Справа № 444/4672/12
Іменем України
13.12.2012 Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Чумак Н.О.
при секретарі Хачатурян М.Ю.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Бродько А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №8 в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій протиправними та захист прав споживачів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій протиправними та захист прав споживачів.
Позов з урахуванням уточнень, на задоволенні якого наполягала в судовому засіданні позивач обґрунтований тим, що 09 серпня 2005 року між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір № DNH4КР40110381 про споживчий кредит, згідно з яким ПАТ КБ «ПриватБанк» надав їй як споживачеві грошові кошти на придбання продукції на суму 1367 гривень 60 копійок. Позивачем було підписано 2 примірника Договору та було повідомлено представником банку, що її примірник договору буде направлено на її адресу після його підписання в головному банку м. Дніпропетровська. Але вона свій примірник договору так і не отримала. Строк дії договору з 09.08.2005 року по 09.08.2006 року. Згідно графіку погашення вона свої фінансові зобов'язання виконувала щомісяця та в повному обсязі. За період з 09.08.2006 року по 30.03.2010 року на адресу позивача та на її телефонний номер з боку відповідача жодного разу не надходило повідомлення, що за її кредитним договором існує заборгованість. Саме 30.03.2010 року відповідач вперше почав в примусовому порядку, без повідомлення знімати з її карток (соціальної та зарплатної) грошові кошти. А саме -30.03.2010 року - 26,15 гривень,23.04.2010 року -1,44 гривень,26.04.2010 року - 3,85 гривень,18.05.2010 року - 3,85 гривень,23.06.2010 року - 71,93 гривень,29.07.2010 року - 71,93 гривень, 27.08.2010 року - 71,93 гривень, 20.09.2010 року - 71,93 гривень, 10.11.2010 року - 136,93 гривень,11.11.2010 року - 32,50 гривень,18.11.2010 року - 81,25 гривень,22.11.2010 року - 40,63 гривень,25.11.2010 року - 20,31 гривень,29.11.2010 року - 82,09 гривень,02.12.2010 року - 5,08 гривень,06.12.2010 року - 2,54 гривень,09.12.2010 року - 1,27 гривень,13.12.2010 року - 0,63 гривень,16.12.2010 року - 65,32 гривні,20.12.2010 року - 32,66 гривень,23.05.2012 року - 90,00 гривень, 09.10.2012 року -250 гривень, всього на сумму 1164 гривні 82 копійки.
06 липня 2010 року позивачка звернулась до відділення КБ ПАТ «ПриватБанк» зі скаргою в якій просила повідомити, на якій підставі банк стягує грошові кошти з її карток та чим передбачено зняття коштів без відома та попередження клієнта банку та просила повернути незаконно зняті кошти, але відповіді на дану скаргу вона не отримала. Тому вважає, що відповідачем грубо порушено її права в частині вільного розпорядження грошовими коштами перерахованими на її рахунки, порушено норми діючого законодавства.
Крім того, з 09.08.2005 року (дата укладання договору) до 30.03.2010 року (перше повідомлення позивача про заборгованість по договору шляхом зняття грошових коштів з картки) пройшло понад 3 роки, тобто відповідачем пропущено строк позовної давності. Банк, відповідно до ст. 256, 257 ЦК України в межах строку позовної давності, який встановлюється тривалістю у 3 роки, міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Тому, відповідач втратив право самовільно та в примусовому порядку знімати з її карток грошові кошти. У зв'язку з тим, що 30.07.2010 року зі станом здоров'я новонародженої дитини позивачки, вона була вимушена поїхати з м. Кривого Рогу до м. Яремче Іванов-Франківської області, де вони мешкали до квітня 2012 року, вона не мала часу займатися даною проблемою, оскільки займалася лікуванням та оздоровленням дитини. По приїзду до м. Кривого Рога, в почтовій скриньці за її колишнім місцем проживання, вона знайшла лист КБ ПАТ «Приватбанк», в якому була довідка про заборгованість від 08.12.2010 року, де вказано, що згідно договору №DNH4КР40110381 від 09.08.2005 року існує недоплата в сумі 99,29 грн., за відсотками 1767,83 грн., по пені 2049,39 грн., а всього 3916,51 грн. 11 травня 2012 року позивачка звернулась до відповідача з метою отримання виписки по вищевказаному договору за період з 09.08.2005 року по 11.05.2012 року. 23 травня 2012 року вона отримала виписку, але за період з 10.01.2006 року по 06.07.2011 рік та й з незрозумілими для неї цифрами. 31 травня 2012 року вона особисто з'явилася до КБ ПАТ «ПриватБанк», вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпропетровська, де залишила в канцелярії банку заяву з проханням надіслати на її адресу 2-й примірник Договору №DNH4КР40110381 від 09.08.2005 року, довідку про заборгованість та виписку. 21 липня 2012 року на адресу позивачка надійшло поштове повідомлення про находження на її ім'я листав від КБ ПАТ «ПриватБанк», яке вона того ж дня отримала у відділенні поштового зв'язку. В даній відповіді відповідач відмовив їй в наданні витребуваних нею документів. Тому, позивач просить визнати дії ПАТ КБ «ПриватБанк» незаконними. Стягнути з КБ ПАТ «ПриватБанк» на її користь грошові кошти в сумі 1164 гривні 82 копійки та зобов'язати КБ ПАТ «ПриватБанк» в подальшому не списувати з її рахунків грошові кошти. Стягнути з КБ ПАТ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в сумі 214,60 гривен та 107,30 гривен судового збору за подання заяви про забезпечення доказів на користь позивача.
Позивачка в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала повністю, наполягала на їх задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, обґрунтовуючи тим, що позивач посилається на безпідставність списання грошових коштів з карткових рахунків в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, однак дане твердження не відповідає дійсності.
Підставою для списання грошових коштів з карткового рахунку позивача є отримана згода на списання грошових коштів. Так, між позивачем та відповідачем були укладені договори про надання банківських послуг від 01.03.2006 року та від 12.03.2012 року, на підставі якого позивачці були емітовані платіжні картки - № НОМЕР_1, № НОМЕР_2. У відповідності до умов договорів про надання банківських послуг останні складаються із Заяви, Умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку, які разом є Договором приєднання згідно ст. 634 ЦК України. Своїм підписом під Заявою, Позивачка підтвердила, що вона ознайомлена та згодна з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, а також підтвердила свою згоду на те, що заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, Тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. У відповідності до п.4.6 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною укладеного між сторонами договору банківського обслуговування, зазначено, що клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, в межах сум, які підлягають сплаті банку по цьому договору, при настанні строків платежів, а також списання коштів з карткового рахунку в разі настання строків платежів по іншим договорам клієнта в розмірах, визначених даними договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту карткового рахунку. Банк здійснює списання коштів в грошовій одиниці України/ іноземній валюті з будь-якого рахунку клієнта в розмірі, еквівалентному сумі заборгованості в іноземній валюті/ національній валюті України по договору. Списання коштів з будь-якого рахунку клієнта, відкритого банком, оформлюється меморіальним ордером.
Таким чином, підписавши договір про надання банківських послуг, позивачка погодилася з його умовами щодо можливості банку здійснювати договірне списання грошових коштів зі своїх рахунків в разі наявності невиконаних грошових зобов'язань перед банком. Крім того, умови договору щодо договірного списання грошових коштів не суперечать діючому законодавству України.
Не відповідають дійсності і доводи позивачки щодо відсутності заборгованості за кредитним договором № DNH4КР40110381 від 09.08.2005 року. Так згідно із кредитним договором № DNH4КР40110381 від 09.08.2005 року позивачкою був отриманий кредит в сумі 1367,60 гривен строком повернення до 09.08.2006 року. Згідно з умовами зазначеного договору позивачка зобов'язалася для погашення заборгованості здійснювати щомісячний платіж в сумі 130,27 грн. (заборгованість за кредитом + відсотки за користування) з 10 по 17 число кожного місяця.
Однак, свої зобов'язання за кредитним договором позивачка в повному обсязі не виконала, кредитні кошти повернула лише частково, оскільки, як вбачається із розрахунку суми заборгованості позивачкою здійснено лише 7 щомісячних платежів з необхідних 12-ти за період з 14.09.2005 року по 17.03.2006 року (остання дата внесення платежу). Таким чином, внаслідок неналежного виконання позивачкою своїх зобов'язань за кредитним договором, утворилась заборгованість з тіла кредиту, відсотків та пені, нарахованої за неналежне виконання кредитних зобов'язань станом на вересень 2012 року в сумі 5453 гривні 12 копійок. .
Стосовно тверджень позивачки про те, що списання грошових коштів проводилось банком після спливу строку позовної давності, то слід зазначити, що строк позовної давності - це строк у межах якого особа, права та інтереси якої порушено, може звернутися до суду за захистом свого права, але банк застосував позасудовий (договірний) порядок стягнення грошових коштів за кредитним договором. Крім того, сплив строку позовної давності не припиняє зобов'язань сторін за кредитним договором, більш того, сплив строку позовної давності не обмежує сторону, права якої порушено, в будь-який час звернутися до суду за захистом свого права.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає що в задоволені позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 09 серпня 2005 року між ОСОБА_1 (надалі «Позичальник») та КБ ПАТ «ПриватБанк» ( надалі «Банк») було укладено договір № DNH4КР40110381 про споживчий кредит відповідно до якого ОСОБА_1 отримала грошові кошти в сумі 1367 гривень 60 копійок на термін 12 місяців по 09.08.2006 року включно із сплатою відсотків за його користування в розмірі 2,09% у місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту.
Кредит був наданий П позичальнику для придбання товарів, а саме мобільного телефону « Самсунг Е630» вартістю 1315 гривень(а.с.30-32).
За умовами кредитного договору, позивач зобов»язалася своєчасно повертати банку кредит, щомісяця у період сплати , за який приймається період з 10 по 17 число кожного місяця Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 130 гривень 27 копійок для погашення заборгованості за даним договором, яка складається із заборгованості за кредитом та відсотками, а також інші витрати Банку відповідно до п.п.3.9, 3.17.
В зв»язку з неналежним виконанням позивачем ОСОБА_1 умов кредитного договору утворилася заборгованість в сумі 5453 гривні 12 копійок (а.с.112-113), яку ПАТ КБ «ПРиватБанк» частково списував з соціального карткового рахунку.
Між позивачем та відповідачем були укладені договори про надання банківських послуг від 01.03.2006 року та від 12.03.2012 року, на підставі якого позивачці були емітовані платіжні картки - № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.
У відповідності до умов договорів про надання банківських послуг останні складаються із Заяви, Умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку, які разом є Договором приєднання (а.с. 105-110)..
Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 528 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогам Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Своїм підписом під Заявою, Позивачка підтвердила, що вона ознайомлена та згодна з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, а також підтвердила свою згоду на те, що заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, Тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг.
У відповідності до п.4.6 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною укладеного між сторонами договору банківського обслуговування, зазначено, що клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, в межах сум, які підлягають сплаті банку по цьому договору, при настанні строків платежів, а також списання коштів з карткового рахунку в разі настання строків платежів по іншим договорам клієнта в розмірах, визначених даними договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту карткового рахунку. Банк здійснює списання коштів в грошовій одиниці України/ іноземній валюті з будь-якого рахунку клієнта в розмірі, еквівалентному сумі заборгованості в іноземній валюті/ національній валюті України по договору. Списання коштів з будь-якого рахунку клієнта, відкритого банком, оформлюється меморіальним ордером.(а.с.109).
Таким чином, підписавши договір про надання банківських послуг, позивачка погодилася з його умовами щодо можливості банку здійснювати договірне списання грошових коштів зі своїх рахунків в разі наявності невиконаних грошових зобов'язань перед банком. Крім того, умови договору щодо договірного списання грошових коштів не суперечать діючому законодавству України.
Таким чином, сторони, користуючись своїм правом на свободу договору, самостійно на власний розсуд визначились з усіма істотними умовами договору, в тому числі і з порядком погашення заборгованості за кредитом шляхом списання цих коштів з будь-якого карткового рахунку, відкритого в КБ ПАТ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 208, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 256,257,1066,1073, 1074, 1166 Цивільного кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій протиправними та захист прав споживачів - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 214 гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Суддя: Н. О. Чумак