м. Чернівці «18»грудня 2012р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Руляков В.
Суддів: Тарбинського В.Г., Колотило О.О.
При секретарі Гладій О.В.
Потерпілої ОСОБА_1
Представника потерпілої ОСОБА_2
Адвокатів ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м.Чернівці від 22 жовтня 2012 року,-
Цим вироком
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, непрацюючого, інваліда 3 групи, раніше не судимого;
визнано винним та засуджено за ст. 125 ч. 1 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, залишено підписку про невиїзд.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_4 05 квітня 2011року, за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, в ході конфлікту завдав декілька ударів долонями по голові та ногами по ногах своїй дочці ОСОБА_1, чим спричинив їй легкі тілесні ушкодження.
На вказаний вирок суду надійшли апеляційні скарги:
· від адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4, який просить вирок суду першої інстанції скасувати, а справу провадженням закрити щодо останнього, посилаючись на те, що конфліктну ситуацію між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 спровокувала остання, яка своїми скаргами в органи міліції та заявою до суду від імені потерпілої намагається спонукати підсудного продати їй частину квартири. Це вона спровокувала конфліктну ситуацію ввечері 05.04.2011р. напавши на свідка ОСОБА_6, яка ночувала у підсудного. Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував факт заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень. Висновок суду щодо цього ґрунтується тільки на показах останньої та її матері ОСОБА_5, яку він виштовхав з кімнати, а доньку не бив. Кількість Справа №2490/11-584/2012 Головуючий у І інстанції: Дудаков С.Є.
Категорія: ст.125 ч.1 КК України Доповідач: Руляков В.І.
постанов відносно ОСОБА_4 про відмову в порушенні кримінальної справи, свідчить про скандальний характер його колишньої дружини -ОСОБА_5 При призначені ОСОБА_4 покарання у виді 100 годин громадських робіт, суд не врахував, що підсудний є інвалідом 3 групи через захворювання очей, йому протипоказана фізична праця, тим більше на свіжому повітрі.
· від потерпілої ОСОБА_1, яка також просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, посилаючись на те, що суд провівши комісійну судово-медичну експертизу, якою встановлено, що органічне захворювання головного мозку у ОСОБА_1 не перебуває в безпосередньому причинному зв'язку з виникненням у неї в квітні 2011р. ушкоджень, відмовив їй у клопотанні про проведення у додаткової судово-медичної експертизи для встановлення можливості впливу нанесення їй тілесних ушкоджень на погіршення процесу росту та дії існуючої на той момент пухлини головного мозку. В зв'язку з яким вона вважає, що до підсудного слід застосувати кримінальний закон про більш тяжкий злочин.
Заслухавши доповідача, потерпілу ОСОБА_1, яка підтримала подану нею апеляцію, адвоката ОСОБА_7 та підсудного, які підтримали свою апеляцію, провівши часткове судове слідство, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, а потерпілої ОСОБА_1 -задоволенню не підлягає.
Вина засудженого ОСОБА_4 в умисному заподіянні ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень, доведена зібраними по справі доказами, які належним чином досліджені судом і яким надана правильна юридична оцінка.
Не дивлячись на невизнання своєї вини засудженим ОСОБА_4 його вина доведена слідуючим.
Допитана в суді першої інстанції потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що 05.04.2011р. вона з матір'ю біля 19.00 прийшли з роботи додому і побачили, що в кімнаті батька є якась жінка. Вони повечеряли і лягли спати. Вночі вона прокинулась від того, що п'яна жінка шукала туалет. На шум вибігла її матір і почала з нею сваритись. Тоді батько почав бити мати і вона заступилася за неї. Після цього батько почав наносити їй удари долонями, вона відбивалася, однак впала. Тоді батько почав наносити удари ногами по її ногах. Їй вдалося вирватися і вибігти з матір'ю на вулицю. Після чого зайшли до сусідки і викликали міліцію.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила показання своєї доньки, додавши, що ОСОБА_4 пиячить, часто влаштовує дома скандали, через що вона вимушена була неодноразово звертатися до міліції.
