Рішення від 19.12.2012 по справі 2-104/11

Справа №2/0523/37/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2012 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді - Лях М.Ю.,

при секретарі - Харитоновій А.Є.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача -Щукіній Л.А., Чугріній Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

20.05.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Донецька з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди посилаючись на наступне. 13.01.2009 року висновком Центральної лікарсько-експертної комісії Українського профпатологічного центру Державної установи «Інститут медицини праці АМН України»позивачу встановлено діагноз заключний клінічний пневмоконіоз. 05.02.2009 року складено акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, який підписано лише головою комісії, інші члени комісії від підпису відмовилися та надали акт заперечень по факту складання акта розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4.

Позивач звертався до відповідача та отримав відмову у видачі направлення на МСЕК. Відповідач не визнає легітимність акту за формою П-4 від 05.02.2009 року у зв'язку з чим не видає позивачу направлення на МСЕК. Як зазначає позивач, своєю бездіяльністю відповідач завдає позивачу моральну шкоду, внаслідок бездіяльності відповідача та неправомірної затримки у видачі страхових виплат стан його здоров'я погіршився, він постійно знервується, порушено сон та стосунки в родині. 04.02.2009 року позивач звільнився з роботи та до теперішнього часу йому не призначено страхові виплати, що завдає йому також матеріальну шкоду та вимагає додаткових зусиль для організації його життя, позивач позбавлений можливості продовжувати активне громадське життя, що завдає йому значних моральних страждань. У зв'язку з наведеним був вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

В судових засіданнях ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та після уточнення позовних вимог 01.08.2012 року просив зобов'язати відповідача видати йому направлення на МСЕК, а також стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень. Позивач вважає, що акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 05.02.2009 року складено був складений у відповідності з вимогами чинного законодавства, є дійсним і є підставою для направлення на МСЕК. Відмова відповідача у видачі направлення на МСЕК є неправомірною. Просить позов задовольнити.

Представники відповідача в судових засіданнях спочатку позов не визнавали в повному обсязі, оскільки вважали акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 05.02.2009 року прийнятим з порушенням і в такому разі не може бути прийнятим для надання направлення на МСЕК та оформлення в подальшому особової справи. Після винесення ухвали Апеляційним судом Донецької області від 17.08.2012 року якою відмовлено Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька в поновленні строку на апеляційне оскарження рішенням Київського районного суду м. Донецька від 08.06.2012 року позов визначали частково в частині розгляду питання позивача про видачу йому направлення на МСЕК.

Суд, заслухавши показання сторін, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 68 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ №1112 від 25 серпня 2004 року, професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікульно-профілактичного закладу. У разі необхідності до роботи експертної комісії залучаються спеціалісти підприємства, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем знаходження підприємства, первинної організації профспілки.

Відповідно до п. 74 Порядку №1112 у спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання особа направляється до інституту медицини праці Академії медичних наук (м. Київ). У разі незгоди хворого або роботодавця з рішенням Інституту щодо встановлення діагнозу і зв'язку захворювання із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу воно може бути оскаржено в судовому порядку.

Згідно ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105 від 23.09.1999 року (із змінами і доповненнями) для розгляду справ про страхові виплати до ФСС подаються акт розслідування нещасного випадку за встановленими формами та висновок МСЕК про ступінь втрати професійного працездатності.

Згідно ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, направлення робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування.

Згідно п. 2.3 Положення «Про порядок надання потерпілим структурами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві направлень на МСЕК»затвердженого спільним наказом управління охорони здоров'я Донецької обласної держадміністрації та Донецького обласного управління Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві № 120/100 від 10.04.2003 року, при розгляді документів потерпілого для надання направлення на МСЕК особливу увагу необхідно звертати на обґрунтованість складання та правильність оформлення медичної документації.

Судом встановлено, що згідно висновку Центральної лікарсько-експертної комісії Українського профпатологічного центру Державної установи «Інститут медицини праці АМН України»від 13.01.2009 року позивачу встановлено діагноз заключний клінічний пневмоконіоз (арк. справи 12). 13.01.2001 року укладено повідомлення про професійне захворювання (отруєння) ОСОБА_1 за формою П-3 (арк. справи 19).

Судом встановлено, що 05.02.2009 року складено акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (арк. справи 9), який підписано лише головою комісії, інші члени комісії від підпису відмовилися та надали акт заперечень по факту складання акта розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (арк. справи 10).

Згідно листів Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька від 27.03.2009 року № 01-08/19-973 та від 27.03.2009 року № 01-05/971 ОСОБА_1 було повідомлено, що при складанні акту розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 шість із семи членів комісії по розслідуванні, до складу якої входять також представники підприємства та представники Фонду, були не згодні зі змістом вказаного акту, у зв'язку з чим, Фонд вважає, що акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 05.02.2009 року, який було підписано лише одним головною комісію по розслідуванні, не може вважатися дійсним та бути підставою для видачі направлення на МСЕК. Вказаним листом було повідомлено позивачу про те, що вирішення питання про направлення на МСЕК може бути вирішено в судовому порядку(арк. справи 10).

Судом встановлено, що згідно з вимогами п. 78 Порядку №1112, 05 лютого 2009 року акт за формою П-4 був затверджений головним санітарним лікарем Київського району м. Донецька.

Судом встановлено, що позивач після отримання акту за формою П-4 звернувся до відповідача із заявою видати йому направлення для проходження МСЕК, що підтверджується поясненнями сторін та матеріалами справи, але по відповідачем було відмовило позивачу у видачі направлення на МСЕК.

Судом встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 16.06.2011 року зупинялось провадження по справі до вирішення справи, що розглядається Київським районним судом м. Донецька за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька до Київської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Донецька, оперативного воєнізованого гірничо-рятувального загону, третя особа -ОСОБА_1 про скасування акту розслідування професійного захворювання ОСОБА_1 від 05.02.2009 року. Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 08.06.2012 року в задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17.08.2012 року відмовлено Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька в поновленні строку на апеляційне оскарження рішенням Київського районного суду м. Донецька від 08.06.2012 року.

Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що Акт розслідування хронічного професійного захворювання від 05.02.2009 року на теперішній час не визнаний недійсним.

Вимоги п. 78 Порядку №1112 виконані як членами комісії, які відмовилися підписати Акт від 05.02.2009 року так і головним санітарним лікарем Київського району м. Донецька, який його затвердив 05.02.2009 року.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди суд вважає що відсутні передбачені чинним законодавством підстави для задоволення позовних вимог в цій частині, а також оскарження в судовому порядку відповідачем акту розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 05.02.2009 року.

Згідно ст. 4 ЦПК України суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно вимогам ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 131, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»№ 1105 від 23.09.1999р. (із змінами та доповненнями), «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 25 серпня 2004року за №1112, Положення «Про порядок надання потерпілим структурами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві направлень на МСЕК» , затвердженим спільним наказом управління охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації та Донецького обласного управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві від 10 квітня 2003року за № 120/100, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди -задовольнити частково.

Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька надати ОСОБА_1 направлення на проходження МСЕК для встановлення втрати професійної працездатності.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 05 вересня 2012 року

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Київського районного суду

м. Донецька М.Ю. Лях