Справа № 2-1506/12
18.12.2012 Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючого судді Стоцька Л. А.
при секретарі Слободян В.О.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Калініченка С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», третя особа ОСОБА_4 про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним ,-
Позивач звернувся до суду з вказаними вище позовними вимогами до відповідача.
Посилався на те, що 14.09.2007 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії №2441, згідно якого банк надав ОСОБА_3 кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії із встановленням ліміту на суму 20000 доларів США зі сплатою 13% річних, які нараховуються на залишок заборгованості за кредитом.
Кредит надавався для побутових потреб позичальника з кінцевим терміном повернення 13.09.2022 року.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором в якості майнового поручителя виступила ОСОБА_4, з якою було укладено договір іпотеки реєстровий номер 10095 від 14.09.2007 року.
Вважає, що кредитний договір був укладений з порушеннями, оскільки відповідач в порушення умов законодавства не роз'яснив та не надав йому інформацію про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту.
Також, у змісті кредитного договору відсутній графік погашення кредиту і відсотків; відсутній номер кредитного рахунку, на який відбувається списання заборгованості по тілу кредиту з поточного рахунку позичальника; в п.2.7 Договору комісійна винагорода банку за управління кредитом вказана лише в процентному відношенні без грошового виразу.
Зазначив, що кредитний договір не містить графіку платежу у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань боржника.
Вважає, що в даному випадку має місце порушення вимог ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», розділу 3 правил про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.
Просив визнати недійсними кредитний договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії №2441 від 14.09.2007 року, укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_3, а також договір іпотеки №10095 від 14.09.2007 року, укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_4
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, викладені в позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити.
При цьому суду пояснив, що сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, договори відповідають вимогам чинного законодавства, підстави для визнання їх судом недійсними відсутні.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог ОСОБА_3, виходячи з наступних підстав:
Так, судом встановлено, що 14.09.2007 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено кредитний договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії №2441, згідно якого позивач отримав кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії із встановленням ліміту на суму 20000 доларів США зі сплатою 13% річних, які нараховуються на залишок заборгованості за кредитом. Ліміт кредитної лінії зменшується за визначеним графіком. Кінцевий термін повернення кредиту сторонами визначено як 13.09.2022 року (а.с.7-10).
Відповідно до п.6.5 Договору, до укладення цього договору позичальник стверджує про умови кредитування, закріплені цим Договором, були попередньо йому повідомлені банком в письмовій формі. Підписання позичальником цього договору є свідченням його згоди на прийняття всіх умов договору в процесі здійснення банком його кредитування.
Також, 14.09.2007 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя, згідно умов якого іпотекодавець передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 (а.с.11-14).
З положень кредитного договору та ст.ст. 1054, 1055 ЦК України вбачається, що сторонами дотримано в повному обсязі вимоги цивільного законодавства щодо предмету договору, його ціни, строку повернення кредиту, розміру відсотків, письмової форми.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
У Директиві 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року щодо несправедливих видів торговельної практики зазначається, що фінансові послуги через їхню складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов'язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і, таким чином, ефективного вибору. Для підтримання впевненості споживачів загальна заборона несправедливих видів торговельної практики однаковою мірою повинна застосовуватися до тих із них, що виникають як за межами контрактних відносин між торговцем та споживачем, так і під час виконання укладеного контракту (пункти 9, 13, 14 преамбули зазначеної Директиви).
За змістом Директиви 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів важливим для забезпечення довіри споживачів є пропонування ринком достатнього ступеня їх захисту. При цьому в зазначеній Директиві відповідні права споживачів регламентуються на доконтрактній стадії, а також на стадії виконання кредитної угоди.
Захист інтересів споживачів фінансових послуг є метою державного регулювання ринків фінансових послуг також відповідно до пункту 2 статті 19 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 року.
За частиною першою статті 11 Закону між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
Частиною другою статті 11 Закону та абзацом шістнадцятим частини першої ст. 6 Закону про фінансові послуги врегульовуються питання щодо відомостей, які кредитодавець має повідомити споживачеві до укладення договору споживчого кредиту, а статтею 56 Закону України „Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 року № 2121-III (далі - Закон про банки) - щодо відомостей, які банк має надавати споживачеві як власному клієнту на його вимогу.
Відповідно до ст. 12 ч. 3 зазначеного закону фінансова установа до укладення з клієнтом договору про надання фінансової послуги додатково надає йому інформацію про: фінансову послугу, що пропонується надати клієнту, із зазначенням вартості цієї послуги для клієнта, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг; умови надання додаткових фінансових послуг та їх вартість.
Відповідно до ст.1 п. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.
У частині третій статті 11 Закону Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 року № 2664-III (далі - Закон про фінансові послуги) встановлено правила збору та використання інформації щодо споживача як на стадії укладення договору споживчого кредиту, так і в процесі його виконання.
Положення частин четвертої - одинадцятої статті 11 Закону передбачають такі права та обов'язки споживача, які за своїм змістом можливо реалізувати лише під час виконання договору споживчого кредиту.
Зокрема, це право споживача протягом певного терміну відкликати згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин; не бути примушеним під час виконання кредитного договору сплачувати платежі, встановлені на незаконних засадах та бути зобов'язанним сплатити платежі встановлені на законних підставах; достроково повернути споживчий кредит; не бути примушеним достроково повернути суму споживчого кредиту у разі незначних порушень договору; бути захищеним від суспільного поширення інформації про несплату боргу тощо.
Як вбачається з умов оскаржуваного договору, банком було роз'яснено позивачеві умови кредитування, позивач з ними ознайомився та погодився, що підтверджується підписом ОСОБА_3 в кредитному договорі.
Крім того, суд приймає до уваги, що позивач, звертаючись до суду з позовною вимогою про визнання правочину недійсним, не вказав з яких підстав, визначених Цивільним кодексом України, оскаржуваний правочин, на його думку, підлягає визнанню недійсним.
Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Оскільки суд прийшов до висновку про законність укладеного між сторонами кредитного договору та договору іпотеки - суд вважає, позов ОСОБА_3 необґрунтований та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 192, 215, 509, 510, 1054 ЦК України, ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.11, ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.3, 8, 10, 11, 58, 60, 61, 64, 79, 83, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», третя особа ОСОБА_4 про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Стоцька Л. А.