Справа № 0603/1-514/11
ВИРОК Провадження № 1/603/145/12
17.09.2012 року. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . Яковлєва О.С.
при секретарях . . . . . . . . . . . . . . . . . . Слабик О.М., Бондарчук Н.О.
з участю прокурора . . . . . . . . . . . . . . Левченко Ю.Ю.
потерпілої/цивільного позивача . . . . ОСОБА_5
представника потерпілої . . . . . . . . . . ОСОБА_6
адвоката . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ОСОБА_7
захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8., працюючого директором ТОВ «Гардишівський переробний завод», проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст.ст. 286 ч. 2, 135 ч. 1 КК України, -
12 серпня 2011 року близько 21 год. 45 хв. ОСОБА_9, керуючи технічно справним автомобілем "ВАЗ-2108", державний номер НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 належить ОСОБА_10, рухався по правій смузі проїзної частини під'їзної дороги від с. Райки Бердичівського району в напрямку автодороги "Бердичів-Шепетівка". Не доїжджаючи 611 м. до перехрестя вказаних автодоріг, водій ОСОБА_9 в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 "б", 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМ України від 10.10.01 № 1306, проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, відволікся від керування транспортним засобом, не переконався в тому, що своїми діями не створить небезпеки і перешкоди іншим учасникам руху, та безпричинно змінив напрямок свого руху, виїхавши на праве узбіччя, де передньою правою частиною керованого ним автомобіля скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_11, яка рухалась в попутному напрямку та в момент наїзду на неї була повернута до автомобіля задньою поверхнею тіла.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів кісток склепіння та основи черепу, забійної рани правої тім'яної ділянки голови, забою головного мозку, закритої травми поперекової частини тулуба (забою лівої нирки, травматичного підкапсулярного крововиливу у селезінку), саден та крововиливів голови, тулуба і кінцівок, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, та знаходяться в прямому причинному зв'язку з її смертю.
Після скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9, розуміючи, що здійснив дорожньо-транспортну пригоду, маючи реальну можливість упевнитись в тому, що потерпіла ОСОБА_11 перебуває в небезпечному для її життя стані та позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, умисно не виконав вимоги п.п. 2.10 "а", "б", "в", "г", "ґ", "д", "є" Правил дорожнього руху України. Тобто, не залишившись, ОСОБА_9 з метою уникнення відповідальності за скоєне на автомобілі причетному до ДТП поїхав з місця дорожньо-транспортної пригоди, не вживши можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілій ОСОБА_11, яку своїми діями поставив у небезпечне для життя та здоров'я становище, а навпаки вжив заходів для приховування вчиненого ним злочину.
Порушення водієм ОСОБА_9 вимог п.п. 1.5, 2.3 "б", 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із створенням аварійної обстановки та виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, однак з наданих суду показань вбачається, що ОСОБА_9 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнає частково, а вину у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, не визнає, так як вказує, що їхав виключно по проїзній частині та на праве узбіччя не з'їжджав; не усвідомлював, що збив людину. Підсудний показав, що він був найманим керівником ТОВ «Гардишівський переробний завод». Раніше він орендував частину садку в с. Райки Бердичівського району. 12 серпня 2011 року він приїхав в с. Райки до нового господаря садка ОСОБА_12, щоб пояснити, як потрібно вести господарство. Ввечері, приблизно о 21 год. 45 хв., вже було темно, він виїхав з с. Райки. Рухався на автомобілі "ВАЗ-2108", червоного кольору. Автомобілем керував по дорученню, оформленому в м. Житомирі в 2009 році. Стаж водіння до ДТП у нього був три роки. Його автомобіль був у технічно справному стані, від керування його ніхто не відволікав, в автомобілі він був один. На той час була темна пора доби і він рухався з ввімкненим ближнім світлом фар. Виїхавши з с. Райки, на автомобілі він їхав по правій смузі ближче до правого краю проїзної частини зі швидкістю приблизно 90 км/год. На вказаній ділянці дороги розмітка відсутня, чіткої межі між проїзною частиною та обочиною немає. Проїхавши деяку відстань від села, приблизно метрів 600, він відволік свою увагу на автомагнітолу автомобіля. До цього він слідкував за дорожньою обстановкою та нікого попереду себе не бачив. Звернення уваги до автомагнітоли у нього зайняло 3-4 секунди. Протягом цього проміжку часу кермо він не крутив, напрямок руху не змінював. В цей момент відчув удар в передній правій частині свого автомобіля і боковим зором помітив, як від автомобіля відлетіло щось біле. Він дійсно не зрозумів, що або кого він збив. Він злякався цього, оскільки подумав, що міг збити людину, та, не зупиняючись і не зменшуючи швидкість, поїхав з місця пригоди. В тому, що він збив саме людину, не був впевнений. Розуміє, що мав зупинитись і подивитись кого або що він збив, але не зробив цього, так як перелякався. Відразу після ДТП на автомобілі пошкоджень не бачив, зокрема розбитого лобового скла, однак підтвердив відсутність дзеркала заднього виду. Після цього він поїхав в с. Гардишівка, а потім додому в м. Бердичів, залишивши автомобіль біля під'їзду. Вранці наступного дня близько 06 години він вийшов у двір та виявив пошкодження на автомобілі, а саме розбиті лобове скло і праву фару. Оскільки для роботи йому потрібна робоча машина, то він завіз свій автомобіль на СТО, де хотів відремонтувати машину. Попросив, щоб відремонтувала якомога швидше. Повідомив, що ушкодження на автомобілі від гіляки, що впала, так як не був впевнений на сто відсотків, що збив людину, і так сказав, щоб нічого не пояснювати працівникам СТО. В с. Гардишівку поїхав на таксі. Ввечері йому зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що біля с. Райки сталось ДТП, а саме була збита дівчина. Тільки тоді він зрозумів, що це зробив він. Спочатку він виключив телефон і думав про те, що збив людину. ОСОБА_12 йому ще сказав, що його шукають і він добровільно пішов в міліцію. В подальшому він намагався відшкодувати потерпілій шкоду, розмір якої він визначав самостійно. Родичі допомогли з грошима, але потерпіла не взяла грошей. Цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди він визнає повністю, а про відшкодування моральної шкоди - частково тому, що людське життя безцінне, а в нього немає можливості сплатити 500000 грн. Визнає позов на реальну суму 100000 грн. з врахуванням того, що в нього 3-є неповнолітніх дітей. Наполягає, що перед ДТП рухався по проїзній частині і напрямок не змінював, пояснити, чому осип скла зафіксований на обочині, не може. Також наполягає, що в день ДТП алкогольні напої не вживав ні вранці, ні протягом дня і в стані сп'яніння взагалі за кермо не сідає. В скоєному він розкаюється.
Незважаючи на невизнання вини підсудним, його вина повністю підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
Так, потерпіла ОСОБА_5, будучи допитаною в залі суду, показала, що у неї четверо дітей, чоловік помер. Донька ОСОБА_11 закінчила школу, поступила вчитись, здавалось життя налагоджується. 12 серпня 2011 року ввечері донька пішла з дому разом з подругами. Пізніше на машині приїхали подруги доньки і повідомили їй, що ОСОБА_11 збив автомобіль. Вона поїхала на місце дорожньо-транспортної пригоди, що сталась між селами Райки та Мирославка. На місці пригоди бачила скло від фари, дзеркало заднього виду. Зі слів подруг ОСОБА_11 їй відомо, що ту на правому узбіччі збив автомобіль, коли дівчата йшли на дискотеку. Потім цей автомобіль, не зупиняючись та навіть не пригальмовуючи, втік з місця пригоди. Після події приходила матір підсудного, яка оцінила життя її доньки у 8000 грн., але вона грошей не взяла. З приводу заподіяної їй і невідшкодованої шкоди вона бажає заявити цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, оскільки внаслідок смерті дитини їй заподіяна невиправна травма та зламане все життя. При призначені міри покарання просить суд призначити найсуворіше покарання, передбачене у законі.
Під час допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 встановлено, що 12 серпня 2011 року ввечері в с. Райки вона зустрілась з подругами ОСОБА_11 і ОСОБА_4, та вони пішли на дискотеку в с. Мирославка. Перед цим спиртні напої не вживали. ОСОБА_4 та ОСОБА_11 були одягнуті в світлий одяг. Вийшовши з села, вони троє йшли по правому узбіччю. При цьому вона йшла справа, а зліва від неї на одному рівні йшли ОСОБА_11 та ОСОБА_4. На цей час була темна пора доби, без опадів. Приблизно о половині десятої, коли трохи відійшли від села, вона почула, що позаду них рухається автомобіль. Ніякого іншого транспорту в цей час на дорозі поблизу не було. Почувши, що до них позаду наближається автомобіль, ОСОБА_4, яка йшла крайньою зліва найближче до проїзної частини, прискорила крок та вийшла наперед них. Цим часом вона з ОСОБА_11 продовжували рухатись вперед, не змінюючи напрямку свого руху. Автомобіль освітлював їх своїми фарами. В цей момент, коли попутний автомобіль вже мав би проїхати повз них, вона почула звук удару і побачила, що ОСОБА_11 полетіла вперед. Вона зрозуміла, що ту збив автомобіль, який наближався до них позаду зі сторони с. Райки. Потім цей легковий автомобіль, не зупиняючись на місці пригоди та не зменшуючи своєї великої швидкості, поїхав вперед. Наїзд стався на обочині і після наїзду автомобіль повернувся на проїзну частину. Звуку гальмування перед наїздом не було. В них з ОСОБА_4 не було грошей на телефоні і вони набирали знайомим, щоб ті перетелефонували. В подальшому вони зупинили автомобіль, який проїжджав повз них, і люди з нього викликали на місце пригоди швидку медичну допомогу. Таким чином, показаннями свідка підтверджуються час та місце скоєння злочинів, перебування загиблої на момент наїзду на правій обочині, а не на проїзній частині дороги, знаходження їх всіх у світлі фар у світлому одязі перед ДТП, відсутність гальмування автомобіля як до, так і після ДТП.
З показань свідка ОСОБА_14 вбачається, що 12 серпня 2011 року ввечері вона зустрілась з ОСОБА_13 і ОСОБА_11 в с. Райки. Після цього вони пішли на дискотеку в с. Мирославка. Вийшовши за межі села, вони троє в темпі середнього кроку йшли на одному рівні по правому узбіччю. При цьому вона рухалась зліва від дівчат і розміщувалась найближче до проїзної частини на відстані приблизно 0,5 м. Одягнена вона була в чорні штани і білу куртку, ОСОБА_13 - у світлі штани і темну куртку, а ОСОБА_11 - у світлі шорти, світлу футболку, білу з чорним куртку. В цей час вже була темна пора доби, опадів не було, проїзна частина була сухою. Пройшовши деяку відстань від села, вона почула, що позаду них рухався автомобіль. Обернувшись, побачила, що позаду зі сторони с. Райки до них наближався легковий автомобіль з ввімкненим світлом фар. Коли автомобіль наблизився, вона пришвидшила крок, вийшла наперед дівчат та продовжувала рух. Дівчата напрямок руху не змінювали, ОСОБА_11 так і йшла приблизно на відстані 0,7-0,8 м. від проїзної частини. Автомобіль освітлював їх фарами. Через декілька секунд машина збила ОСОБА_11. Ніяких інших автомобілів на дорозі в цей час поблизу не було. Наїзд стався на правій обочині. Після цього зазначений автомобіль, не зупиняючись на місці пригоди, виїхав назад на проїзну частину та продовжив свій рух, не зменшуючи, а навіть збільшивши швидкість. Автомобіль був легковий, «Лада», темний. Вона почала телефонувати друзям, щоб ті викликали швидку допомогу. Намагались зупиняти автомобілі, але зупинився лише третій. З автомобіля вийшла дівчина та викликала на місце ДТП швидку медичну допомогу. Таким чином, показаннями свідка підтверджуються час та місце скоєння злочинів, перебування загиблої на момент наїзду на правій обочині, а не на проїзній частині дороги, знаходження їх всіх у світлі фар у світлому одязі перед ДТП, відсутність гальмування автомобіля як до, так і після ДТП.
