБА_2., оскільки він його бив. Коли ОСОБА_2. почав його бити, потерпілий заплющив очі та закрив обличчя руками. Він пам'ятає, що поруч із ОСОБА_2 стояв ОСОБА_5, але на якій відстані той знаходився точно сказати не може, можливо 5-3 метрів, а можливо ближче. Він лише відчув коли барсетку хтось зняв. В момент вилучення барсетки очі потерпілого були заплющені, а обличчя було закрите руками, і коли він відкрив очі, то побачив як ОСОБА_2. та ОСОБА_5 забігають за ріг будинку. Своєї барсетки в руках ні ОСОБА_2, ані ОСОБА_5 потерпілий не бачив. Це зокрема підтверджується протоколом відтворенням обстановки і обставин події від 13.07.2012р. за участю ОСОБА_3. /а.с.50-59/, протоколом відтворенням обстановки і обставин події від 13.07.2012р. за участю ОСОБА_3. та ОСОБА_2. /а.с.82-83/.
Речей належних потерпілому у ОСОБА_2. вилучено не було. Доказів наявності на речових доказах відбитків пальців ОСОБА_2. судом не вбачається.
Факт вилучення у ОСОБА_2. грошей у сумі 64 грн., оцінюється судом критично, оскільки дана сума не є тотожною тим коштам 170 грн., про які вказує потерпілий. Органом досудового слідства не встановлено та не надано суду доказів того, що у ОСОБА_2. до моменту вчинення події, що розглядається, взагалі не було власних коштів. Не встановлено зокрема за рахунок яких коштів ОСОБА_2. того дня купував для себе спиртні напої.
Показання свідка ОСОБА_12. про те, що він не знає ОСОБА_2. і той у нього не працював на кузні у м.Харкові, не можуть бути беззаперечним доказом того, що вилучені у ОСОБА_2. гроші у сумі 64 грн. не належать йому. Тим більше, що наявність у ОСОБА_2. грошей свідчать показання свідків ОСОБА_13. та ОСОБА_9.
За таких обставин, обґрунтовані сумніви з приводу того, що у ОСОБА_2. могли бути власні кошти, а вилучені у нього кошти у сумі 64 грн. є частиною викраденого у потерпілого ОСОБА_3. майна -тлумачаться судом на користь підсудного.
Показання ОСОБА_5. є досить суперечливими однак згідно з наданими ним показань на досудовому слідстві, які були оголошені у судовому засіданні, ОСОБА_5 особисто не бачив як ОСОБА_2 відбирав барсетку у ОСОБА_3 та йому достовірно не відомо звідки та барсетка з'явилася у ОСОБА_2. /а.с.25-26, 84-85/.
Суд враховує, що певна суперечливість у показаннях ОСОБА_5 може зокрема пояснюватись його хворобливим станом внаслідок отримання травми голови під час дорожньо-транспортної пригоди у яку він потрапив раніше у листопаді 2011 року.
За таких обставин, суд критично відноситься до показань ОСОБА_5., а всі сумніви у достовірності його показань тлумачаться судом на користь підсудного.
Разом із тим показання ОСОБА_2., які вказують на злочинність дій ОСОБА_5., суд розцінює, як спосіб захисту, позаяк вони не підтверджуються іншими доказами по справі.
Суд враховує, що в обвинувальному висновку органом досудового слідства наведено обґрунтування наявності у ОСОБА_2 умислу на вчинення грабежу, а саме:
- локалізація, кількість і спосіб нанесення тілесних ушкоджень потерпілому;
- попередня поведінка перед цим самого потерпілого ОСОБА_3. (сварка у магазина зі своєю дівчиною, якою він звернув на себе увагу, а також перебування його в стані алкогольного сп'яніння) та обвинуваченого ОСОБА_2. (надмірне вживання спиртних напоїв і внаслідок цього зухвала поведінка);
- показання потерпілого про те, що ОСОБА_2. скоїв грабіж його барсетки разом з майном, яке в ній перебувало, про що він відразу ж повідомив в міліцію;
- показання свідків ОСОБА_6. і ОСОБА_7., які бачили у потерпілого вищевказану барсетку.
