25.10.2012
Справа №22ц-2790-1904/2012р. Головуючий в першій
інстанції Гаркуша О.М.
Категорія 30 Доповідач в апеляційній
інстанції Клочко В.П.
25 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Клочка В.П.,
суддів - Алєєвої Н.Г., Водяхіної Л.М.,
при секретарі: - Марушевській Т.В.,
за участю: - представника позивача Бондаря В.І., відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу комунального підприємства «Дорожно-експлуатаційне управління» Севастопольської міської Ради на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 квітня 2012 року по цивільній справі за позовом комунального підприємства «Дорожно-експлуатаційне управління» Севастопольської міської Ради до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди,-
У грудні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 16310,43 грн.
Вимоги позову мотивовані тим, що ревізійною перевіркою в КП ««Дорожно-експлуатаційне управління» СМР у червні-липні 2011 року було виявлено факт необґрунтованого нарахування та виплати заробітної плати та інших виплат у підвищених розмірах колишньому директору КП ««Дорожно-експлуатаційне управління» СМР ОСОБА_5 у загальній сумі 16310, 43 грн.. До теперішнього часу вказана сума не погашена, на підставі чого КП ««Дорожно-експлуатаційне управління» СМР було вимушене звернутися до суду з позовом про примусове стягнення з ОСОБА_5 понесеної матеріальної шкоди.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 квітня 2012 року у задоволенні позову комунального підприємства «Дорожно-експлуатаційне управління» Севастопольської міської Ради було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, КП ««Дорожно-експлуатаційне управління» СМР подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду від 20 квітня 2012 року з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, невстановлення судом усіх обставин справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову виходив з того, що позивачем не доведено факт існування помилки при виплаті заробітної плати, премій, матеріальної допомоги, не доведено, що відповідач при отриманні вказаних грошових коштів діяв недобросовісно по відношенню до позивача.
Колегія суддів погоджується з висновками суду.
Відповідно до ч.1,2 ст. 130 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Позивачем не надано жодних доказів, які б вказували, що зазначена матеріальна шкода заподіяна підприємству саме винними протиправними діями відповідача.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відносно того, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, спричинену підприємству у порядку ст. 1166 ЦК України, бо судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що шкоду було виявлено у ході фінансово-господарської перевірки комунального підприємства Головним контрольно-ревізійним управлінням України. Відповідно до Акту Головного контрольно-ревізійного управління України від 26.07.2011 р. ОСОБА_5 бухгалтерією підприємства з порушення умов контракту було нараховано та виплачено заробітну плату та інші виплати на загальну суму 16310 грн. 43 коп. (а.с.4-8).
Відповідно до ч.1 п.1 ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, так як і не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду -залишенню без змін.
Керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, 308, 313, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Дорожно-експлуатаційне управління» Севастопольської міської Ради відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: В.П.Клочко
Судді: Н.Г.Алєєва
Л.М. Водяхіна