Справа № 102/1274/2012
Провадження № 2/102/318/2012
28.11.2012 р.
Армянський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Шестаковської Л.П., за участю секретаря Усікової А.А., позивача ОСОБА_1, розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Армянську АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського державного підприємства з обслуговування іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
10.07.2012 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Українського державного підприємства з обслуговування іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Позов обґрунтовано тим, що з 01.03.2010 року по 31.05.2012 року він працював охоронцем у філії «Укрінтеравтосервіс -Центр»ПАС-55 «Красноперекопськ», з грудня 2011 року відповідач перестав виплачувати йому заробітну плату, посилаючись на відсутність коштів, що в подальшому і змусило його звільнитися з роботи 31.05.2012 р. за п. 1 ст. 36 КЗпП України. Однак, при звільненні з роботи відповідач не провів з ним остаточного розрахунку, не виплатив йому всіх належних при звільненні сум. На письмове звернення позивача від 14.06.2012 року щодо надіслання позивачу копій наказів про його прийняття на роботу, про його звільнення з роботи та довідки про розмір заборгованості по заробітній платі, направлене відповідачу рекомендованим листом, отримане останнім 19.06.2012 року, відповіді не надійшло на порушення обов'язку роботодавця, передбаченого ст. 49 КЗпП України.
Позивач ОСОБА_1, не отримавши від відповідача довідок та інших документів про його роботу на підприємстві, 10.07.2012 р. звернувся до суду з зазначеним позовом та вважав, що приблизно заборгованість відповідача перед ним по заробітній платі складає близько 6500 грн., а середній заробіток на час звільнення приблизно складав 1760 -1800 грн.
20.08.2012 року судом була винесена ухвала про судове доручення Голосіївському районному суду міста Києва допитати в якості відповідача уповноваженого представника відповідача з ряду питань, зібрати ряд конкретних доказів, витребувавши їх у відповідача, після чого протоколи та всі зібрані при виконанні судового доручення матеріали негайно направити до Армянського міського суду АР Крим.
08.11.2012 року до Армянського міського суду надійшли матеріали частково виконаного судового доручення. З протоколу судового засідання Голосіївського районного суду м. Києва від 05.10.2012 р. вбачалося, що у вказаному судовому засіданні було допитано представника відповідача Билим Анастасію Валеріївну, яка позов не визнала та особисто надала ряд доказів (копії: двох наказів про прийняття на роботу позивача та про його звільнення, однієї довідки про заробітну плату за період з 01.03.2010 р. по 31.10.2012 р., однієї відомості про виплату грошей, двох видаткових касових ордерів, трьох поштових квитанцій про поштовий переказ позивачу коштів: 26.06.2012 р. -1003 грн. 39 коп., 05.07.2012 року -2000 грн., 18.07.2012 р. -3551 грн. 11 коп.).
У письмових поясненнях відповідача, які надійшли до Армянського міського суду з Голосіївського районного суду м. Києва разом з матеріалами судового доручення, останній повідомив суд, що 05.07.2012 року та 18.07.2012 року він провів виплату позивачу коштів, належних йому при звільненні, а відтак, відповідач вважає, що предмет спору наразі відсутній (а.с. 46).
Відповідно до копії фіскального чеку від 26.06.2012 р. УДППЗ «Укрпошта» позивачу шляхом поштового переказу було 26.06.2012 р. перераховано 1003 грн. 39 коп. (а.с.51). Відповідно до копії фіскального чеку від 05.07.2012 р. УДППЗ «Укрпошта» позивачу шляхом поштового переказу було 05.07.2012 р. перераховано 2000 грн. (а.с. 53). Відповідно до копії фіскального чеку від 18.07.2012 р. УДППЗ «Укрпошта» позивачу шляхом поштового переказу було 18.07.2012 р. перераховано 3551 грн. 11 коп. (а.с. 54).
Справу після надходження матеріалів судового доручення було призначено до судового розгляду у судовому засіданні на 28.11.2012 року.
Однак, 28.11.2012 року належно повідомлений представник відповідача не з'явився у судове засідання, надіславши 21.11.2012 року письмові заперечення проти позову, у яких просив розглянути справу 28.11.2012 року без участі відповідача.
Позивач подав до суду заяву, в якій просить суд провести розгляд справи 28.11.2012 р. по суті також за його відсутності. При цьому він у зазначеній заяві уточнив свої позовні вимоги: просить суд позов у частині стягнення заборгованості по заробітній платі залишити без розгляду, погодившись з тим, що повний і остаточний розрахунок по заробітній платі відповідач з ним провів 18.07.2012 р., сплативши йому трьома поштовими переказами заборгованість у загальній сумі 6554,50 грн.
Ухвалою суду від 28.11.2012 року позов ОСОБА_1 у частині стягнення заборгованості по заробітній платі було залишено без розгляду за його заявою.