Однак вказані висновки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. Більше того, вони спростовуються фактичними обставинами справи та тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Так, локалізація, кількість і спосіб нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, попередня поведінка самого потерпілого ОСОБА_3., факт перебування ОСОБА_2. у стані алкогольного сп'яніння та показання свідків ОСОБА_6. і ОСОБА_7., які бачили у потерпілого вищевказану барсетку -як кожне окремо, так і в сукупності, самі по собі не свідчать про наявність корисного мотиву та умислу у ОСОБА_2 вчинити грабіж.
А показання потерпілого про те, що ОСОБА_2. скоїв грабіж його барсетки разом з майном, яке в ній перебувало, спростовуються показаннями самого потерпілого, які він дав у судовому засіданні, а також просив суд засудити ОСОБА_2 за хуліганство.
Таким чином суд визнає доведеним, що ОСОБА_2. 10.06.2012р. близько 00-25 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу багатоквартирного жилого будинку по АДРЕСА_2, діючи безпричинно, умисно і протиправно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось в прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, протиставити себе іншим громадянам, діючи із особливою зухвалістю, що виразилась у нанесенні потерпілому ОСОБА_3. двух ударів кулаком руки і коліна в область голови, від чого останньому було спричинено кровоотік в лівій біляглазничній області, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Оцінюючи дії ОСОБА_2., які вочевидь є незаконними та містять склад злочину, суд звертає увагу на диспозицію ст.296 КК України, у відповідності до якої під хуліганством розуміються умисні дії, які полягають у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2. слід перекваліфікувати з ч.2 ст.186 КК України на ч.3 ст.296 КК України, а саме: грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, що вчинене особою, раніше судимою за хуліганство. При цьому суд враховує, що складом злочину передбаченого ст.296 КК України охоплюється спричинення потерпілому легких тілесних ушкоджень.
Згідно зі ст. 65 КК України, призначаючи покарання, у межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
У відповідності до ст.12 КК України, злочин вчинений підсудним є злочином середньої тяжкості.
Вивченням особи ОСОБА_2. встановлено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у сел. Сівашське Новотроїцького району Херсонської області, українець, громадянин України, освіта середня, офіційно не працює, не одружений, до затримання мешкав за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, на обліку в КВІ не перебуває, алкогольної залежності не має, лікування не потребує, раніше неодноразово судимий 01.07.2004р. Балаклійським районним судом Харківської області за ч.2 ст.296 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України з іспитовим строком 2 роки, 01.04.2005 р. Балаклійським районним судом Харківської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.296, ч.1 ст.162, ч.1 ст.122 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково за постановою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07.09.2006р., невідбута частина покарання 11 місяців, потім судимий 08.08.2008 р. Балаклійським районним судом Харківської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково за постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.02.2012р., невідбута частина покарання 2 місяця 10 днів (а.с.97-118).
Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Ураховуючи, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд приходить до висновку про необхідність призначити підсудному ОСОБА_2. покарання у межах санкції статті у виді позбавлення волі строком на два роки шість місяців.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Питання про судові витрати (а.с.127) суд вирішує у порядку ст. 93 КПК України.
Питання про речові докази (а.с.12, 46, 129) суд вирішує у порядку ст. 81 КПК України.
Підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає (а.с.68).
Керуючись п.11 розділу ХІ КПК України від 13.04.2012р., ст. ст. 81, 93, 321-343 КПК України від 28.12.1960р. (в редакції станом на 19.11.2012р.), суд -
постановив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки шість місяців.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2. обчислювати з моменту взяття під варту.
Запобіжний захід (тримання під вартою) ОСОБА_2. до набрання вироком законної сили -залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні внутрішніх справ України в Харківській області судові витрати у розмірі 953,72 грн.
Питання про речові докази вирішити наступним чином:
- зв'язку з 3-х ключів та брелок, мобільний телефон GT-C3011», мобільний телефон 1100», сумку чоловічу, які передані потерпілому ОСОБА_3. -вважати повернутими законному володільцю;
- банківську картку (а.с.47) -зберігати разом із кримінальною справою.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляції до Апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення в порядку передбаченому КПК України від 28.12.1960р. (в редакції станом на 19.11.2012р.).
Головуючий - суддя: