Справа № 1232/1203/12
06.12.2012 року,Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Суського О.І.,
при секретарі -Соломіній В.В.,
розглянувши у судовому засіданні в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
До Троїцького районного суду Луганської області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_3, матері ОСОБА_2 згідно рішення Троїцького районного суду Луганської області від 26 серпня 2008 року належить вищевказаний житловий будинок з господарчими будівлями і спорудами. Вказане житло було зареєстровано у встановленому законом порядку та на нього було виготовлено відповідну технічну документацію. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_3 -ОСОБА_4, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла й сама ОСОБА_3 За життя ОСОБА_3 26 лютого 2009 року оформила заповіт, яким усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося на день її смерті і на що вона по закону має право, заповіла своєму синові -ОСОБА_2 У встановлений шестимісячний строк ОСОБА_2 не міг оформити спадщину в нотаріальній конторі, так як питання відносно права на спадщину його брата ОСОБА_5, який претендував на спадкове майно, оспорювалося у судовому порядку. На даний час відповідним рішенням суду ОСОБА_5 усунуто від права на спадкування за законом на майно, що залишилося після смерті його матері -ОСОБА_3 14 листопада між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 була досягнута домовленість щодо продажу відповідачем позивачу вказаного вище домоволодіння, у наслідок чого позивач передав відповідачу домовлену суму за продаж будинку, про що було вчинено відповідну розписку. Однак за вказаних вище обставин позивач не має змоги оформити вказаний правочин у нотаріальному порядку, оскільки відповідач хоча фактично й прийняв спадщину у вигляді вищезазначеного домоволодіння, але відмовляється оформити спадщину юридично на своє ім'я, крім того відповідна земельна ділянка для будівництва та обслуговування даного домоволодіння не приватизована. Таким чином, позивач просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, справу розглянути без його участі (а.с.27).
Відповідач у судове засідання також не з'явився, надав до суду заяву, згідно якої проти задоволення позовних вимог не заперечує, просить справу розглянути без його участі (а.с.28).
На підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання не здійснюється, так як розгляд справи проводиться без участі сторін.
Суд, вивчивши та проаналізувавши доводи, матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду»у разі визнання відповідачем (або його представником за відсутності у дорученні відповідних обмежень) позову можливе лише ухвалення рішення про задоволення позову, а не про задоволення позову частково чи про відмову в його задоволенні.
Ухвалюючи рішення по суті спору чи постановляючи ухвали в попередньому судовому засіданні, суд у мотивувальній частині судового рішення зазначає лише про дії сторін щодо розпорядження своїми процесуальними і матеріальними правами та здійснені судом заходи з перевірки таких дій.
Відповідно до ст.328 ЦК право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначенні у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
В силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків ( спадщини ) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця ), до інших осіб ( спадкоємців ).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст.334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Судом було встановлено, що ОСОБА_3 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 доводиться матір'ю ОСОБА_2 (а.с.21), крім того факт родинних відносин було встановлено відповідним рішенням суду (а.с.22).
Згідно рішення Троїцького районного суду Луганської області від 26 серпня 2008 року ОСОБА_3 належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 Вказане житло було зареєстровано у встановленому законом порядку та на нього було виготовлено відповідну технічну документацію (а.с.6-9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 помер чоловік ОСОБА_3 -ОСОБА_4 (а.с. 11), а ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 померла й сама ОСОБА_3 (а.с.10).
За життя ОСОБА_3 26 лютого 2009 року оформила заповіт, яким усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося на день її смерті і на що вона по закону має право, заповіла своєму синові -ОСОБА_2 (а.с.12).
У встановлений шестимісячний строк ОСОБА_2 не міг оформити спадщину в нотаріальній конторі, так як питання відносно права на спадщину його брата ОСОБА_5, який претендував на спадкове майно, оспорювалося у судовому порядку. На даний час відповідним рішенням суду ОСОБА_5 усунуто від права на спадкування за законом на майно, що залишилося після смерті його матері -ОСОБА_3 (а.с. 13-17) Дане рішення суду оскаржувалося в апеляційному порядку, внаслідок чого відповідною ухвалою апеляційної інстанції, яка набирає чинності згідно норм чинного законодавства негайно, рішення суду першої інстанції було залишено в законній силі (а.с.18-20). Таким чином відповідач на даний момент є єдиним спадкоємцем майна своєї матері за заповітом.
14 листопада між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 була досягнута домовленість щодо продажу відповідачем позивачу вказаного вище домоволодіння, у наслідок чого позивач передав відповідачу домовлену суму за продаж будинку, про що було вчинено відповідну розписку (а.с. 24). Однак за вказаних вище обставин позивач не має змоги оформити вказаний правочин у нотаріальному порядку, оскільки відповідач хоча фактично й прийняв спадщину у вигляді вищезазначеного домоволодіння, але відмовляється оформити спадщину юридично на своє ім'я, крім того відповідна земельна ділянка для будівництва та обслуговування даного домоволодіння не приватизована (а.с.24).
Таким чином, враховуючи те, що відповідач є спадкоємцем майна померлої своєї матері за заповітом та фактично прийняв спадщину, однак юридично її не оформив, беручи до уваги, що позивач з відповідачем домовилися щодо усіх істотних умов укладеного між ними відповідного правочину купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна, згідно з яким відповідач прийняв гроші і передав позивачу у власність зазначене нерухоме майно, так як даний правочин відповідає дійсній волі сторін, що підтверджується вищевикладеними обставинами, однак підстави для нотаріального посвідчення вказаного правочину відсутні з незалежних від позивача зазначених вище обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На підставі п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду»ст.ст. 203, 204,328, 334, 638, 1216, 1218, 1223, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя