Справа № 603/73/2012
Провадження № 1/603/215/12
24.09.2012 року. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . Яковлєва О.С.
при секретарі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Бондарчук Н.О.
з участю прокурорів . Левченко Ю.Ю., Молдавана Є.О., Балобанова Д.М.
потерпілих . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_6, ОСОБА_7
законних представників потерпілих . . ОСОБА_8, ОСОБА_9
представника потерпілого . . . . . . . . . . ОСОБА_10
захисників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_11, ОСОБА_12
законного представника підсудного . . ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Озадівка Бердичівського району Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ч. 2 ст. 296 КК України,
ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, учня 14 групи ПТУ № 4 м. Бердичева, неодруженого, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за ч. 2 ст. 296 КК України, -
02 жовтня 2011 року приблизно о 01 годині 20 хвилин ОСОБА_14 та ОСОБА_15, проїжджаючи на скутері неподалік будинку № 60 по вул. Польовій в с. Гардишівка Бердичівського району, помітили раніше їм знайомих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які йшли додому. Наздогнавши тих, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, діючи групою осіб, скоїли хуліганство, що супроводжувалось особливою зухвалістю. А саме, ігноруючи елементарні правила поведінки, моральності та добропристойності, використовуючи малозначний привід, ОСОБА_14 наніс один удар кулаком в обличчя ОСОБА_6 Від отриманого удару ОСОБА_6 нахилився вперед, а ОСОБА_14 продовжив наносити удари колінами по тулубу ОСОБА_6 Від отриманих ударів ОСОБА_6 впав до рівчака поблизу дороги, де ОСОБА_14 наніс ОСОБА_6 удари кулаками та ногами по голові та тулубу. В цей час ОСОБА_15, підтримуючи хуліганські дії ОСОБА_14, підійшов до лежачого на землі ОСОБА_6 та наніс тому один удар ногою в скроневу ділянку голови справа.
Побивши ОСОБА_6, ОСОБА_15 разом із ОСОБА_14, продовжуючи свої злочинні дії, діючи групою осіб, із хуліганських спонукань, підійшли до ОСОБА_7, який, розвернувшись, спробував втекти. Однак, ОСОБА_15, перешкоджаючи втечі, наніс один удар кулаком ззаду по голові ОСОБА_7 Від отриманого удару ОСОБА_7 впав на землю. Тоді ОСОБА_15 наніс ОСОБА_7 один удар ногою по шиї та спільно з ОСОБА_14 продовжили наносити удари по тулубу ОСОБА_7
Внаслідок хуліганських дій ОСОБА_14. та ОСОБА_15 потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в тім'яній ділянці голови, потиличній ділянці голови, надбрівній справа, навколо очній справа, струсу головного мозку, які є легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров'я. Потерпілому ОСОБА_16 в результаті злочинних дій ОСОБА_15 та ОСОБА_14 спричинено фізичний біль.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_14 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та показав, що восени 2011 року ввечері разом із дівчиною ОСОБА_17 приїхали на дискотеку, яка відбувалась в кафе-барі в с. Гардишівка. На дискотеці він зустрів свого товариша ОСОБА_15, а також ОСОБА_6 і ОСОБА_7, з якими у ОСОБА_15 попередньо виник конфлікт. Пізніше у нього виникла суперечка з ОСОБА_6, яка була припинена їхніми друзями. Приблизно о 01 годині він, ОСОБА_15 та ОСОБА_17 поїхали до нього на дачу. Проїжджаючи по вулиці Польовій в с. Гардишівка, при світлі фар скутера він помітив ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які йшли попереду. Коли проїжджали біля тих, то він почув, що хтось брутально виразився, і зупинив скутер. ОСОБА_6 і ОСОБА_7, нічого їм не сказавши, пройшли мимо. Він крикнув, щоб ті зупинились. Хтось із них до нього знову брутально виразився. Тоді він з ОСОБА_15 почали наздоганяти ОСОБА_6 і ОСОБА_7, а ОСОБА_17 залишилась біля скутера. Підбігши до ОСОБА_6, він відразу вдарив того кулаком правої руки у ліву частину обличчя. ОСОБА_6 вдарив його у відповідь, і вони почали битись. Під час бійки впали на землю, де продовжили битись. Далі ОСОБА_17 його забрала від ОСОБА_6. Піднявшись, він помітив, що ОСОБА_15 вдарив ОСОБА_7 рукою по шиї, від удару ОСОБА_7 впав. ОСОБА_15 сказав, що і ОСОБА_7 хотів його вдарити. Тоді він підійшов до того і вдарив один раз ногою по спині. ОСОБА_15 також вдарив ногою по спині ОСОБА_7, коли той піднімався, а піднявшись, ОСОБА_7 почав втікати. Він, ОСОБА_15 та ОСОБА_17 сіли на скутер і поїхали далі до нього на дачу. По дорозі бачили брата ОСОБА_6 з штахетиною. Однак, коли під'їхали, того вже не було. Свою вину визнає частково, тому що ОСОБА_7 він вдарив один раз ногою в ділянку спини і від його удару тілесних ушкоджень не могло бути, а ОСОБА_6 наніс декілька ударів кулаками по голові та один-два удари ногою по тулубу в ділянку спини. ОСОБА_15 ОСОБА_6 не бив, а був поряд і з ОСОБА_7. В скоєному щиро кається і жалкує, що так сталось. Крім того, коли ОСОБА_6 потрапив у лікарню, то він купив тому ліків на 150 гривень.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_15 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та показав, що восени 2011 року вдень він з другом їхав на автобусі та у нього виник конфлікт із ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Тоді він зателефонував ОСОБА_14, розповів про ситуацію і сказав, що ввечері на дискотеці будуть розбиратись з потерпілими. Ввечері приїхав на дискотеку, яка відбувалась в кафе-барі в с. Гардишівка. На дискотеці зустрівся з ОСОБА_14 та. ОСОБА_17 Поговорили з потерпілими та помирились. Через деякий час біля дискотеки у ОСОБА_14 з ОСОБА_6 виник конфлікт, але їх розборонили. Пізніше, коли вже їхали на дачу до ОСОБА_14 за одягом, по дорозі помітили ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які йшли попереду. Ті щось брутально виразились, і вони, зупинивши скутер, пішли у напрямку ОСОБА_6 і ОСОБА_7. Коли ОСОБА_14 підійшов до ОСОБА_6, то першим вдарив в лице, і вони почали битись, під час чого скотились у канаву. Він і ОСОБА_17 стояли зверху на дорозі біля скутера, а ОСОБА_7 стояв в стороні неподалік від них. Далі ОСОБА_17 підійшла до ОСОБА_14 і сказала припинити бійку. Коли ОСОБА_14 припинив бити ОСОБА_6, то в цей час він підійшов до ОСОБА_7 і вдарив першим того по шиї. А коли ОСОБА_7 лежав на землі, то він вдарив того ще один раз ногою по спині. ОСОБА_14 підійшов до ОСОБА_7 і також вдарив один-два рази потерпілого ногою по спині, оскільки він сказав йому, що ОСОБА_7 його бив на дискотеці. Далі вони припинили бити ОСОБА_7, і той, піднявшись на ноги, почав тікати. Він, ОСОБА_17 і ОСОБА_14 сіли на скутер і поїхали далі на дачу.
