15.10.2012 Суддя: Перетятько О. Ю.
Справа № 0551/4767/2012
«15» жовтня 2012 року Центрально - Міський районний суд м. Горлівки
у складі: головуючого судді Перетятька О.Ю.,
при секретарі Гвоздік О.В.,
за участю представника позивача Фоміної Ю.Ю.,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за безобліково спожиту електроенергію,
Позивач 27 квітня 2012 р. звернувся до суду з названим позовом до ОСОБА_2 Свої вимоги мотивували наступними обставинами. Відповідач ОСОБА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 є споживачем електричної енергії(особовий рахунок НОМЕР_1). Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Підключення електричної енергії за заявою наймача(власника квартири) і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладанням договору на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику»та Правилами користування електричною енергією для населення. 25 грудня 2008 р. при перевірці представниками позивача виконання вимог Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією для населення по місцю проживання боржника за адресою: АДРЕСА_1 виявлено порушення ним п. 48 Правил, а саме крадіжка приладу обліку електроенергії (відсутній прилад обліку). Виявлене правопорушення було зафіксоване в Акті про порушення Правил користування електричною енергією для населення № 073240 від 09.12.2008 р. Згідно із п. 53 Правил та Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих постачальнику електричної енергії внаслідок порушення Правил була нарахована сума безобліково спожитої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил у розмірі 770 грн. 12 к.(копія розрахунку додається). До теперішнього часу сума безобліково спожитої електричної енергії не сплачена. Просили стягнути з відповідача суми електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією в розмірі 770 грн. 12 к., судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача наполягала на позовних вимогах, мотивуючи їх аналогічно викладеному в позовній заяві. Споживання електричної енергії без приладу обліку забороняється. Це можливо лише з дозволу енергопостачальника на строк до трьох місяців, при цьому оплата послуг буде здійснюватися виходячи із середньомісячного споживання споживача. Відповідач з приводу укладання відповідного договору не звертався. В останній раз лічильник обстежувався 18.01.2001 р. До 2008 р. скоріш за все не було приладу обліку. Щодо причин пропуску строку позовної давності, то, на її думку він не пропущений, тому що ПАТ «Донецькобленерго»звернулося раніше із заявою про видачу судового наказу (17.08.2011 р.). Розрахунок заборгованості відповідача проведений відповідно до п. 3.4 Методики визначення обсягу і вартості недорахованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04.05.2006 р.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що він проживає в будинку малосімейного типу. Був період, коли всі лічильники стояли у спільному коридорі. Всі лічильники були вкрадені у будинку спочатку 2000-х років. З приводу заміни лічильника він звернувся до ЖЕК, проте йому відмовили. Однак доказів цієї обставини у нього немає. Він звертався до енергонагляду, проте йому сказали купити лічильник, вимагали оплачувати по 150 кВт/год на місяць. Проте він відмовився, тому що квартира неприватизована. З 2006 р. він оплачував по 75 кВт/год, інколи 100 кВт/год. Лічильник поставили у 2009 р., з того часу він оплачує за показаннями лічильника. Через півроку -рік лічильник винесли в коридор. Просив застосувати строк позовної давності. Акт про порушення Правил у нього в квартирі не складався, він сам ходив до енергонагляду.
Свідок ОСОБА_4 (електромонтер Горлівських електромереж) показала, що у 2008 р. вони склали у відношенні відповідача акт безоблікового споживання електричної енергії. Постукали в квартиру АДРЕСА_1 , власник квартири (відповідач по справі) відчинив їм двері, він сказав, що лічильник у нього вкрали давно. Акт, якій вони склали у присутності відповідача, відповідач відмовився підписувати, тому він був підписаний трьома представниками ПАТ «Донецькобленерго». Споживач мав звернутися до постачальника електричної енергії на протязі трьох місяців після зникнення лічильника, проте цього не зробив.
Свідок ОСОБА_5.( майстер абонентської служби Горлівських електромереж) показав, що у грудні 2008 р. вони прийшли на адресу, по якій проживає відповідачі у присутності чоловіка(чи був це відповідач не пам'ятає) склали акт про те, що лічильник був відсутній, проте споживач використовував електричну енергію. Від підписання акту споживач відмовився.
