2-6145/12
іменем України
18.12.2012 Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого суддіСаламон О.Б.
при секретаріСолодухіній Н.С.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, -
Позивач звернулася до суду з позовом, який було уточнено в процесі судового розгляду, про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття та додаткових витрат на дитину в розмірі 500 грн. щомісячно.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що вона з відповідачем перебували шлюбі з 2006 по 2012 р.р. Від шлюбу мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на її утриманні, а відповідач в добровільному порядку не сплачує аліменти. Зазначає про те, що батьки зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Додаткові витрати зумовлені тим, що дитина перебуває на диспансерному обліку, часто хворіє, а також розвитком здібностей дитини та створення нормальних життєвих умов. Розмір додаткових витрат обґрунтовується проживанням у м. Києві, необхідністю споживання екологічно чистих продуктів.
В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на викладене в позовній заяві. Зазначала і те, що відповідач спроможний надавати кошти на додаткові витрати дитині, яка хворіє, перебуває на диспансерному обліку, відвідує різні гуртки, направлені на розвиток здібностей дитини. Зокрема, зазначила, що у відповідача є матеріальна можливість сплачувати додаткові витрати на дитину.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позов визнали частково, не заперечували щодо стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі ј частини всіх видів його заробітку щомісячно. Щодо вимоги про додаткові витрати на дитину зазначили, що вона є необґрунтованою та недоведеною. Зокрема, не надано доказів на підтвердження особливих обставин для стягнення додаткових витрат. До того ж, зазначили, що не надано доказів відвідування дитиною гуртків для розвитку здібностей, а продукти харчування не відносяться до додаткових витрат на дитину.
Дослідивши матеріали справи та обставини справи в їх сукупності, дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 09 червня 2006 року по 05 жовтня 2012 року. (а.с.6-7)
Сторони мають спільного малолітнього сина -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 8)
Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені ст. 182 СК України, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дітей; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.ст.182,183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом, та за жодних обставин мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки про доходи від 30 листопада 2012 року відповідач має регулярний, офіційний дохід та працює в АТ «УкрКарт».
Загальна сума доходу за період з травня по жовтень 2012 року становить 35 689 грн. (а.с. 22)
Згідно зі ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
Стороною відповідача суду надані квитанції щодо сплати аліментів за жовтень, листопад та грудень 2012 року. Суд не бере до уваги зазначені квитанції, так як у відповідності до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. З зазначених квитанцій не вбачається на які цілі були перераховані вказані кошти.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 листопада 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.
Щодо стягнення додаткових витрат на дитину суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно залежно від причини, що зумовила додаткові витрати.
Доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що призвели до додаткових витрат на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на гуртки, на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини, довідки медичних закладів, а також інші документи, які підтверджують те, що дитина страждає на тяжке захворювання і свідчать про необхідність у зв'язку з цим збільшення витрат на придбання ліків, спеціальний медичний і звичайний догляд за дитиною, її побутове обслуговування, санаторно-курортне лікування тощо.
Розмір додаткових витрат на дитину має обґрунтовуватись відповідними документами. Наприклад, витрати на додаткове харчування дитини за нормами, розробленими МОЗ, повинні підтверджуватись довідками органів місцевого самоврядування, торгівельних організацій або дирекції ринків про середні ціни на продукти харчування у період їх придбання; витрати на спеціальний медичний догляд -довідками медичних закладів про вартість медичних послуг; витрати на лікування, санаторно-курортне лікування -виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками і рахунками, проїзними документами тощо.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, які витрати поніс чи несе позивач, викликані особливими обставинами - розвитком здібностей дитини, її хворобою. Наявність довідки, в якій зазначено про те, що в січні та в березні 2012 року були сплачені певні кошти за додаткові платні освітні послуги, не свідчить про особливі обставини розвитку здібностей дитини, який міг бути підтверджений рекомендаціями вчителів, тренерів та лікарів.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано довідку про те, що син саме в період з січня по березень 2012 року відвідував додаткові платні освітні послуги.
Суд не бере до уваги зазначену довідку так як, дані додаткові платні освітні послуги дитиною відвідувались в період, коли сторони перебували в зареєстрованому шлюбу. Доказів того, що дитина на теперішній час продовжує відвідувати платні гуртки та додаткові заняття суду не надано.
Відповідно до довідки № 454 від 08 жовтня 2012 Центральної районної поліклініки Деснянського району м. Києва дитина часто хворіє гострими респіраторно-вірусними інфекціями, перебуває на диспансерному обліку у лікаря-алерголога з діагнозом атопічний дерматит та у лікаря-гастроентеролога з діагнозом -дисбактеріоз, диспанкреатизм.
Стороною не наведені докази особливого характеру даних захворювань, їх винятковості, та того, що суми аліментних зобов'язань буде недостатньо для забезпечення здорового розвитку дитини.
Згідно з ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тобто, стороною позивача не зазначені докази, що підтверджують особливість обставин, що викликали необхідність у додаткових витратах на дитину. Зокрема, не обґрунтований розмір коштів, які позивач просить стягнути з відповідача в якості додаткових витрат.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, щодо відмови в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину, оскільки підстав для покладення на відповідача обов'язку фінансувати додаткові витрати, враховуючи характер таких додаткових витрат та їх тривалість, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 214,60 грн.
Відповідно до ст.367 ЦПК України рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 15, 30, 60, 62, 88, 130, 174, 179, 212 -215 ЦПК України, 180-181,185 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, на утримання сина -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 листопада 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 214,60 грн.
Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон