Провадження № 22-ц/2090/6460/2012 р.
Справа № 2033/3750/2012 Головуючий 1 інстанції: Бондарева І.В.
Категорія: договірні Доповідач: Коростійова В.І.
16 жовтня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Коростійової В.І.,
суддів: - Ізмайлової Г.Н., Івах А.П.,
за участю секретаря - Чабан А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 7 серпня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
11 травня 2012 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»звернулося до суду із вказаним позовом, який остаточно уточнило 31 липня 2012 року.
В обґрунтування позову посилалось на те, що 16 квітня 2008 року відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»(нині - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») уклало з ОСОБА_3 договір про відкриття відновлюваної кредитної лінії НОМЕР_1, згідно якого надало ОСОБА_3 кредит у сумі 15000 грн. строком до 3 квітня 2010 року зі сплатою 21% річних.
ОСОБА_3 належним чином умови договору не виконував, допустив заборгованість за кредитом у сумі 217371,33 грн., з яких:
- заборгованість за кредитом -73166,61 грн.;
- пеня за прострочення кредиту та процентів -144204,72 грн.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 7 серпня 2012 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»заборгованість за кредитним договором у сумі 73166, 61 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 731,66 грн.
ПАТ подало апеляційну скаргу. Просе рішення суду у частині відмови у позові про стягнення пені у сумі 144204,72 грн. скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на його користь пеню у сумі 144204,72 грн.
При цьому посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.
ОСОБА_3 рішення суду не оскаржив, письмових заперечень на апеляційну скаргу не подав.
Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України -у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відмовляючи ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у позові про стягнення пені за прострочення виконання кредитного зобов'язання у сумі 144204,72 грн., суд першої інстанції виходив із того, що за цими вимогами сплинув встановлений законом строк позовної давності, про що відповідачем зроблена відповідна заява.
Судова колегія з таким висновком погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема -сплата неустойки.
Згідно п. 6.1 кредитного договору за прострочення строку погашення кредиту та процентів за користування ним, боржнику нараховується пеня у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочки.
31 липня 2012 року позивач уточнив свої позовні вимоги і просив стягнути з ОСОБА_3 пеню за прострочення виконання кредитного зобов'язання за період з 26 квітня 2010 року по 26 квітня 2011 року у сумі 144204,72 грн. (а.с. 36-39).
Судом встановлено і підтверджено наявними у справі доказами, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення виконання кредитного зобов'язання 11 травня 2012 року (а.с.2).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.258, ч.1 ст.254 ЦК України строк позовної давності за вказаними вимогами сплинув 27 квітня 2012 року.
З позовом до суду ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»звернулося 11 травня 2012 року, з пропуском строку позовної давності.
За приписами ч.ч. 3,4,5 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Матеріали справи свідчать, що представник відповідача до винесення судом рішення заявив про необхідність застосування строку позовної давності.
Натомість позивач клопотання про поновлення строку позовної давності не заявляв.
З огляду на це, суд першої інстанції підставно відмовив ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у позові про стягнення пені за прострочення виконання кредитного зобов'язання за сплином строку позовної давності.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що строк позовної давності за основним зобов'язанням не сплинув, а отже не сплинув і строк позовної давності щодо пені за період з 26 квітня 2010 року по 26 квітня 2011 року -безпідставні, оскільки до вимог про стягнення пені встановлено річний строк позовної давності (п.1 ч.2 ст.258 ЦК України).
Про порушення свого права позивачу було відомо, оскільки він нараховував пеню за прострочення виконання ОСОБА_3 кредитного зобов'язання.
Безпідставним є і посилання в апеляційній скарзі на ст.266 ЦК України, згідно якої зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
При цьому строк позовної давності до основної та додаткової вимоги визначається окремо.
Закінчення строку позовної давності для заявлення додаткової вимоги не тягне за собою сплив строку позовної давності за основною вимогою.
Рішення суду у частині відмови ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення пені за період з 26 квітня 2010 року по 26 квітня 2011 року у сумі 144204,72 грн. відповідає обставинам справи і вимогам закону.
В іншій частині рішення суду першої інстанції особами, які брали участь у справі, не оскаржувалось і судом апеляційної інстанції не переглядалось.
Керуючись ч. 1 ст.303, ст.304, ст.ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»відхилити.
Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 7 серпня 2012 року у частині відмови публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит»у позові про стягнення пені за прострочення виконання кредитного зобов'язання за період з 26 квітня 2010 по 26 квітня 2011 року у сумі 144204, 72 грн. залишити без змін.
В іншій частині рішення не оскаржувалось і судом апеляційної інстанції не переглядалось.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді: