Справа № 403/10035/12
Провадження №2/403/4188/12
07 листопада 2012 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді Шевцової Т.В.
при секретарі - Вовчук О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Сьома Дніпропетровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання заяви про відмову у прийнятті спадщини за законом не дійсною, визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини -
Позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом до відповідача та просила суд визнати її заяву до Сьомої нотконтори про відмову від спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 від 20.07.2010 року недійсною; визначити їй додатковий строк у два місяці на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року; покласти на відповідача судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_4. 20.07.2010 року вона та ОСОБА_3 при зверненні до Сьомої державної нотаріальної контори написали заяви про відмову у прийнятті спадщини після смерті ОСОБА_4 на користь онуки померлої ОСОБА_2, яка також в той день звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. На час написання заяви у неї були дружні стосунки з онукою померлої, яка обіцяла компенсувати їй частку у спадковому майні. Однак, після спливу строку на подання заяви, ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконала, стосунки між ними різко погіршились. В досудовому порядку вона звернулась до нотаріальної контори та просила відкликати свою заяву про відмову від прийняття спадщини, однак отримала відмову. Вважає, що ОСОБА_2 ввела її в оману, зловживаючи її довірою, користуючись сімейними стосунками. Вважає, що є достатніми причини для поновлення строку на прийняття спадщини.
В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, надала заперечення проти позовної заяви, відповідно яких просила закрити провадження по справі у зв'язку з існуванням рішення суду, яке набрало законної сили з аналогічного спору.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ст.1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4. /а.с.8/
Зі свідоцтва про народження та свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4. /а.с.9/
Також, відповідачем разом з запереченням надано копію рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.10.2011 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, з мотивувальної частини якого вбачається, що приводом звернення позивачів до суду стали аналогічні обставини, за результатами розгляду спору судом відмовлено в позові.
Вказаним рішення суду встановлено факт того, що 20.07.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори подано заяви про відмову від одержання спадкового майна за законом на користь онуки померлої ОСОБА_2, а ОСОБА_2 подано заяву про прийняття спадщини.
Вказане судове рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 28.10.2011 року.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Право на відмову від прийняття спадщини встановлено ст.1273 ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Так, відповідно до спадкової справи після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 20.07.2010 року надали до нотаріальної контори заяви про відмову від одержання спадкового майна за законом після смерті ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2. Також вказані заяви містять застереження, що їм відомо про те, що протягом шестимісячного строку, з дня смерті спадкодавця, вони мають право відізвати вказані заяви. В той же день, 20.07.2010 року, ОСОБА_2 надала до нотаріальної контори заяву про прийняття усього спадкового майна після смерті ОСОБА_4 та просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом.
Відповідно до вимог ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визнати йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування»від 30 травня 2008 року №7 відмова від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців допускається лише протягом строку для прийняття спадщини; у разі відкликання спадкоємцем своєї відмови від прийняття спадщини протягом строку, встановленого для її прийняття, він відновлює своє право на спадкування. Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, передбаченими ст..ст.225, 229-231, 233 ЦК України.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на ст.230 ЦК України та зазначала, що відповідач шляхом зловживання довірою, користуючись сімейними стосунками, обманним шляхом ввела її та ОСОБА_3 в оману, оскільки не збиралася виконувати свої зобов'язання за домовленістю, яка полягала у виплаті їм компенсації за їх частки у спадщини.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно зі ст..230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення /частина перша ст..229 ЦК України/, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
У відповідності до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними», правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
Приймаючи до уваги викладене, зважаючи на те, що доказів того, що між сторонами існував договір про відшкодування вартості часток у спадщині позивачем не надано, відповідач заперечила укладення будь-яких правочинів з цього приводу з позивачем, свій обов'язок з відшкодування частки у спадщині не визнала, позивачем не доведено факту обману відповідачем, суд не приймає до уваги доводи позивача в цій частині.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що заяви про відмову від прийняття спадщини позивач та третя особа подали до нотаріальної контори заздалегідь та мали час на їх відкликання в порядку ст.1273 ЦК України, однак зазначеним правом не скористались, при цьому розуміючи значення своїх дій та розпоряджаючись своїми цивільними правами на власний розсуд.
Також, приймаючи до уваги, що додатковий строк на прийняття спадщини встановлюється судом тільки за наявності поважних причин його пропуску, а також те, що дані вимоги вже розглядались в судовому порядку в іншій справі, підстави для задоволення позову в цій частині також відсутні.
Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3,10,11, 14, 57-61, 88, 197, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Сьома Дніпропетровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання заяви про відмову у прийнятті спадщини за законом не дійсною та визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини -відмовити в повному обсязі.
Судові витрати в межах суми, сплаченої позивачем при подачі позову до суду, віднести за рахунок позивача та не відшкодовувати.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційному суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які не були присутні при оголошенні рішення, мають право оскаржити рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Т.В. Шевцова