Справа № 102/1274/2012
Провадження № 2/102/318/2012
28.11.2012 року
Армянський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Шестаковської Л.П., за участю секретаря Усікової А.А., позивача ОСОБА_1, розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Армянську АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського державного підприємства з обслуговування іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" про стягнення всіх належних працівникові сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
10.07.2012 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що з 01.03.2010 року по 31.05.2012 року він працював охоронцем у філії «Укрінтеравтосервіс -Центр»ПАС-55 «Красноперекопськ», з грудня 2011 року відповідач перестав виплачувати йому заробітну плату, посилаючись на відсутність коштів, що і змусило його звільнитися з роботи 31.05.2012 р. за п. 1 ст. 36 КЗпП України. Проте, при звільненні з роботи відповідач не провів з ним остаточного розрахунку, не виплатив йому всіх належних при звільненні сум. На письмове звернення позивача від 14.06.2012 року, направлене відповідачу рекомендованим листом, отримане відповідачем 19.06.2012 року, щодо надіслання позивачу копій наказів про його прийняття на роботу, про його звільнення з роботи та довідки про розмір заборгованості по заробітній платі -відповіді не надійшло на порушення обов'язку роботодавця, передбаченого ст. 49 КЗпП України.
Такі дії та поведінку відповідача ОСОБА_1 вважав незаконними, такими, що порушують його трудові права, гарантовані законами та Конституцією України. ОСОБА_1, не отримавши від відповідача довідок та інших документів про його роботу на підприємстві, 10.07.2012 р. звернувся до суду з зазначеним позовом та вважає, що приблизно заборгованість відповідача перед ним по заробітній платі складає 6500 грн., а середній заробіток на час звільнення приблизно складав 1760 -1800 грн. При цьому позивач просив щоб уже суд самостійно витребував від відповідача інформацію про його роботу та заробітну плату, надавши таким чином йому можливість уточнити свої позовні вимоги з врахуванням отриманих документів.
Справа двічі призначалася до розгляду у судовому засіданні, проте жодного разу представник відповідача до суду не з'являвся: 30.07.2012 року - через зайнятість у іншому судовому засіданні (а.с 12-14, 16-17), 20.08.2012 року - через перебування у відпустці (а.с 20-23).
20.08.2012 року судом була винесена ухвала про судове доручення Голосіївському районному суду міста Києва допитати в якості відповідача уповноваженого представника відповідача з ряду питань, зібрати ряд конкретних доказів, витребувавши їх у відповідача, після чого протоколи та всі зібрані при виконанні судового доручення матеріали негайно направити до Армянського міського суду АР Крим.
08.11.2012 року до Армянського міського суду надійшли матеріали частково виконаного судового доручення. З протоколу судового засідання Голосіївського районного суду м. Києва від 05.10.2012 р. вбачалося, що допитаний представник відповідача ОСОБА_2 заперечувала проти розгляду даної справи у Армянському міському суді за відсутності представника відповідача (а.с. 42-43). Відповідно до наданих нею письмових пояснень представник відповідача мав намір за безпосередньої своєї участі у судовому засіданні особисто надати докази щодо розміру відповідних нарахувань позивачу, пов'язаних із його звільненням. При цьому представник відповідача ряд доказів надав Голосіївському районному суду і вони були надіслані до Армянського міського суду разом з матеріалами частково виконаного судового доручення (копії: двох наказів про прийняття на роботу позивача та про його звільнення, однієї довідки про заробітну плату за період з 01.03.2010 р. по 31.10.2012 р., однієї відомості про виплату грошей, двох видаткових касових ордерів, трьох поштових квитанцій про поштовий переказ позивачу коштів).
Справу після надходження матеріалів судового доручення було призначено до судового розгляду у судовому засіданні на 28.11.2012 року.
Однак, і 28.11.2012 року належно повідомлений представник відповідача вкотре не з'явився у судове засідання, надіславши письмові заперечення проти позову та просив при цьому розглянути справу 28.11.2012 року без участі відповідача. Крім того, представник позивача у запереченнях просив суд з'ясувати позицію позивача, після чого повідомити відповідача про подальші дії суду щодо розгляду справи (не дивлячись на те, що справа перебуває у провадженні суду понад 4 місяці, що відкладалася щоразу з ініціативи відповідача, і не дивлячись на те, що повідомлення судом відповідача про свої подальші дії щодо розгляду справи після з'ясування позиції позивача - не передбачено діючим ЦПК). При цьому клопотань в порядку ч. 2 ст. 157 ЦПК України про подовження розгляду справи за наявності виняткових випадків та особливостей справи - від відповідача до суду не надходило.
Позивач подав до суду заяву, в якій просить суд провести розгляд справи 28.11.2012 р. по суті та у разі відсутності відповідача постановити заочне рішення, уточнивши свої позовні вимоги, в яких просить суд позов у частині стягнення заборгованості по заробітній платі залишити без розгляду, погодившись з тим, що повний і остаточний розрахунок по заробітній платі відповідач з ним провів 18.07.2012 р., при цьому просить стягнути з відповідача на його користь лише середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 1757,20 гривень.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до приписів частини 1 статті 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, і від якого не надійшло повідомлення про причини його неявки, або якщо зазначені ним причини визнані не поважними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Однак з огляду на Узагальнення Верховного Суду України «Практика ухвалення та перегляду заочних рішень у цивільних справах»суд доходить до висновку про те, що підстав для заочного розгляду справи та винесення заочного рішення -немає, оскільки представник відповідача брав участь у судовому засіданні Голосіївського районного суду 05.10.2012 року, там йому роз'яснювалися його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 27, 31 ЦПК України, він висловлював свою думку і ставлення до позовних вимог, надавав докази, двічі надавав письмові пояснення з обставин трудового спору, що розглядається.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що фактичної та правової можливості розглянути справу заочно та постановити заочне рішення - немає.
Керуючись ст. 224 ЦПК України, суд
Заяву позивача ОСОБА_1 про заочний розгляд цивільної справи за його позовом до Українського державного підприємства з обслуговування іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" про стягнення всіх належних працівникові сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відхилити, залишивши її без задоволення.
Продовжити розгляд справи у загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя___________________