При цьому позивач продовжує підтримувати свій позов у частині стягнення на його користь з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 1757,20 гривень, провівши відповідні розрахунки, виклавши їх у відповідній заяві.
Судовим розглядом встановлено, що, згідно з записів у трудовій книжці ОСОБА_1 дійсно 01.03.2010 р. був прийнятий на роботу охоронцем до філії «Укрінтеравтосервіс - Центр» ПАС -55 «Красноперекопськ»на підставі наказу № 29-ВК від 01.03.2010 р., а 31.05.2012 р. його було звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України відповідно до наказу № 124 - ВК від 31.05.2012 р. Вказані трудові відносини одночасно підтверджуються у справі і копіями відповідних наказів про прийняття позивача на роботу та про його звільнення з роботи, наданих представником відповідача Голосіївському районному суду під час виконання судового доручення (а.с. 49-50). Документів, які б підтверджували проведення відповідачем повного розрахунку з ОСОБА_1 при його звільненні у такі строки та у таких обсягах, як це передбачає ст. 116 КЗпП України, суду сторонами не надано.
Навпаки, обома сторонами безспірно підтверджується, що остаточний розрахунок відповідача, як роботодавця, перед позивачем (робітником) при його звільненні 31.05.2012 року було проведено лише 18.07.2012 року, коли позивачу було поштовим переказом перераховано останню належну йому суму у розмірі 3551 грн. 11 коп. Відсутність своєї провини у не проведенні своєчасного розрахунку з ОСОБА_1 при його звільненні відповідач довести у суді навіть не намагався, уникаючи у своїх письмових запереченнях та поясненнях цієї теми, взагалі не зазначаючи будь-яких причин, що призвели до затримки розрахунку при звільненні більш, ніж на 1,5 місяці. Таким чином, порушення відповідачем з власної вини вимог ст. 116 КЗпП України у правовідносинах з позивачем в суді безспірно встановлено.
Відповідно до статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Про існування між сторонами спору про розмір належних звільненому працівникові сум сторони суду не повідомляли, тому суд виходить із того, що такий спір між ними відсутній.
Розділом І п.1 п.п. З, Розділом ІІ п.2 абз.3, Розділом ІІІ п.3 абз.1 Постанови КМУ від 08.02.1995 р. № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати, передбачені порядок обчислення середньої заробітної плати, період за який обчислюється середня заробітна плата (середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата) і виплати, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати.
Встановивши що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства суми в день звільнення, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні саме за період з 01.06.2012 р. (день звільнення, оскільки 31.05.2012 р. був останнім робочим днем і на цей день затримка розрахунку не поширюється) по день фактичного розрахунку - 18.07.2012 р.
Наведений позивачем у своїй заяві від 27.11.2012 року розрахунок середнього заробітку, який належить стягнути на його користь з відповідача за час затримки розрахунку при звільненні складає 1757,20 гривень.
Вислухавши позивача, приймаючи до уваги письмові пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 в частині, що залишалася, підлягає задоволенню у повному обсязі. З відповідача на користь позивача належить стягнути 1757,20 гривень з підстав, передбачених ст. 117 КЗпП України. При цьому суд враховує наступне: середньомісячна заробітна плата позивача за два останні місяці його роботи у позивача (квітень -травень 2012 року) становить 1064, 95 грн., середньоденна заробітна плата позивача складає 53,25 грн., кількість робочих днів за весь період затримки його розрахунку при звільненні без урахування святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, становить 33 робочих дня.
Таким чином, матеріальна відповідальність роботодавця, передбачена ст. 117 КЗпП України розраховується як: 1064, 95 грн. (за червень 2012 року) + 692,25 грн. (13 х 53,25 грн. - за 13 робочих днів липня 2012 року) = 1757,20 гривень. Наведений судом розрахунок повністю відповідає вимогам позивача.
При цьому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави понесені у справі судові витрати, оскільки позивач був звільнений від їх сплати при зверненні до суду за вирішенням зазначеного трудового спору.
На підставі ст. ст. 116, 117 КЗпП України, Постанови КМУ від 08.02.1995 р. № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати, керуючись ст.ст. 10 - 11, 57 - 60, 88, 74 ч.5, 132, 169 ч.4, 213-215 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Українського державного підприємства з обслуговування іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс", код ЄДРПОУ 21536845, р/р 2600648 в ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль»м. Києва, МФО 300335, розташованого за адресою проспект Науки, 57, м. Київ, 03083, Україна, на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) в рахунок компенсаціїї за затримку розрахунку при звільненні 1757 гривень 20 копійок.
Стягнути з Українського державного підприємства з обслуговування іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс", код ЄДРПОУ 21536845, р/р 2600648 в ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль»м. Києва, МФО 300335, розташованого за адресою проспект Науки, 57, м. Київ, 03083, Україна, на користь держави судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя ________________