Справа № 0308/10292/12 Головуючий у 1 інстанції:Філюк Т.М.
Провадження № 22-ц/0390/1837/2012 Категорія: 37 Доповідач: Завидовська-Марчук О. Г.
13 грудня 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Завидовської-Марчук О. Г.,
суддів - Лівандовської - Кочури Т.В., Данилюк В.А.,
при секретарі Дуткіній Ж.П.,
з участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про надання додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2012 року,
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2012 року в задоволенні вищеназваного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Ухвалено визначити ОСОБА_3, як спадкоємцю за заповітом після смерті ОСОБА_5, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном один місяць, який рахувати з дня набрання рішенням законної сили.
В частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно відмовлено.
Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 жовтня 2012 року з ОСОБА_3 в дохід держави стягнуто 2400 грн. судового збору, а додатковим рішенням цього ж суду від 23 жовтня 2012 року з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 2400 грн. судового збору.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач ОСОБА_1, подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та на невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3
У даному судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали з підстав у ній зазначених, просили її задовольнити, рішення суду скасувати. Постановити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити, а в позові ОСОБА_3 відмовити.
Відповідач ОСОБА_3, її представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнали. Подали заяву в даному судовому засіданні, в якій просили зустрічний позов ОСОБА_3 залишити без розгляду, а в частині вирішення позову ОСОБА_1 просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити з огляду на безпідставність наведених у ній доводів.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача на рішення суду в частині відмови в задоволенні її позовних вимог підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без зміни з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд виходив з того, що вона хоч і є спадкоємцем другої черги, як сестра померлої, однак, при наявності заповіту, складеного спадкодавцем ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_3, який ніким не скасований і не оспорюється вона не має права на спадкове майно.
Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ч.2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, і це відповідає матеріалам справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5 (а.с.7).
Ще за життя - 27 січня 2004 року ОСОБА_5 склала останній заповіт, яким на випадок своєї смерті все майно, в тому числі належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_3 (а.с.11).
Після цього, 04 червня 2004 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу вищеназваної квартири №52, який рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 вересня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 11 травня 2012 року, визнаний недійсним (а.с. 12-15).
02 серпня 2012 року ОСОБА_3 в зв'язку з визнанням судом недійсним зазначеного договору купівлі-продажу, подала заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 по заповіту (а.с.67).
На підставі цієї заяви було заведено спадкову справу № 225/2012 на ім'я померлої ОСОБА_5 (а.с. 66-71).
Судом також встановлено, що після отримання від нотаріуса повідомлення про заведення спадкової справи, ніяких дій щодо отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємницею ОСОБА_3 не вчинялось, свідоцтво про право на спадщину за заповітом вона не отримала, як і не отримувала постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Встановлені судом обставини підтверджуються наявними у справі належними і допустимими доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку та не оспорюються сторонами.
За таких обставин справи позов ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на спадкове майно є передчасним, а висновок суду про відмову в цьому позові є законним і обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.
Рішення суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 відповідає встановленим обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права.
Підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2012 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Луцької міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді