Дата документу 12.12.2012 Справа № 0814/5827/2012
Номер провадження 2/0814/2557/2012
12 грудня 2012 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Дубини Л.А.
при секретарі Філіпповій Ю.В.
за участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка ОСОБА_4, яка за життя 19.03.1996 року, склала заповіт, згідно якого заповідала все належне їй майно в тому числі і жилий будинок АДРЕСА_1 своїм племінникам - ОСОБА_2 (позивачу) і ОСОБА_2 (відповідачу).
У квітні 2012 року він (позивач) був сповіщений Запорізькою районною державною нотаріальною конторою, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, а також повідомлено, що від імені ОСОБА_4 13.12.2007 посвідчено заповіт на користь іншої особи, який відмінив попередній заповіт.
ОСОБА_2 просить визнати недійсним заповіт підписаний ОСОБА_4 і посвідчений секретарем виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, оскільки на його думку, він підписний ОСОБА_4, коли та перебувала у хворобливому стані, не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, т.я. тривалий час страждала хронічними захворюваннями, в тому числі сенільною деменцією, у її поведінці виникали неадекватні вчинки, в неї проявлялися запаморочення, головні болі, страждала порушенням пам'яті.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги, і просили їх задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги не визнав, і пояснив суду, що на момент підписання заповіту 13.12.2007 ОСОБА_4 незважаючи на свою хворобу, яка позбавляла її вільно пересуватися, перебувала у стані, який дозволяв їй розуміти значення своїх дій і керувати ними, і підписати заповіту, яким саме йому заповідала належне їй майно, а тому відсутні законні підстави визнавати його недійсним.
Адвокат відповідача підтримала його позицію і також просить суд відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши надані суду докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов такого висновку.
Згідно ст.. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або за заповітом.
Ст.. 1233 ЦК України передбачає, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч.2 ст. 1247 ЦК України заповіт має бути підписаний особисто заповідачем.
Ст. 1257 ЦК України передбачає, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Судом установлено, що 19.03.1996 ОСОБА_4 склала заповіт, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, відповідно до якого заповідала належний їй будинок АДРЕСА_1, а також все майно, яке буде належати їй на день смерті, своїм племінникам - ОСОБА_2 і ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, і після її відкрилася спадщина на належне заповідачу майно.
Отримавши повідомлення з Запорізької районної державної контори позивачу стало відомо, що 13.12.2007 ОСОБА_4 склала новий заповіт на користь відповідача ОСОБА_2, який у свою чергу відмінив попередній заповіт від 19.03.1996 р.
Позивач вважає, що заповіт від 13.12.2007 не відповідає вільному волевиявленню ОСОБА_4, яка за станом свого здоров"я та віку не могла розуміти значення своїх дій і керувати ними.
Допитані у суді свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також ОСОБА_8 і ОСОБА_9, пояснили, що ОСОБА_4 страждала рядом хронічних захворювань, а у період з 2007 почала проявляти випадки неадекватної поведінки, не впізнавала оточуючих.
Разом з тим, з показів свідка ОСОБА_10, вбачається, що ОСОБА_4 за життя мала добру пам'ять.
Свідок ОСОБА_11, яка є секретарем Біленьківської сільської ради і посвідчувала заповіт 13.12.2007, пояснила суду, що при посвідченні заповіту психічний стан ОСОБА_4 не викликав у неї сумнівів у розумінні її дій та здатності керувати ними.
З метою встановлення психічного стану ОСОБА_4 на момент складання заповіту 13.12.2007, відповідно до приписів ст.. 145 ЦПК України, згідно якої призначення експертизи є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи, у справі призначено судово-психіатричну експертизу.
Згідно висновку №785 від 19.10.2012 у період складання заповіту ОСОБА_4 виявляла ознаки органічного ураження головного мозку (церебральний атеросклероз, дисциркуляторна енцефалопатія, симптоматична артеріальна гіпертензія), разом з тим, прийняти остаточне експертне рішення комісія позбавлена можливості через відсутність опису психічного стану піддослідної.
При цьому експерти у своєму висновку надали оцінку як суб"єктивним обставинам - показам свідків у справі, так і об"єктивним - описання клінічного стану хворої ОСОБА_4 у медичній документації.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків,
письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів,
висновків експертів.
Ч.6 ст.. 147 ЦПК України передбачає, що висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого
значення.
Суд критично оцінює доводи позивача та покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також ОСОБА_8 і ОСОБА_9 щодо психічного стану ОСОБА_4, оскільки вони грунтуються на припущеннях і не ґрунтуються на медичних знаннях, а є суб'єктивною думкою.
Разом з тим, члени експертної комісії Обласної клінічної психіатричної лікарні є фахівцями у даній галузі, обгрунтували свій висновок даними медичної документації і клінічним описом стану хворої, і не прийшли до однозначного висновку, що ОСОБА_4 у момент складання заповіту перебувала у стані, який би позбавляв її можливості керувати своїми діями.
У зв'zзку з чим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не доведені в розумінні вимог ст. 10 та ст.. 60 ЦПК України, згідно яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що позивач не надав доказів та обгрунтувать своїм вимогам, у зв"язку з чим суд приходить до висновку, що волевиявлення ОСОБА_4 по складанню заповіту на користь відповідача було вільним і відповідало її волі, тому заявлені позовні вимоги є не законними та необґрунтованими, і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст.. 10,11,57,59,60,61, 212-213 ЦПК України, ст.. ст..1217,1233,1247,1254, 1257 ЦК України -
В і д н о в и т и ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: Дубина