Справа № 420/3231/12
Провадження № 2-о/420/69/12
Іменем України
10 грудня 2012 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Строгової Г. Г.
при секретарі Короновській Д. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: територіальна громада в особі виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради про встановлення факту родинних відносин, -
Заявниця звернулася до суду з названою заявою 22.10.2012 року про встановлення факту родинних відносин, в обґрунтування якої зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько ОСОБА_2, який на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому за життя зазначену квартиру, в якій він проживав. 25 травня 2009 року заявниця звернулася до державного нотаріуса П?ятої Криворізької держаної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька, але державним нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва через відсутність документів підтверджуючих їх родинні стосунки з батьком. В період з1963-1964 років ОСОБА_2 зустрічався та підтримував стосунки з матір?ю заявниці - ОСОБА_3, після чого ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася заявниця. В свідоцтві про її народження в графі батько не був записаний ОСОБА_2, оскільки батьки не перебували в шлюбі, однак по батькові була записана як «ОСОБА_1», а прізвище матері. Разом вони як одна сім?я проживали в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, а потім в отриманій батьком квартирі, де вона проживала разом з обома батьками, які вели спільне господарство, утримували та виховували її, хрестили в церкві. Заявниця ходила до шкоди №100 до 7 класу, а потім батьки посварилися і вона з матір?ю переїхала мешкати в Довгинцівський район м. Кривого Рогу, де закінчувала середню школу №89, однак з батьком заявниця продовжувала підтримувати родинні стосунки до його смерті, навідувалася до нього в гості, спілкувалися як рідний батько та донька.
Тому просить встановити факт, що ОСОБА_2, померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 є батьком заявниці.
Заявниця та її представник правом на участь в судовому засіданні не скористалися, від представника заявниці надійшла заява, в якій він просив справу розглянути за їх відсутності, заявлені вимоги задовольнити.
Заявниця будучи присутньою в попередніх судових засіданнях наполягала на задоволенні заяви, пояснюючи, що дійсно вона перебувала в родинних відносинах з ОСОБА_2, він був її батьком, факт батьківства він протягом життя не ставив під сумнів, до кінця його життя вони підтримували родинні стосунки як батько з донькою, вона здійснила його поховання за власний рахунок, оскільки інших родичів в нього не було. Не має можливості розпорядитися спадковим майном, змушена звернутися до суду.
Представники заінтересованої особи - виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради до зали суду не з?явилися, надали суду заяву від 12.11.2012 року №71, згідно якої не заперечували проти заявлених вимог та просили проводити розгляд справи без участі представника виконкому (а.с. 25).
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку наданим суду доказам, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних законних підстав.
Заявниця ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_3) народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про що Дзержинським РАЦС м. Кривого Рогу вчинено актовий запис за № 2416 від 22.09.1964 року, що вбачається з копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 та копії актового запису про народження , виданого Дзержинським відділом ДРАЦС Криворізького МУЮ (а.с. 12, 44). В графі «батьки» вказана мати ОСОБА_3, дані про батька відсутні.
Зміна прізвища заявниці з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1» вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 (а.с.13).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 (а.с.8), якого заявниця вважає батьком та просить встановити факт його батьківства.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Сімейний кодекс України, оскільки він не має зворотної сили, то до правовідносин, що виникли, судом застосовуються положення діючого на момент їх виникнення законодавства.
Так, відповідно до ст. 3 Основ законодавства СРСР і союзних республік про шлюб та сім'ю, у тому разі коли дитина народилась до 1 жовтня 1968 року, її ймовірний батько помер і батьківство не було оформлене у добровільному порядку, факт визнання батьківства може бути встановлений у судовому порядку.
За положеннями п. 3 абз. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15.05.2006р. при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС.
Згідно зі ст. 53 КпШС України підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства.
Адже, відповідно до ст. 7 Указу Президії Верховної Ради УРСР від 29 грудня 1969 року "Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР" судове встановлення батьківства могло мати місце лише відносно дітей, що народилися після 1 жовтня 1968 року.
