Дело № 440/2752/12
29 листопада 2012 року г. Терновка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Пономаренко І.П.
при секретарі Аксініної К.В.
за участю прокурора Медведовського О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в
м. Тернівка Дніпропетровської області, росіянина, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше судимого:
- 10.06.2008 року Тернівським міським судом Дніпропетровській області по ст. 190 ч.1, 186 ч.2, 70, 75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
- 07.05.2009 року Тернівським міським судом Дніпропетровській області по ст. 190 ч.2,
71 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнений 28.02.2012 року по постанові Жовтоводського міського суду від 20.02.2012 року згідно ст. 81 КК України, умовно - достроково на 1 рік 1 місяць 27 днів;
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, суд,-
ОСОБА_1, приблизно 10 вересня 2012 року, більш точної дати під час досудового та содового слідства не встановлено, близько 19 години 00 хвилин, знаходячись у приміщенні гаражу, який належить ОСОБА_2, та розташований в масиві гаражів в районі АДРЕСА_3, маючи умисел, спрямований на незаконне збагачення, шляхом розкрадання чужого майна, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, з приміщення гаражу таємно, повторно викрав автомобільну сигналізацію «Конвой», вартістю 500 грн., чим спричинив потерпілому матеріальний збиток на вказану суму. З викраденим з місця злочину зник, та розпорядився ним на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та показав, що приблизно 10 вересня 2012 року, о 19.00 годині, знаходячись у приміщенні гаражу, який розташований в масиві гаражів в районі АДРЕСА_3 викрав автомобільну сигналізацію «Конвой». Матеріальні збитки потерпілому відшкодовані на досудовому слідстві. Інших злочинів він не вчиняв, у вчиненому розкаюється.
Зазначені показання підсудного суд визнає допустимими, враховує як такі, що відповідають фактичним обставинам справи та вважає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку, оскільки вони підкріплюються іншими доказами по справі.
На підставі ч.3 ст.299 КПК України (в редакції 1960 року) суд, вислухавши думку учасників судового процесу, які вважали за недоцільне подальше дослідження доказів, визнав недоцільним подальше дослідження доказів відносно фактичних обстави справи, які ніким не оспорюються.
Крім того, вина підсудного у вчиненні злочину підтверджується письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні:
- протоколом явки з повинною від 18.10.2012 року, згідно до якого ОСОБА_1 повідомив про скоєний ним злочин - крадіжку автомобільної сигналізації, яку він викрав з гаража ОСОБА_2 (а.с. 9);
а також іншими матеріалами кримінальної справи в їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи та аналізуючи досліджені під час судового слідства докази, суд приходить до висновку про те, що вина підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України в повному обсязі доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
Даючи юридичну оцінку діям підсудного, суд приходить до висновку, що в його діях має місце склад злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудного по справі, суд керується ст. 65 КК України та приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а також ті обставини, що підсудний вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, посередньо характеризується за місцем проживання, добровільно відшкодував матеріальні збитки, раніше судимий, будучи умовно-достроково звільненим, на протязі нетривалого проміжку часу вчинив новий корисливий злочин, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного по справі суд визнає:
- щире каяття, явка з повинною, активне сприяння розкриттю злочину;
- добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання підсудного по справі судом не встановлено.
Таким чином, з врахуванням вищевикладених обставин, особи підсудного, ступеню тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, суд приходить до висновку, що підсудному необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.185 КК України, ближче до нижчої межі, з застосуванням ст.71 КК України, частково приєднавши до призначеного покарання невідбуте покарання за вироком Тернівського міського суду від 07 травня 2009 року.
Запобіжний захід підсудному, до набрання вироком законної сили, суд вважає за необхідне залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323-324 КПК України (в редакції 1960 року), суд,-
Визнати винним ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання один рік позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Тернівського міського суду від 07.05.2009 року, та остаточно призначити покарання один рік три місяці позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому, до набрання вироком законної сили, залишити без змін - підписку про невиїзд.
Строк відбування покарання засудженому обчислювати з моменту фактичного затримання при виконанні вироку.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий суддя: І.П. Пономаренко