Свідок ОСОБА_3.(електромонтер Горлівських електромереж) показала, що у грудні 2008 р. вони прибули для проведення перевірки по АДРЕСА_1, їм відчинив чоловік, здається похожий на відповідача(на цей час вона точно не пам'ятає) . Він розповів, що він оплачує по 75 кВт/год. Працівники ПАТ «Донецькобленерго»склали акт, щодо користування електричною енергією без приладу обліку. Вони зробили замірювання перерізу проводу, що йде до квартири відповідача із щитової.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків, дослідивши матеріали справи, вважає встановленим наступне.
Відповідач ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії(особовий рахунок НОМЕР_1).
В акті про порушення Правил користування електричною енергією для населення № 073349 від 25.12.2008 р., складеному трьома представника енергопостачальника - ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 вказано, що по АДРЕСА_1 виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, що виразилося в крадіжці розрахункового приладу обліку електроенергії(відсутній прилад обліку). Споживач від підписку в акті відмовився, про що в акті зроблена відмітка, засвідчена трьома підписами працівників електропостачальника. При цьому в акті допущено описку в написанні прізвища споживача -зазначено «ОСОБА_2».
Відповідно до п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р., споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку. Згідно з п. 53 вказаних Правил (в редакції, що діяла на час складання акту та винесення рішення) у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі, фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до методики, затвердженої НКРЕ.У разі відмови споживача відшкодувати збитки енергопостачальник передає справу до суду. Якщо між споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди про користування електричною енергією, її оплату, збереження приладів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку. Зазначений вище акт відповідає вказаним вимогам законодавства. Згідно із розрахунку сум заборгованості у зв'язку із вказаним порушенням було проведено нарахування позивачем відповідачу 770 гривен 12 копійок (а.с.4). Розрахунок заборгованості відповідача проведений відповідно до п. 3.4 Методики визначення обсягу і вартості недорахованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04.05.2006 р. Доказів, які спростовують цей розрахунок, не надано. Відповідно до протоколу засідання комісії РЕМ з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією побутових споживачів від 15.01.2009 р. № 663, розглянувши акт № 073349 від 25.12.2008 р. комісія прийшла до висновку, що акт складений у відповідності з вимогами п. 53 Правил користування електричною енергією, розрахунок суми недоотриманої електроенергії через крадіжку розрахункового приладу обліку. Було прийнято рішення комісії про нарахування суми за 6 місяців (а.с. 6). Отже, у відповідача виникло право звернення до суду з 15.01.2009 р.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. В даному випадку позивачем вказаний строк порушений, оскільки позов надійшов до суду після спливу трирічного строку позовної давності (27.04.2012 р.). Заяву про видачу судового наказу було подано 05 вересня 2011 р., в межах строку позовної давності, проте відповідно до розділів ІІ та ІІІ Цивільного процесуального кодексу України наказне та позовне провадження є самостійними видами провадження і закон не передбачає, що подача заяви про видачу судового наказу зупиняє або перериває строк пред'явлення позову до суду. Більш того, ухвалою судді Центрально -Міського районного суду міста Горлівки від 17.11.2011 р. було відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу на підставі абзацу 4 частини 6 ст. 100 ЦПК України, оскільки згідно довідки КАБ м. Горлівки відомостей про прописку - виписку боржника в місті Горлівці не має(а.с. 3). При цьому отримання такої довідки було викликано тим, що в заяві про видачу судового наказу ПАТ «Донецькобленерго»прізвище боржника зазначено ОСОБА_2, у той час, як фактично його прізвище ОСОБА_2(а.с. 53-54). Отже, при складанні означеної заяви позивачем допущено помилку, яка потягла винесення ухвали про відмову в прийнятті заяви про видачу судового наказу. Таким чином, пред'явлення заяви про видачу судового наказу само по собі, не є поважною причиною для пропуску строку позовної давності, враховуючи, що позивач є юридичною особою, має у своєму складі юридичний відділ, і мав можливість організувати позовну роботу таким чином, щоб своєчасно пред'явити позов, з урахуванням вимог ЦПК України щодо необхідності додати до позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною третьою статті 118 цього Кодексу, копій ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.
Відповідач у судовому засіданні заявив про застосування наслідків пропуску строку позовної давності. Представник позивача будь -яких поважних причин пропуску строку позовної давності не навів. Сама по собі подача заяви про видачу судового наказу не може по зазначеним вище причинами вважатися поважною причиною для пропуску строку позовної давності для подачі позову. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України, п. 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р., керуючись ст.ст. 10-11,57-60, 212 -217 ЦПК України,
В задоволенні позову публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за безобліково спожиту електроенергію, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в Апеляційний суд Донецької області через Центрально - Міський районний суд міста Горлівки. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. Ю. Перетятько