Свідок ОСОБА_15 під час допиту в ході судового слідства пояснив, що він керує станцією технічного обслуговування автомобілів по вул. Войкова в м. Бердичеві. Тривалий час знає ОСОБА_9, який обслуговував свій автомобіль "ВАЗ-2108", червоного кольору у нього на станції. Наприкінці літа -на початку осені 2011 року близько 08 години ранку до нього зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що хоче відремонтувати свій автомобіль на його СТО. Розповів, що гілкою розбив скло, коли в садку збирав яблука. На пропозицію він погодився і дозволив ОСОБА_9 загнати свій автомобіль на територію станції. ОСОБА_9 просив зробити автомобіль по мірі можливості, а коли зробити - передзвонити. Прийшовши на роботу о 09 годині, побачив, що автомобіль ОСОБА_9 вже стоїть. Спочатку в нього не було часу дивитись на автомобіль, а потім подивився та виявив, що в автомобілі було розбите лобове скло в правій верхній частині. До приїзду працівників міліції автомобіль не був відремонтований тому, що не було спеціаліста і не було лобового скла, щоб замінити. Таким чином показаннями свідка підтверджується поведінка підсудного наступного ранку після скоєння злочину, що вказує на намагання приховати сліди злочинів -відремонтувати автомобіль, пояснення про причину виникнення пошкоджень на автомобілі, що не відповідає дійсності.
Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_16, він працює охоронником СТО автомобілів по вул. Войкова, 22 в м. Бердичеві. Влітку 2011 року приблизно о 06 год. 45 хв. до нього зателефонував ОСОБА_9 та попросив відчинити ворота, щоб загнати на територію свій автомобіль "ВАЗ-2108", червоного кольору. При цьому він сказав, що з директором ОСОБА_15 вже все погодив. Коли ОСОБА_9 заїхав на територію станції, то він побачив, що вказаний автомобіль був пошкоджений. А саме було розбите лобове скло в правій частині, погнута передня права стійка. При цьому ОСОБА_9 сказав, що на його машину впала гілка з дерева в лісосмузі. Хвилин через 5-10 ОСОБА_9 уїхав, залишивши свій автомобіль на станції для ремонту. Приблизно о 16-17 годині автомобіль вилучили працівники міліції у зв'язку зі скоєнням ДТП. Таким чином показаннями свідка підтверджується поведінка підсудного наступного ранку після скоєння злочину, що вказує на намагання приховати сліди злочинів -відремонтувати автомобіль, пояснення про причину виникнення пошкоджень на автомобілі, що не відповідає дійсності.
Будучи допитаним в залі суду, свідок ОСОБА_17 пояснив, що він працює майстром-слюсарем на станції технічного обслуговування автомобілів ПП ОСОБА_15, що по вул. Войкова, 22 в м. Бердичеві. Влітку 2011 року близько 08.30-09.00 до нього зателефонував ОСОБА_9, якому він раніше на станції ремонтував автомобіль "ВАЗ-2108", червоного кольору, та попросив підрихтувати йому автомобіль. Прийшовши на роботу, на території станції він побачив автомобіль ОСОБА_9, в якому була пошкоджена передня права фара, праве крило, права стійка лобового скла, саме лобове скло в правій частині. Оглянувши автомобіль, він сказав ОСОБА_9, що такий ремонт він не проводить, а майстер, що зможе здійснити ремонт, на той момент знаходився в м. Вінниця і мав приїхати лише ввечері. ОСОБА_9 попросив відремонтувати автомобіль, і він підсудному пообіцяв, що коли приїде майстер, вони відремонтують машину. Про пошкодження ОСОБА_9 пояснював, що в'їхав в дерево, яке впало. Не бачив, щоб ОСОБА_9 був випивший. В зв'язку з істотними суперечностями в частині показань судом оголошено показання свідка ОСОБА_17 на досудовому слідстві, з яких вбачається, що ОСОБА_9 просив відремонтувати його машину у найкоротший строк, а саме до вечора. Крім того, ОСОБА_9 на запитання, що сталось, пояснював, що зачепив автомобілем дерево в с. Троянів Житомирської області, коли їздив по садку (т. 1, а.с. 190). В залі суду свідок підтвердив повністю оголошені показання. Таким чином показаннями свідка підтверджується поведінка підсудного наступного ранку після скоєння злочину, що вказує на намагання приховати сліди злочинів -відремонтувати автомобіль якнайшвидше, пояснення про причину виникнення пошкоджень на автомобілі, що не відповідає дійсності, виникнення цих пошкоджень зовсім в іншому місці.
З показань допитаної як свідок ОСОБА_18 вбачається, що 12 серпня 2011 року близько 22 години вона разом з чоловіком на автомобілі "Шевроле-Авео" повертались з села. На той час вже була темна пора доби, ніяких опадів не було і проїзна частина була сухою та чистою. Коли вони виїхали за с. Райки, то в світлі фар їхнього автомобіля за метрів 100-150 вона побачила невідому світленьку дівчину, яка, знаходячись на правому краю проїзної частини, зупиняла їх. Тоді вони зупинились, повернулись до дівчини. Дівчина просила допомогти і розповіла, що автомобіль «Лада», червоного кольору, збив їхню подругу. Ніяких автомобілів поблизу них на місці пригоди не було. Вийшовши з машини, на трав'яному газоні за правим узбіччям вона побачила постраждалу дівчину. Тоді вона зателефонувала до матері свого чоловіка і попросила ту викликати на місце ДТП швидку медичну допомогу. Через 20 хвилин приїхала швидка медична допомога та констатувала смерть дівчини. В подальшому на місце пригоди приїхали працівники міліції, які відпустили їх з чоловіком. Таким чином, показаннями свідка підтверджуються першочергові пояснення свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про механізм та обставини ДТП, автомобіль, який скоїв наїзд, що відповідно вказує на послідовність і ґрунтовність показань саме цих свідків.
Будучи допитаним в ході судового слідства за клопотанням захисту свідок ОСОБА_12 показав, що в день ДТП він зустрічався з ОСОБА_9 в садку с. Райки по роботі, так як ОСОБА_9 колишній орендар садка. Зустрілись близько 21 години, поспілкувались хвилин 20-30. ОСОБА_9 здається був тверезий. Після розмови він попросив ОСОБА_26 сісти за кермо його автомобіля «Фольксваген», та вони з ОСОБА_26 поїхали на м. Вінницю. ОСОБА_9 в цей час ще залишався в с. Райки. Наступного дня приблизно о 13 годині йому зателефонував працівник міліції ОСОБА_19 і сказав, що якщо він знає ОСОБА_9, щоб передав тому, щоб ОСОБА_9 з'явився в Бердичівський відділ міліції. При цьому ОСОБА_19 повідомив, що ОСОБА_9 підозрюється в тому, що збив дівчинку. Разів 5 він намагався додзвонитись до ОСОБА_9, але у ОСОБА_9 був відсутній зв'язок. Додзвонився лише близько 22 години, розповів про розмову з працівником міліції і ОСОБА_9 сам сказав, що їм необхідно їхати до міліції. Таким чином, показаннями свідка підтверджуються обставини повідомлення ОСОБА_9 про виклик його до міліції, явки до Бердичівського МВ.
ОСОБА_19, старший оперуповноважений Бердичівського МВ УМВС, будучи допитаним в судовому засіданні як свідок, показав, що він обслуговує Чуднівський напрямок. В той день його та дільничного інспектора, який також відповідає за вказану територію, викликали на місце ДТП, в якій загинула дівчинка. На місці ДТП були знайдені частини від автомобіля моделі ВАЗ-2108, ВАЗЩ-2109 або ВАЗ-21099, а на одягу загиблої було нашарування фарби червоного кольору. Під час відпрацювання села Райки вони дізнались, що хвилин за 15 до ДТП в селі поблизу магазину бачили два автомобіля, один з яких був автомобіль ВАЗ, червоного кольору. З'ясували, що то були господарі садку ОСОБА_12 та ОСОБА_9. Почали проводити розшукові заходи щодо ОСОБА_9, але його так і не знайшли. Зате працівники ДАІ знайшли пошкоджений автомобіль в районі Загреблі. Хтось із працівників далі проводив розшук ОСОБА_9, а він почав відпрацювання кола знайомих ОСОБА_9, спілкувався з людьми по зв'язкам ОСОБА_9 В тому числі він особисто спілкувався з ОСОБА_12, залишив номер свого телефону і сказав, щоб ОСОБА_9 з ним зв'язався і прийшов до відділення міліції. Приблизно о 21 годині йому зателефонував ОСОБА_12, повідомив, що зустрівся з ОСОБА_9 і вони можуть під'їхати до нього. Зустрівшись на Червоній Горі, вони поїхали до Бердичівського МВ. ОСОБА_9 «трясло», але чи це було внаслідок сп'яніння, чи від страху, сказати не може. У відділі з ОСОБА_9 спілкувався слідчий і ОСОБА_9 не заперечував, що щось сталось на дорозі, пояснював щось типу: «наїхав на гіляку», чи щось таке. ОСОБА_9 він бачив вже на другий день після ДТП і не може сказати, чи той був в стані сп'яніння, по розмовах і чутках ОСОБА_9 перебував у стані сп'яніння, але він цього стверджувати не може. Таким чином, показаннями свідка підтверджуються обставини розшуку ОСОБА_9 після скоєння злочинів, виклику підсудного до органів внутрішніх справ, його явку за викликом та першочергові пояснення ОСОБА_9 слідчому.
Крім того, вина підсудного ОСОБА_9 також підтверджується:
- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.08.11 зі схемою та фототаблицею до нього, при проведенні якого встановлено місце скоєння злочину, зафіксовано розташування осипу лакофарбового-покриття та уламків від автомобіля на місці пригоди - за 611,2 м до перехрестя під'їзної дороги від с. Райки Бердичівського району з автодорогою "Бердичів-Шепетівка" на правому узбіччі по напрямку руху до автодороги виявлено осип уламків пластмасових частин оранжевого, червоного, прозорого та червоно-прозорого кольорів довжиною 11,2 м і шириною 0,7 м. За 4,5 м до місця закінчення осипу та 2,3 м від правого краю проїзної частини на трав'яному газоні справа від проїзної частини виявлено розбите дзеркало з транспортного засобу, а на відстані 1,6 м до нього та 3,1 м від правого краю проїзної частини - труп ОСОБА_11, що вказує на місце виникнення пригоди та наїзду на пішохода ОСОБА_11, а саме на правій обочині від смуги руху транспортного засобу в напрямку від с. Райки. Огляд проводився з 23. год. 00 хв. 12.08.11 до 01 год. 40 хв. 13.08.11, в темну пору доби, опади відсутні, на прямій горизонтальній ділянці дороги з сухим одноріднім асфальтобетонним покриттям; при проведенні огляду слідів гальмування не виявлено. На одязі загиблої, а саме на задній поверхні шортів, виявлено нашарування речовини червоного кольору (т. 1, а.с. 4-18);
- даними протоколу огляду місця події від 13.08.11 з фототаблицею до нього, при проведенні якого на території станції технічного обслуговування автомобілів по вул. Войкова, 22 в м. Бердичеві було виявлено автомобіль "ВАЗ-2108", державний номер НОМЕР_1, з механічними пошкодженнями в передній правій частині транспортного засобу у вигляді деформації переднього правого крила, панелі передка, правої стійки даху і лобового скла, розбиття лобового скла. Огляд проводився з 14 год. 25 хв. до 16 год. 30 хв. 13.08.11 після попереднього виявлення місцезнаходження автомобіля ОСОБА_9 працівниками ВДАІ м. Бердичів, що вказує на час і місце виявлення знаряддя злочину, пошкодження на автомобілі на момент його виявлення працівниками міліції (т. 1, а.с. 32-42);
- даними листа Житомирського обласного центру з гідрометеорології № 923/3-14 від 04.09.11, відповідно до якого погодні умови 12.08.11 з 22 до 23 години були такими: малохмарна погода, метеорологічна видимість 5 км., вітер слабкий, температура повітря 13,9? тепла, опадів та інших атмосферних явищ у зазначений строк не було, що вказує на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між виникненням ДТП та станом погоди, зокрема відсутність опадів, що могли б вплинути на стан проїзної частини (т. 1, а.с. 47);
- даними акту обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги автодороги Мирославка-Райки-Швайківка-Слободище км. 0+300 м. від 12.08.11, згідно з яким недоліків в утриманні дороги, які сприяли б скоєнню ДТП (або вплинули б на тяжкість її наслідків) не виявлено (т. 1, а.с. 50);
- даними копії карти виїзду швидкої медичної допомоги № 4348 від 12.08.11, згідно з якою о 21 год. 50 хв. 12.08.11 було прийнято повідомлення про ДТП в с. Райки. За результатами виїзду констатовано смерть ОСОБА_11, що підтверджує час скоєння злочинів (т. 1, а.с. 52);
- даними протоколу виїмки від 15.08.11, під час якої в приміщенні моргу Бердичівської ЦМЛ вилучено одяг загиблої внаслідок ДТП ОСОБА_11, в якому вона була одягнена на момент ДТП, в тому числі біло-сіру куртку, білу майку, сірі шорти, що вказує на те, що загибла на момент наїзду була одягнена у світлий одяг, тобто вказує на збільшення відстані її видимості в полі зору водія (т. 1, а.с. 76);
- даними висновку судово-медичної експертизи № 825 від 10.09.11, згідно з яким при дослідженні трупу ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів кісток склепіння та основи черепу, забійної рани правої тім'яної ділянки голови, забою головного мозку, закритої травми поперекової частини тулуба (забою лівої нирки, травматичного підкапсулярного крововиливу у селезінку), саден та крововиливів голови, тулуба і кінцівок. Дані тілесні ушкодження утворились одночасно або у короткий проміжок часу, є прижиттєвими і в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя та знаходяться у прямому причинному зв'язку зі смертю. Виявлені на тілі трупа тілесні ушкодження могли утворитись від дії тупого твердого предмету зі значною силою (контакту з травмуючими частинами автомобіля, що рухався). Давність утворення тілесних ушкоджень не протирічить обставинам подій, тобто 12.08.11 приблизно о 21 год. 45 хв.. На момент отримання тілесних ушкоджень потерпіла найбільш ймовірно знаходилась у вертикальному або близькому до нього положенні та була повернута до травмуючих частин автотранспорту задньою поверхнею тіла. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_11 виявлено етиловий спирту концентрації 0,30 ‰, що при житті відноситься до фізіологічної норми. Смерть ОСОБА_11 настала внаслідок важкої відкритої черепно-мозкової травми (множинних переломів кісток склепіння та основи черепу, забійної рани правої тім'яної ділянки голови, забою головного мозку, крововиливів під оболонки головного мозку з проривом крові у шлуночки мозку), що призвело до розвитку травматичного шоку та зупинки серцевої діяльності. Враховуючи характер та важкість виявлених на трупі ушкоджень, малоймовірно, що при негайному її транспортуванні до медичного закладу та наданні кваліфікованої медичної допомоги можливо було врятувати життя потерпілої (т. 1, а.с. 91-92). Таким чином підтверджено час та спосіб скоєння злочину - внаслідок наїзду автомобіля на загиблу, яка була повернута до автомобіля задньою поверхнею тіла;
- даними висновку судової комплексної технічної та трасологічної експертизи автомобіля "ВАЗ-2108", державний номер НОМЕР_1, № 3/253 від 05.09.11, при проведенні якої встановлено, що на автомобілі "ВАЗ-2108", державний номер НОМЕР_1, на момент огляду зовнішніх ознак і технічних несправностей, які б впливали на працездатність робочої гальмівної системи, рульового керування, ходової частини і зовнішніх світлових приладів транспортного засобу та могли знаходитись у причинному зв'язку з виникненням ДТП не виявлено. Зовнішнім оглядом автомобіля "ВАЗ-2108", державний номер НОМЕР_1, пофарбованого барвником червоного кольору, виявлено механічні пошкодження у вигляді деформації правого переднього крила, панелі передка, правої стійки даху та лобового скла спереду назад з відшаруванням власного лакофарбового покриття, руйнації лобового скла в правій частині. В процесі дослідження технічного стану автомобіля "ВАЗ-2108", державний номер НОМЕР_1, не встановлено будь-яких характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитися в прямому причинному зв'язку з виникненням аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної пригоди. Надані на дослідження уламки помаранчевого кольору, вилучені під час огляду місця ДТП в ніч з 12 на 13 серпня 2011 року поблизу с. Райки Бердичівського району, та розсіювач покажчика правого переднього повороту, вилучений з автомобіля "ВАЗ-2108", державний номер НОМЕР_1, раніше складали одне ціле, що підтверджує скоєння наїзду на ОСОБА_11 саме автомобілем, яким користувався ОСОБА_9, якими саме частинами автомобіля стався наїзд, а також відсутність причинного зв'язку між технічним станом автомобіля і ДТП (т. 1, а.с. 103-120);
- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 18.08.11 зі схемою до ілюстративною таблицею нього, за участю свідка ОСОБА_14, в ході якого вона розповіла та показала про обставини ДТП. При проведенні слідчої дії визначено місце розташування її, загиблої ОСОБА_11 та ОСОБА_13 на правому узбіччі під час руху безпосередньо перед ДТП. Дані протоколу відповідають наданим свідком показанням в залі суду, протоколу огляду місця події від 12.08.11, іншим матеріалам справи та підтверджують обставини злочинів, викладені у обвинуваченні (т. 1 а.с. 138-141);
- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 04.10.10 зі схемою та фототаблицею до нього, за участю свідка ОСОБА_13, в ході якого вона розповіла та показала про обставини ДТП, зокрема місце розташування її, загиблої ОСОБА_11 та ОСОБА_14 на правому узбіччі під час руху безпосередньо перед ДТП. Дані протоколу відповідають наданим свідком показанням в залі суду, протоколу огляду місця події від 12.08.11, іншим матеріалам справи та підтверджують обставини злочинів, викладені у обвинуваченні (т. 1, а.с. 142-145);
- даними висновку медико-криміналістичної експертизи № 182-МК від 12.09.11, відповідно до якого на одязі потерпілої ОСОБА_11 виявлені сліди індивідуального носіння, ділянки з просочуванням тканини рідиною буро-червоного кольору, яка схожа на кров, на шортах потерпілої виявлене неоднорідне накладання речовини сірого кольору, яка схожа на ґрунт, яке має характер просочування та смуг тертя. На задній поверхні правої половинки шортів біля серединного шва та на задній поверхні трусів по умовно серединній лінії виявлені ділянки з неоднорідним накладанням речовини червоного кольору, що має характер лакофарбової речовини. На задній поверхні правої половинки шортів біля серединного шва на ділянці накладання речовини червоного кольору в її середній частині виявлено три наскрізних пошкодження тканини. Дані пошкодження являються розривами та утворились від прямої дії тупого твердого предмету, що має виступаючі частини. Не виключається можливість, що даним предметом могли бути виступаючі частини автомобіля при даній ДТП. На босоніжках потерпілої ОСОБА_11 виявлені сліди індивідуального носіння та неоднорідне накладання речовини сірого кольору, що схожа на ґрунт. На обох босоніжках виявлено повний відрив ременів п'яточної частини від підошви босоніжок. На п'яточній частині правого босоніжка виявлена ділянка зі слідами ковзання у вигляді смуг, що мають поздовжній напрямок спереду назад. Не виключається можливість, що в момент первинного контакту з травмуючим засобом, потерпіла знаходилась у вертикальному положенні, рухалась та була обернута задньою поверхнею талі по відношенню до травмуючого фактору, що підтверджує механізм дорожньо-транспортної пригоди, зокрема розташування потерпілої у відношенні до автомобіля в момент наїзду (т. 1, а.с. 170-172);
- даними протоколу огляду речових доказів від 07.09.11, а саме уламків пластмаси і пошкодженого дзеркального елементу, вилучених під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а також покажчика правого повороту з пошкодженим розсіювачем, що вилучений в ході огляду місця події з автомобіля "ВАЗ-2108", державний номер НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 196);
- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 12.09.11 зі схемою та фототаблицею до нього за участю водія ОСОБА_9, в ході якого він розповів та показав про обставини ДТП, зокрема визначено положення автомобіля "ВАЗ-2108", державний номер НОМЕР_1, під його керуванням на час руху до ДТП. Під час слідчої дії встановлено відстань видимості пішохода на узбіччі в ближньому і дальньому світлі фар вказаного автомобіля, що становить відповідно 77,0 м. та 91,0 м. (т. 1, а.с. 218-221). Разом з тим дані протоколу про розташування транспортного засобу під час руху до ДТП - на проїзній частині, на відстані 0,3 м. від правого краю проїзної частини, враховуючи показання підсудного про відсутність зміни руху перед ДТП, суперечать матеріалам справи, зокрема даним протоколу огляду місця події від 12.08.11, висновку автотехнічної експертизи, тому не приймаються судом до уваги;
- даними висновку судової автотехнічної експертизи № 3/290 від 20.09.11, згідно з яким місце наїзду автомобіля "ВАЗ-2108", державний номер НОМЕР_1, на пішохода ОСОБА_11 знаходиться на правому узбіччі під'їзної дороги від с. Райки, по напрямку руху до автодороги "Бердичів-Шепетівка", в безпосередній близькості перед ближньою межею зафіксованого осипу, який має довжину 11,2 м та ширину 0,7 м. (0,4 м. від правого краю проїзної частини). У даній дорожній обстановці водієві автомобіля "ВАЗ-2108", державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_9 необхідно було діяти відповідно до вимог п. 10 "дорожні умови", "дорожня обстановка", п. 10.1, п. 12.1 Правил дорожнього руху України. В умовах місця пригоди, оскільки водій ОСОБА_9 керував своїм транспортним засобом так, що допустив виїзд за межі проїзної частини на праве узбіччя та подальший наїзд на пішохода, то його дії, з технічної точки зору, не відповідали вимогам п. 10.1, п. 12.1 Правил дорожнього руху України. Враховуючи те, що дорожньо-транспортна пригода була здійснена на технічно справному транспортному засобі, в задовільних дорожніх умовах, при відсутності зовнішніх факторів (не було створено небезпеки чи перешкоди для руху), що змушують водія терміново виконувати ті, чи інші норми Правил дорожнього руху України, то результат ситуації в повній мірі визначався обраними водієм автомобіля "ВАЗ-2108", державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_9 за своїм розсудом діями (т. 1, а.с. 227-229);
- даними протоколу огляду речових доказів від 16.09.11 з фототаблицею до нього, а саме взуття та одягу ОСОБА_11, в якому вона була одягнута на час ДТП. Під час огляду зафіксовано пошкодження на взутті та одягу, а також нашарування фарби червоного кольору по задній поверхні шортів і трусів загиблої (т. 1, а.с. 232-235).
Відповідно до свідоцтва ІОС 161843 про реєстрацію транспортного засобу, виданого Бердичівським МРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області, легковий автомобіль комбі-В моделі "ВАЗ-2108", державний номер НОМЕР_1, 1992 року випуску, червоного кольору, належить ОСОБА_10 (т. 1, а.с. 94).
Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 283 від 14.08.11, 14.08.11 о 02 год. 10 хв. проводився огляд ОСОБА_9 - ознак сп'яніння у ОСОБА_9 не виявлено (т. 1, а.с. 66). Відповідно до листа Бердичівської ЦМЛ від 06.09.11 14.08.11 о 02 год. 15 хв. у ОСОБА_9 була взята кров для токсикологічного дослідження на вміст алкоголю - висновок: тверезий (акт № 3787 від 19.08.11, етанолу в крові не виявлено) (т. 1, а.с. 68).
Показання підсудного про те, що він їхав виключно по проїзній частині та на праве узбіччя не з'їжджав, не усвідомлював, що збив людину, суд розцінює як захисну позицію та намагання уникнути кримінальної відповідальності. Так, проаналізувавши докази в усій їхній сукупності, зокрема показання самого ОСОБА_9, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_19, дані протоколів відтворення обстановки та обставин події за їхньою участю, огляду місця події від 12.08.11 та відповідно висновків експертиз з врахуванням цих доказів, суд вбачає, що саме порушення вимог правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_9 перебуває в прямому причинному зв'язку зі створенням аварійної обстановки і виникненням дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинула ОСОБА_11, і саме ОСОБА_9 був зобов'язаний і мав змогу надати допомогу потерпілій, на яку здійснив наїзд, однак свідомо і умисно залишив місце пригоди.
Так, в ході досудового та судового слідства достовірно встановлено місце наїзду на пішохода - на правому узбіччі під'їзної дороги від с. Райки, по напрямку руху до автодороги "Бердичів - Шепетівка", що підтверджується не лише показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, але й даними протоколу огляду місця події від 12.08.11, висновком судової автотехнічної експертизи, які цілком і повністю спростовують показання підсудного у цій частині.
ОСОБА_9 відповідно до чинного законодавства, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди був зобов'язаний зупинитись та вжити всіх можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілій, однак ОСОБА_9 ігноруючи цей обов'язок, свідомо умисно залишив місце пригоди. Про те, що ОСОБА_9 усвідомлював спричинення шкоди здоров'ю людини свідчить і встановлена в ході досудового та судового слідства поведінка ОСОБА_9 після скоєння ДТП. Так, ОСОБА_9 наступного ж ранку, близько 06 години вже намагався влаштувати автомобіль, щоб відремонтувати, приховавши таким чином сліди злочину. При цьому ОСОБА_9 просив зробити ремонт якнайшвидше та пояснював виникнення пошкоджень то падінням гілки, то зіткненням з деревом у зовсім іншому селі, ніж насправді, тобто умисно приховував дійсні обставини, що вказує на усвідомлення своїх попередніх злочинних дій і намагання уникнути відповідальності. Про усвідомлення заподіяння тілесних ушкоджень внаслідок ДТП свідчить і сам механізм ДТП, який встановлено в ході слідства - підсудний рухався на автомобілі по прямій горизонтальній ділянці дороги з сухою проїзною частиною, при видимості пішоходів, зі слів самого підсудного -77,0-91,0 м., наїзд стався передньою правою частиною автомобіля посередині тіла потерпілої, в результаті ДТП автомобіля заподіяно значні механічні пошкодження, в тому числі пошкодження лобового скла та відізвання дзеркала заднього виду, що не могло не бути поміченим водієм. При цьому підсудний зазначає, що перебував у стресовому стані, тому не звертав уваги на пошкодження, але це не завадило йому з самого рання наступного дня привезти автомобіль на ремонт, вигадуючи різні історії про механізм та місце виникнення пошкоджень. Про нещирість позиції підсудного в цій частині свідчать і розбіжності в показаннях самого підсудного, який одночасно визнає, що перелякався того, що збив людину, і разом з тим вказує, що автомобіль здав на ремонт тільки для того, щоб автомобіль був у справному стані для роботи, а не з метою приховування слідів злочину, тобто при усвідомленні факту наїзду підсудний водночас не пов'язує негайний ремонт з цим фактом.
Доводи захисту про те, що підсудний привіз автомобіль після ДТП лише з метою відремонтувати автомобіль для роботи, а не з метою приховати сліди злочину і автомобіль знаходився на території СТО з 07 ранку до 5-ї вечора, судом сприймаються критично, оскільки ремонт автомобіля до виявлення автомобіля працівниками міліції не відбувся з причин, що не залежали від волі ОСОБА_9 -просто в той день майстер, що міг би усунути пошкодження, був в м. Вінниця і мав приїхати лише ввечері, коли і відремонтувати автомобіль; з протоколу огляду від 13.08.11 вбачається, що слідчий вже почав проводити слідчу дію на території СТО о 14 год. 35 хв., в той час як працівники ДАІ виявили автомобіль значно раніше; вже о 13 годині працівник міліції ОСОБА_19, знаючи, що працівники ДАІ виявили автомобіль ОСОБА_9, телефонував до ОСОБА_12 з проханням, щоб ОСОБА_9 зателефонував і з'явився до міліції, а ОСОБА_12 вказує, що намагався протягом дня додзвонитись до ОСОБА_9, але в того телефон був вимкнутий, хоча він мав очікувати як мінімум дзвінка з СТО про появу майстра і сам ОСОБА_9 вказує, що телефон відключив лише після дзвінка ОСОБА_12, щоб обдумати скоєне.
Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає вину підсудного ОСОБА_9 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої, та за ч. 1 ст. 135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебувала в небезпечному для життя стані і була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, особою, яка мала змогу надати їй допомогу і сама поставила її в небезпечний для життя стан.
При призначенні покарання ОСОБА_9 суд керується загальними засадами призначення покарання - ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 ч.ч. 1, 4 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, є тяжким злочином, злочин, передбачений ч. 1 ст. 135 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
Підсудний до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей - ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6, сина ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_4, приймає активну участь суспільному житті, надає фінансову підтримку установам та мешканцям району, має онкохвору матір, за місцем роботи характеризувався позитивно, в 2011 році притягувався до адміністративної відповідальності за ст.ст. 121-4 КупАП та 122-1 КУпАП.
Обставинами, що пом'якшують його покарання суд визнає: добровільне часткове відшкодування завданого збитку, оскільки підсудний намагався частково сплатити суму матеріального збитку. Разом з тим, суд не визнає обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_9, щире каяття, оскільки з показань підсудного вбачається, що своєї вини у вчинені злочинів він не вбачає. Також суд не вбачає наявності обставини, що пом'якшує покарання -з'явлення із зізнанням, оскільки ОСОБА_9 з'явився до органів внутрішніх справи лише після виклику працівника міліції через знайомого, коли працівники міліції вже розшукували його як особу, причетну до скоєння злочину.
Обставин, що обтяжують покарання підсудному, суд не встановив. Суд не визнає обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_9 - вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий стан не підтверджений жодними документальними доказами, показання свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_24 в цій частині не можуть бути прийняті до уваги як належні докази, оскільки для визнання факту перебування особи у стані алкогольного сп'яніння потрібні спеціальні знання та методика визначення такого стану, показання ж по зовнішньому вигляду підлягають сумніву, а всі сумніви тлумачаться на користь підсудного.
З урахуванням наведеного, тяжкості наслідків, що настали від дій підсудного, позицію підсудного який протягом досудового та судового слідства намагається ввести в оману правоохоронні органи і суд, позицію потерпілої, яка наполягає на позбавлення волі підсудного, приймаючи до уваги попереднє притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності за порушення правил на транспорті, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства, з позбавленням права керувати транспортними засобами. І лише враховуючи наявність на утриманні 2-х неповнолітніх дітей та хворобу його матері, намагання підсудного частково відшкодувати завдану шкоду, його позитивні характеристики та непритягнення його раніше до кримінальної відповідальності, суд не призначає покарання на максимальний строк позбавлення волі, визначений у санкції частини статті, який просить призначити потерпіла. На думку суду саме призначене покарання буде необхідним й достатнім для виправлення підсудного та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами. При призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю як додаткового покарання до позбавлення волі, воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 щодо стягнення матеріальної шкоди суд задовольняє частково в об'ємі, що доведена в ході судового слідства, на суму 9851 грн. 89 коп., що підтверджується фіскальними чеками та накладними (т. 1, а.с. 161-162, т. 2, 15-17), а також 2000 грн. 00 коп. витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги адвокатом, що підтверджується довідкою від 07.10.11 (т. 2, а.с. 103). Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення з підсудного на відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди суд задовольняє частково, в розмірі 100000 грн. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що така шкода заподіяна злочинними діями підсудного, враховує характер та обсяг душевних страждань потерпілої, яка втратила рідну доньку, непоправність такої втрати, визнання частково підсудним цивільного позову про відшкодування моральної шкоди. Разом з тим суд враховує наявність на утриманні підсудного 2-х неповнолітніх дітей, онкохворої матері та виходить з принципу розумності. Моральна шкода підлягає стягненню з підсудного, оскільки саме його діями спричинено шкоду потерпілій, як цивільних відповідачів згідно з ст. 51 КПК України може бути притягнуто осіб, які в силу закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду завдану злочинними діями підсудного.
Враховуючи задоволення цивільного позову потерпілої, арешт, накладений на майно ОСОБА_9, скасуванню не підлягає. Арешт, накладений постановою старшого слідчого на майно ОСОБА_10 - автомобіль НОМЕР_2 - підлягає скасуванню, оскільки вказане майно не належить на праві власності підсудному.
Судові витрати за проведення судових експертиз підлягають стягненню з підсудного.
Підстав для зміни обраного щодо підсудного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи призначене покарання, тяжкість злочину та наслідків, що настали, поведінку ОСОБА_9 після вчинення злочинних дій, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 286 ч. 2, 135 ч. 1 КК України та призначити йому покарання :
- за ч. 2 ст. 286 КК України -у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки;
- за ч. 1 ст. 135 КК України -у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим засудженому ОСОБА_9 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Початок строку відбуття призначеного покарання засудженим ОСОБА_9 обчислювати з 14 серпня 2011 року.
Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки підлягає реальному виконанню. Строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_9 залишити попередній - взяття під варту.
Стягнути з ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_5 9851 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят одну) грн. 89 (вісімдесят дев'ять) коп. матеріальної шкоди, 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, та 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 1125 грн. 60 коп. судових витрат за проведення судової комплексної технічної та трасологічної експертизи автомобіля "ВАЗ-2108", державний номер НОМЕР_1, 281 грн. 40 коп. судових витрат за проведення судової дактилоскопічної експертизи та 506 грн. 52 коп. судових витрат за проведення судової автотехнічної експертизи (одержувач: НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області код ЄДРПОУ 25574601 на рахунок 31258272211843, банк одержувача: УДК в Житомирській області МФО-811039).
Арешт, накладений відповідно до постанови старшого слідчого ВР ДТП СУ УМВС України в Житомирській області Богуна Д.В. від 19.09.11 на майно ОСОБА_9: на ? частину квартири АДРЕСА_1 - не скасовувати.
Арешт, накладений відповідно до постанови та протоколу старшого слідчого ВР ДТП СУ УМВС України в Житомирській області Богуна Д.В. від 16.09.11 на майно ОСОБА_9: на автомобіль "MITSUBISHI Galant 1.8", державний номер НОМЕР_4 - не скасовувати.
Арешт, накладений відповідно до постанови та протоколу старшого слідчого ВР ДТП СУ УМВС України в Житомирській області Богуна Д.В. від 16.09.11 на майно ОСОБА_10: на автомобіль НОМЕР_2 - скасувати.
Речові докази по справі після набрання вироком законної сили: легковий автомобіль НОМЕР_5, 1992 року випуску, червоного кольору, який знаходиться на зберіганні на території майданчика тимчасово затриманих транспортних засобів Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області - повернути власнику ОСОБА_10; пластмасові уламки, пошкоджений дзеркальний елемент та покажчик правого повороту з пошкодженим розсіювачем, а також взуття і одяг загиблої ОСОБА_11, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області - знищити.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.
Головуючий - суддя О.С. Яковлєв