Справа № 403/10181/2012
Провадження №2/403/4250/2012
29 листопада 2012 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді Шевцової Т.В.
при секретарі - Вовчук О.М.
за участю позивача -ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
відповідача -ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Сьома Дніпропетровська державна нотаріальна контора про усунення від спадкування -
Позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом до відповідача та просила суд усунути ОСОБА_3 від спадкування після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона з 16 серпня 1980 року по 16 серпня 1995 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, від якого народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який був інвалідом 1 групи з дитинства та потребував сторонньої допомоги. Піклувалась про сина саме вона, оскільки чоловік спонукав її віддати сина до інтернату та вчиняв сварки. В 2002 році колишній чоловік вивіз з квартири усе майно, а також неодноразово застосовував до неї насилля. Увесь час вона постійно доглядала дитину, яка була лежачою, купувала усе необхідне, витрачаючи понад 2000 грн. щомісячно. ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 помер. Спадкоємцями першої черги є вона та відповідач. Оскільки вона постійно мешкала з померлим, то фактично прийняла спадщину, яка складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_3 сплачував аліменти на утримання дитини у розмірі 500 грн. щомісячно, однак вказана сума надто мала. Ніякої допомоги на поховання сина відповідач не надав. Оскільки спадкодавець весь час перебував у безпосередньому стані, а відповідач ухилявся від надання допомоги, вважає доцільним усунути його від спадкування після смерті ОСОБА_4.
У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що після розірвання шлюбу їх син ОСОБА_4 проживав з матір'ю, а він справно сплачував аліменти на його утримання.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок всіх доказів у їх сукупності і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному з'ясуванню всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, 16 серпня 1980 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено шлюб, в зв'язку з чим остання змінила прізвище на ОСОБА_3 /а.с.6/. 16 серпня 1995 року шлюб між сторонами розірвано, про що видано свідоцтво серії І-КИ НОМЕР_1 /а.с.7/.
Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 року народився ОСОБА_4, який відповідно довідки МСЕК був інвалідом першої групи с дитинства /а.с.8, 11, 74/.
Рішенням виконавчого комітету Бабушкінської районної в м.Дніпропетровську ради від 18.02.2005 року ОСОБА_1 призначено опікуном над ОСОБА_4 /а.с.12/
Відповідно свідоцтва про право власності на житло від 13.08.1997 року, квартира АДРЕСА_1 в м.Дніпропетровську належить ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4 /а.с.16/. Згідно довідок КЖЕП №36 /а.с.14,15/, в квартирі АДРЕСА_1 в м.Дніпропетровську проживає ОСОБА_1, її дочка ОСОБА_7 та онука ОСОБА_8, а до 21.02.2012 року у квартирі проживала ще одна особа.
Згідно рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 15 квітня 2011 року визначено, що квартира АДРЕСА_1 в м.Дніпропетровську належить в рівних частках (по одній третій) ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_4, а також визначено порядок користування цією квартирою. /а.с.17-20/
ІНФОРМАЦІЯ_3 року у віці 25 років ОСОБА_4 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть /а.с.59/.
Відповідно до спадкової справи після смерті ОСОБА_4, з заявами про прийняття спадщини до нотаріуса звернулись ОСОБА_3, ОСОБА_1 /а.с. 49-68/
Згідно рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.04.2000 року, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 збільшено розмір аліментів до 1/4 частини від усіх видів заробітку, однак не менш ніж 1/2 частини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи стягнення з 18.01.2000 року. /а.с.75/
Відповідно довідки ТОВ ТРК "Фальстап" ОСОБА_3 з березня 1998 року по лютий 2012 року постійно сплачував аліменти /а.с.76-78/.
Частиною 1 ст.1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч 1 ст. 1218 ЦК України).
Частина 1 ст. 1269 ЦК України наголошує на тому, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України).
З такою заявою до нотаріуса звернулись обидві сторони, не пропустивши встановлений для цього законом строк.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
Згідно ч.5 цієї статті за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, що регламентовано ст.11 ЦПК України.
Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В якості доказу ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов'язків та ухилення від надання допомоги спадкодавцеві позивачем наданий Акт відомчого факту /а.с.69-71/, відповідно якого ОСОБА_3 не приймав участі по утриманню сина інваліда, мешкає окремо, між сином та батьком постійно відбувалися конфлікти у яких батько ОСОБА_3 застосовував фізичну силу та ізбивав сина, за фактом протиправної поведінки сусіди неодноразово викликали міліцію. Даний акт підписаний сусідами із зазначенням прізвищ.
Однак, даний Акт не приймається судом до уваги, оскільки допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 зазначила, що ніяких сварок ОСОБА_3 з сином інвалідом вона не чула , присутня не була, та взагалі не можливо було сваритися з ОСОБА_4, оскільки він був лежачим та не розумів значення своїх дій, підпис в Акті поставлений нею, оскільки їй відомо, що ОСОБА_3 постійно сварився з ОСОБА_1 та не допомагав їй в утриманні сина інваліда.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 зазначила, що вона є сестрою позивача, постійно їй помагала з сином інвалідом, а ОСОБА_3 не помагав не тільки в утриманні сина інваліда а навіть і в його похованні.
Свідок ОСОБА_7, яка є донькою сторін, зазначила, що вона проживає разом з матір'ю в одній квартирі, де рішенням суду встановлений порядок користування. Весь час вона допомагала матері з утриманням брата інваліда, постійно знаходилася з ним, коли мати була на роботі. Батько через деякий час після розлучення повернувся у сім'ю, однак через деякий час знову пішов із сім'ї із-зі непорозуміння з матір'ю, дійсно батьки сварилися між собою, однак ніякого насильства по відношенню до ОСОБА_4 не було. Батько сплачував аліменти. Коли помер її брат інвалід, вона сповістила батька, який прийшов на простився з сином, однак в день поховань його не було. На поховання брата, батько дав їй 500 грн., які вона витратила на похорони.
Аналізуючи зібрані по справі по справі докази, враховуючи, що судом не встановлено ухилення ОСОБА_3 від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця ОСОБА_4, а також ухилення від надання йому допомоги, суд вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати слід віднести за рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3,10, 11, 57-61, 88, 212-215 ЦПК України суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити в повному обсязі.
Судовий збір віднести за рахунок ОСОБА_1.
Повернути ОСОБА_1 зайво сплачений судовий збір у розмірі 2 грн. 70 коп.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів із дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення мають право на його оскарження протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя /підпис/ Т.В. Шевцова
З оригіналом згідно:
Суддя Бабушкінського районного суду
м. Дніпропетровська Т.В.Шевцова