Свідок ОСОБА_8 в суді першої інстанції дала показання, що 05.04.2011р. о 00.00год. до неї прийшла потерпіла із матір'ю і повідомили її про черговий скандал. ОСОБА_1 скаржилась на погане самопочуття і головні болі.
Із акту судово-медичного обстеження №615 від 08.04.2011р. вбачається, що виявлені у потерпілої ОСОБА_1 синці в ділянці лівого стегна та лівої гомілки по строку можуть відповідати обставинам, що мали місце 05.04.2011р. і відносяться до легких тілесних ушкоджень. (а.с.17)
Висновком комісійної судово-медичної експертизи №101 від 16.07.2012р., з якої вбачається, що розвиток у ОСОБА_1 органічного захворювання головного мозку, не перебуває у безпосередньому причинному зв'язку з виникненням у неї в квітні 2011р. легких тілесних ушкоджень. (а.с.50-54)
Таким чином, суд правильно прийшов до висновку, що в діях засудженого ОСОБА_4 є склад злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Вищенаведеним спростовуються доводи адвоката ОСОБА_3 про те, що обвинувачення проти ОСОБА_4 ґрунтується виключно на показаннях потерпілої та її матері, а також що остання спровокувала конфліктну ситуацію.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_4 суд в достатній мірі не врахував те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, згідно довідки до акта огляду медико-соціальних (експертних) комісій є інвалідом 3 групи, йому протипоказана важка фізична праця на холоді і протягах. А тому, колегія суддів вважає, що йому слід обрати більш м'яке покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України, а саме, у виді штрафу, яке буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Що стосується апеляційних вимог потерпілої ОСОБА_1, то її вимога про скасування вироку суду і повернення справи на новий судовий розгляд у зв'язку із притягненням ОСОБА_1 за більш тяжкий злочин, не передбачена чинним законодавством. Статтею 370 КПК України така підстава для скасування вироку не передбачена.
Крім того, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що потерпіла ОСОБА_1 просила притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за злочин приватного обвинувачення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за нанесення їй легких тілесних ушкоджень і за який останнього було засуджено.
З апеляції ОСОБА_1 вбачається, що їй було заподіяно більш тяжкі тілесні ушкодження, які пов'язані з хворобою головного мозку, а тому вона бажає притягнути ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин, який у відповідності з законом буде злочином публічного обвинувачення, у зв'язку з чим необхідно проводити по справі досудове розслідування, що не передбачено по справам приватного обвинувачення. А тому, її апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.
Також неспроможні посилання апелянта на те, що судом безпідставно відмовлено їй у клопотанні про призначення по справі додаткової судово-медичної експертизи з приводу з'ясування чи могло вплинути виявлене у неї захворювання головного мозку від подібних дій підсудного 05.04.2011р., а також внаслідок як психологічних, так і фізичних страждань потерпілої.
Суд призначаючи по даній справі судово-медичну експертизу з цих питань вислухав підсудного, його захисника, які підтримали свої вимоги провести дану експертизу. В той же час, потерпіла та її представник заперечували проти її проведення. І тільки заявили клопотання про проведення додаткової аналогічної експертизи, коли ознайомились з висновком комісійної судово-медичної експертизи від 16.07.2012року, тому суд правильно відмовив їм в заявленому клопотанні, оскільки попередня експертиза дала вичерпні відповіді на питання, які були поставлені перед нею, а питання поставлені потерпілою визнав такими, що не можуть бути предметом судово-медичного дослідження.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що вимоги апеляції потерпілої ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, а адвоката ОСОБА_7 підлягають частковому задоволенню.
Якихось істотних порушень вимог КПК, які б потягнули за собою скасування вироку суду, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 367, 372 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
Апеляцію адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково, а апеляцію потерпілої ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Вирок Шевченківського районного суду м.Чернівці від 22 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_4 змінити.
Пом'якшити ОСОБА_4 призначене судом першої інстанції покарання за ст. 125 ч.1 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.
Головуючий В.І. Руляков
Судді: В.Г. Тарбинський
О.О. Колотило