Незважаючи на часткове визнання вини підсудними, їхня вина підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
Так, допитаний в ході судового слідства потерпілий ОСОБА_6 пояснив суду, що восени 2011 року вдень він з ОСОБА_7 повертались на автобусі до села. В автобусі було багато людей, в тому числі і ОСОБА_15 з другом, які не випускали їх з автобуса. В них виник конфлікт, в якому вони мали розібратись ввечері на дискотеці. Ввечері він разом із ОСОБА_7 та своїм братом ОСОБА_6 й його жінкою пішли на дискотеку, яка відбувалась в кафе-барі у с. Гардишівка. На дискотеці він з ОСОБА_15 поговорили і помирились, а потім у нього з ОСОБА_14 виник конфлікт через образи останнього. Пробувши деякий час на дискотеці, його брат з жінкою пішли додому. Пізніше він з ОСОБА_7 також пішли додому. По дорозі додому їх обігнали ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_17, які їхали скутером. Проїхавши повз них, ті зупинились за поворотом. Він та ОСОБА_7, не звертаючи уваги, пройшли біля них і пішли далі. ОСОБА_14 та ОСОБА_15 почали до них кричати і ображати. Однак вони, не зупиняючись, пішли далі. Хтось із тих кинув по ним пустою скляною пляшкою, яка перелетіла через них та розбилась. Тоді він почав телефонувати до брата і попросив вийти назустріч. В цей же час він почув, що позаду хтось біжить. Повертаючись, помітив ОСОБА_14 і ОСОБА_15. ОСОБА_14, підбігши до нього, наніс один удар кулаком ззаду по лівій стороні обличчя. Від його удару він нахилився вперед. Тоді ОСОБА_14, схвативши його за одяг, почав тримати, в той же час наносити коліном удари по тулубу, який він закривав руками. Далі ОСОБА_14 зіштовхнув його до канави і там почав бити ногами по голові та нирках, а також, сівши на нього зверху, продовжив наносити удари кулаками по голові. Він спробував відбитися від ОСОБА_14. Побивши його, ОСОБА_14 піднявся на ноги. Тоді до нього підбіг ОСОБА_15 і наніс один удар ногою у скроню. Від даного удару він на якусь мить втратив свідомість. Коли прийшов до свідомості, то помітив, що ОСОБА_14 і ОСОБА_15 б'ють ОСОБА_7, який лежав на землі, на дорозі. Били вони його обоє ногами по голові та тулубу. Помітивши, що він прийшов до тями, ті знову направились до нього. В цей час ОСОБА_7 піднявся і почав втікати, тоді ОСОБА_14 і ОСОБА_15 сіли на скутер і почали ОСОБА_7 наздоганяти. Він почав підніматись із землі. В той же час до нього підбіг ОСОБА_7 і вони втекли додому. Суперечку, яка виникла біля кафе-бару, розпочав ОСОБА_14 Під час цієї суперечки ОСОБА_7 ОСОБА_14 не бив.
Потерпілий ОСОБА_7, будучи допитаним в залі суду, пояснив, що восени 2011 року вдень вони з ОСОБА_6 їхали на автобусі в село. ОСОБА_15 з друзями стояли при виході з автобуса та ОСОБА_15 штовхнув в спину ОСОБА_6, після чого вони почали сваритись та вирішили поговорити про це ввечері на дискотеці. Ввечері він разом із ОСОБА_6 пішли на дискотеку, яка відбувалась в кафе-барі в с. Гардишівка. На дискотеці ОСОБА_14 почав ображати ОСОБА_6, у них виник конфлікт, але в подальшому вони помирились. Вже вночі він з ОСОБА_6 пішли додому. По дорозі додому їх обігнали ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_17, які їхали на скутері. Проїхавши повз них, зупинились на повороті. Він та ОСОБА_6, пройшовши біля них, пішли далі. ОСОБА_14 Та ОСОБА_15 почали до них кричати і ображати. Однак вони, не зупиняючись пішли далі. Тоді хтось кинув по ним пустою скляною пляшкою. Тоді ОСОБА_6 зателефонував до брата і попросив того вийти назустріч. В цей же час він почув, що позаду хтось біжить, повертаючись, помітив ОСОБА_14, який підбігши до ОСОБА_6 відразу вдарив того кулаком по обличчю, а потім почав бити руками та ногами. Від цих ударів ОСОБА_6 впав у канаву, що поруч з дорогою, а ОСОБА_14 продовжував того бити ногами. Він хотів забрати ОСОБА_6 від ОСОБА_14, але ОСОБА_15 сказав не втручатись, щоб ті самі розбирались. Настя спустилась до ОСОБА_14 і ОСОБА_15 пішов за нею, щоб забрати. В цей час ОСОБА_15, тримаючи ОСОБА_17 за ліву руку, правою ногою вдарив ОСОБА_6 один раз в скроню. Після цього ОСОБА_15 і ОСОБА_14, залишивши ОСОБА_6, почали йти до нього. Помітивши їх, він розвернувся і хотів втекти, але відразу відчув один удар ззаду по голові, який наніс ОСОБА_15. Від удару ОСОБА_15 він впав, в той же час ОСОБА_15 наніс йому ще один удар по шиї та почав бити ногами по тулубу, який він закривав руками. ОСОБА_14, підбігши до нього, також почав наносити удари по тулубу. В цей час ОСОБА_6 прийшов до свідомості і підсудні, помітивши це, пішли в його бік. Скориставшись цим, він почав втікати. ОСОБА_15 з ОСОБА_14 почали його наздогнати на скутері. Втікаючи від тих, він повернувся до ОСОБА_6 і вдвох прибігли до того додому. В подальшому він лікувався в лікарні, підсудні перед ним не вибачались, просить стягнути з них заподіяну йому моральну і матеріальну шкоду.
Показаннями свідка ОСОБА_6, який в ході судового слідства показав, що восени 2011 року він з дружиною, братом і ОСОБА_7 пішли на дискотеку в селі. Потанцювавши, він з дружиною повернувся додому, а брат ОСОБА_6 з ОСОБА_7 залишились ще на дискотеці. Близько 01 години до нього зателефонував брат і попросив вийти на зустріч і забрати, так як його з побили. Він пішов на зустріч брату, по дорозі бачив ОСОБА_14, який їхав на скутері з кимсь із своїх знайомих. Потім ОСОБА_14 йому зателефонував і сказав: «Брат получив, а ти будеш наступним». Після цього до нього зателефонував брат і повідомив, що вже знаходиться вдома. Повернувшись додому, помітив, що брат побитий. Брат повідомив, що коли повертався додому з ОСОБА_7, то їх побили ОСОБА_14 та ОСОБА_15 Вранці він з братом поїхали до лікарні.
Як вбачається з протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 03 жовтня 2011 року, попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину потерпілий ОСОБА_6 повідомив про те, що 01.10.11 приблизно о 24 годині ОСОБА_14 та ОСОБА_15 неподалік будинку № 60 по вул. Польовій в с. Гардишівка спричинили йому тілесні ушкодження (а.с. 4).
Як вбачається з протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 03 жовтня 2011 року, попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_9 повідомила про те, що 01.10.11 приблизно о 24 годині ОСОБА_14 та ОСОБА_15 неподалік будинку № 60 по вул. Польовій в с. Гардишівка спричинили її сину ОСОБА_7 тілесні ушкодження (а.с. 5).
При огляді місця події 10.10.11 встановлено місце скоєння злочину - ділянка місцевості поблизу будинку № 60 на вулиці Польовій в с. Гардишівка Бердичівського району (а.с. 6-7).
Під час проведення очної ставки 25.11.11 між потерпілим ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_15 потерпілий підтвердив свої показання про обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_14 і ОСОБА_15 та наполіг на своїх показаннях. Показання ОСОБА_7 повністю співпадають з обставинами злочину, викладеними у обвинуваченні, показаннями потерпілих, свідків та матеріалами справи. (а.с. 91). В залі суду при проведенні перехресних допитів з підсудними потерпілий наполіг на вказаних показаннях.
В ході очної ставки 25.11.11 між потерпілим ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_15 потерпілий підтвердив свої показання про обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_14 і ОСОБА_15 та наполіг на своїх показаннях. Показання ОСОБА_6 повністю співпадають з обставинами злочину, викладеними у обвинуваченні, показаннями потерпілих, свідків та матеріалами справи. (а.с. 92). В залі суду при проведенні перехресних допитів з підсудними потерпілий наполіг на вказаних показаннях.
При проведенні очної ставки 08.12.11 між потерпілим ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_14 потерпілий підтвердив свої показання про обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_14 і ОСОБА_15 та наполіг на своїх показаннях. Показання ОСОБА_6 повністю співпадають з обставинами злочину, викладеними у обвинуваченні, показаннями потерпілих, свідків та матеріалами справи. (а.с. 94). В залі суду при проведенні перехресних допитів з підсудними потерпілий наполіг на вказаних показаннях.
Під час проведення очної ставки 08.12.11 між потерпілим ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_14 потерпілий підтвердив свої показання про обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_14 і ОСОБА_15 та наполіг на своїх показаннях. Показання ОСОБА_7 повністю співпадають з обставинами злочину, викладеними у обвинуваченні, показаннями потерпілих, свідків та матеріалами справи. (а.с. 95). В залі суду при проведенні перехресних допитів з підсудними потерпілий наполіг на вказаних показаннях.
При проведенні судово-медичної експертизи (висновок № 1372 від 07.11.11) у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в тім'яній ділянці голови, потиличній ділянці голови, надбрівній справа, навколо очній справа, струсу головного мозку, які відносяться до Легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Виявлені тілесні ушкодження були спричиненні від дії тупого твердого предмету, що не виключається можливим 01.10.11 приблизно о 24 годині при нанесені ударів ногами та кулаками по голові та тулубу, що підтверджує показання потерпілих про час та механізм спричинення тілесних ушкоджень (а.с. 99-100).
Законний представник неповнолітнього підсудного ОСОБА_13 зазначила, що має виховний вплив на свого сина та може забезпечити належну поведінку підсудного в майбутньому.
Показання підсудних ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про те, що ОСОБА_15 не спричиняв тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6, попередньої змови між ними не було, ОСОБА_14 не наносив потерпілому ОСОБА_7, від яких було спричинено тілесні ушкодження, суд розцінює як захисну позицію підсудних та намір уникнути та зменшити кримінальну відповідальність. Так, проаналізувавши докази в їх сукупності, зокрема показання потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7, свідка ОСОБА_6, показання самих підсудних, протоколи огляду місця події, очних ставок між потерпілими та підсудними, висновки судово-медичних експертиз та інші матеріали справи, суд вбачає, що вказаними доказами повністю підтверджується злочинний умисел підсудних, направлений на вчинення хуліганських дій - малозначність і надуманість приводу заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень та побоїв, відсутність з боку потерпілих будь-якої неправомірної поведінки, яка б потребувала активних дій з боку підсудних для захисту порушених прав, що підтверджують і самі підсудні. Потерпілі протягом всього досудового та судового слідства, навіть при перехресному допиті, дають послідовні детальні показання про обставини спричинення їм тілесних ушкоджень, нанесення кожним із підсудних ударів, що підтверджуються висновком судово-медичної експертизи та медичними документами. Підсудним не інкримінується вчинення злочину за попередньої змовою групою осіб, а лише вчинення злочину групою осіб, тобто якщо у вчинені злочину (реалізації об'єктивної сторони складу злочину) брали участь декілька виконавців без попередньої змови, що не заперечується і самими підсудними.
Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає вину підсудних доведеною повністю та кваліфікує:
- дії ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб;
- дії ОСОБА_15 за ч. 2 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
При призначенні покарання підсудним суд керується загальними засадами призначення покарання - ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, дані про особи винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 ч.ч. 1, 3 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Підсудний ОСОБА_14 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружився, має на утриманні малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_4, за місцем проживання характеризується позитивно, як і за місцем навчання. Обставин, що пом'якшують або обтяжують його покарання, суд не встановив.
Підсудний ОСОБА_15 раніше не судимий, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно. Обставиною, що пом'якшує його покарання суд визнає: вчинення злочину неповнолітнім. Обставин, що обтяжують покарання підсудному, суд не встановив.
З урахуванням наведеного, характеру вчиненого злочину, осіб підсудних, приймаючи до уваги санкцію статті, суд прийшов до висновку про призначення підсудним покарання у виді позбавлення волі. Однак, приймаючи до уваги позитивні характеристики підсудних, їхній молодий вік та ненаполягання потерпілих на реальній мірі покарання, відповідно до ст. 75 КК України, суд вважає за можливе звільнити підсудних від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним й достатнім для їх виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Цивільний позов прокурора Бердичівського району щодо стягнення на користь Бердичівської центральної районної лікарні 2590,95 грн. витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6 суд задовольняє в повному об'ємі, оскільки така шкода доведена в ході судового слідства - матеріали справи містять довідку-розрахунок ЦРЛ Бердичівського району Бердичівської районної державної адміністрації про вартість стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_6 в травматологічному відділенні лікарні на загальну суму 2590 грн. 95 коп. (а.с. 74-75). Відповідно до ч. 4 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат»№ 11 від 07.07.95 з наступними змінами, витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній. Вирішуючи питання щодо розміру частки кожного з підсудних при задоволенні цивільного позову суд враховує участь кожного із підсудних у вчиненні злочину, кількість та наслідки заподіяних кожних з них ударів потерпілому.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 щодо стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню, оскільки доведений в ході судового слідства дослідженими документами. Крім того, суд також частково задовольняє цивільний позов ОСОБА_6 щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 1500 грн. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що така шкода заподіяна злочинними діями підсудних, враховує характер та обсяг душевних страждань потерпілого, який зазнав приниження з боку підсудних, повинен був витратити зусилля на відновлення свого стану здоров'я та відновлення гідності. При визначенні частки стягнення з підсудних коштів суд враховує, що ОСОБА_14 добровільно відшкодував потерпілому 150 грн., має на утриманні малолітню дитину, приймає до уваги роль кожного з підсудних у вчиненні хуліганських дій, позицію потерпілого про стягнення коштів. При цьому заподіяні збитки внаслідок злочинних дій ОСОБА_15 суд стягує з ОСОБА_15, який досяг повноліття та має самостійний доход.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 щодо стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню, оскільки доведений в ході судового слідства дослідженими документами. Крім того, суд також частково задовольняє цивільний позов ОСОБА_7 щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 500 грн. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що така шкода заподіяна злочинними діями підсудних, враховує характер та обсяг душевних страждань потерпілого, який зазнав приниження з боку підсудних, повинен був витратити зусилля на відновлення свого стану здоров'я та відновлення гідності. При визначенні частки стягнення з підсудних коштів суд приймає до уваги роль кожного з підсудних у вчиненні злочину, враховує позицію потерпілого і призначає рівні частки. При цьому заподіяні збитки внаслідок злочинних дій ОСОБА_15 суд стягує з ОСОБА_15, який досяг повноліття та має самостійний доход.
Враховуючи задоволення цивільного позову потерпілого арешт, накладений на майно ОСОБА_14, не підлягає скасуванню.
Арешт, накладений на майно ОСОБА_13, враховуючи задоволення цивільного позовів про стягнення заподіяної шкоди з ОСОБА_15, підлягає скасуванню.
Підстав для зміни обраних щодо підсудних запобіжних заходів у виді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_14 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_14 від відбування покарання з випробуванням протягом 2 (двох) років іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі пп. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_14 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
ОСОБА_15 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_15 від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі пп. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_15 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжні заходи до набрання вироком законної сили щодо засуджених залишити попередні -підписки про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_14 на користь потерпілого ОСОБА_6 1750 грн. 00 коп. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди
Стягнути з ОСОБА_15 на користь потерпілого ОСОБА_6 375 грн. матеріальної шкоди та 500 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_14 на користь потерпілого ОСОБА_7 250 грн. 00 коп. матеріальної шкоди та 250 грн. моральної шкоди
Стягнути з ОСОБА_15 на користь потерпілого ОСОБА_7 250 грн. матеріальної шкоди та 250 грн. моральної шкоди.
Цивільний позов прокурора Бердичівського району про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6 задовольнити і стягнути з ОСОБА_14 2000 грн. 00 коп. на користь Центральної районної лікарні Бердичівського району Бердичівської районної державної адміністрації.
Цивільний позов прокурора Бердичівського району про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6 задовольнити і стягнути з ОСОБА_15 590 грн. 95 коп. на користь Центральної районної лікарні Бердичівського району Бердичівської районної державної адміністрації.
Арешт, накладений на майно ОСОБА_14 відповідно до постанови ст. слідчого СВ Бердичівського МВ УМВС ОСОБА_24 від 09.12.11: мобільний телефон "Simens" - не скасовувати.
Арешт, накладений на майно ОСОБА_13 відповідно до постанови ст. слідчого СВ Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_24 від 09.12.11 та протоколу ДІМ Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_25 від 17.12.11: телевізор «Електрон», холодильник «Кадри»- скасувати.
Арешт, накладений на майно ОСОБА_13 відповідно до постанови ст. слідчого СВ Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_24 від 10.12.11: автомобіль АЗЛК-2138, д.н. НОМЕР_1 - скасувати.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.
Головуючий - суддя О.С. Яковлєв