До цього часу, інститутом права взагалі не було передбачене судове встановлення батьківства. Так, у ст. 32-1 Кодексу законів про сім'ю, опіку та актів цивільного стану Української РСР (у редакції Указу Президії Верховної Ради УРСР від 15 червня 1945 року) було визначено, що "мати дитини, яка народила від особи, з якою вона не перебувала у шлюбі, не має права звертатися до суду з позовом про встановлення батьківства та стягнення аліментів з вказаної особи на утримання дитини".
Разом з тим не заборонялось добровільне встановлення батьківства, як відносно дітей народжених до 1 жовтня 1968 року, так і після.
Названим Указом зворотна дія закону була передбачена лише в одному випадку, жінка мала право звернутись до суду із заявою про встановлення факту визнання батьківства, якщо це визнання мало місце саме до 1 жовтня 1968 року, а потім ймовірний батько помер, й неможливо іншим шляхом встановити батьківство.
При перевірці наданих заявником доказів, судом встановлений факт безперечного визнання ОСОБА_2 свого батьківства щодо заявниці ОСОБА_1 саме до 01 жовтня 1968 року.
Так, згідно пояснень свідка ОСОБА_4, вона зазначила, що знає заявницю з народження, її батьки ОСОБА_2 та мати ОСОБА_3 проживали разом в одній квартирі, вели спільне господарство, ОСОБА_2 називав заявницю дочкою. Після народження ОСОБА_4 вона (ОСОБА_4) та її чоловік хрестили її, неодноразово бували в гостях в сім?ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_5 також в судовому засіданні зазначила, що заявниця є дочкою ОСОБА_2, який був братом її, тобто свідка, покійного чоловіка. Батьки заявниці до її народження та після проживали разом, вели спільне господарство. Після того, як вони розійшлися, ОСОБА_4 продовжувала підтримувати стосунки з батьком ОСОБА_2, вони навідували один одного, ОСОБА_1 організувала поховання свого батька.
Крім того беззаперечним визнанням ОСОБА_2 факту свого батьківства відносно ОСОБА_1 є та обставина, що із заявою про реєстрацію її народження звернувся саме він, про що міститься відмітка в копії актового запису про народження заявниці (а.с.44).
Заявниця здійснила поховання батька ОСОБА_2 , про що свідчить отримане нею свідоцтво про смерть, на її ім?я був виданий витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання батька (а.с. 11,27-28).
З урахуванням викладеного, зважаючи на зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить до висновку про доведеність встановлення факту визнання ОСОБА_2 за життя свого батьківства.
У відповідності з п.5 ч.1 ст. 234, п.1 ч.1, ст.. 256 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичним особами.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належну йому за час життя квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на зазначену квартиру №1226, виданим відповідно до розпорядження органу приватизації від 05.08.1993 року (а.с.10).
Заявниця звернулася до П?ятої криворізької державної нотаріальної контори після смерті батька ОСОБА_2, що вбачається з листа 1977/01-16 від 30.10.2012 року (а.с.23), однак постановою державного нотаріуса №739 від 15.05.2010 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого оскільки нею не надані документи, які підтверджують наявність підстав для закликання до спадкоємства (а.с.29).
Отже факт встановлення родинних відносин необхідний заявниці з метою отримання спадщини після смерті батька.
Оскільки відсутність факту родинних відносин з батьком ОСОБА_2 унеможливлює отримання заявницею свідоцтва про право на спадщину, що відкрилася після смерті батька, з метою захисту права на спадщину заявниці, суд вважає за необхідне встановити заявниці факт родинних відносин.
На підставі ст. 53 Кодексу про шлюб та сім'ю України, ст. 7 Указу Президії Верховної Ради УРСР від 29 грудня 1969 року "Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР", Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15.05.2006р., керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: територіальна громада в особі виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт батьківства ОСОБА_2, померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно дочки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а якщо особи не були присутні при розгляді справи - протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Суддя: